Загальна характеристика Азії( населення, географічні та природні умови)


Поділяється на Південну, Південно-Східну, Східну, і Центральну Азію. Майже три чверті її площі займають гірські хребти Гімалаїв, Каракорума, високі плоскогір’я і тільки четверту частину її території займають рівнини. Велика частина Азії розташована в зоні тропіків, вологих і сухих субтропіках, і лише північні її області лежать в зоні помірно-континентального клімату. Обширені долини зрошують водами Тигру і Єфрату, Инду, Гангу, Брахмапури, Іравади, Солуена, меконга, Янсзи, Хуанхе і багатьох інших рік. значні за площею області на заході і півночі займають пустелі.

Населення перебільшує 2,2 млрд. чоловік, однак поширене досить нерівномірно. Через географічні умови.

Населення живе у селах, але спостерігається деяка урбанізація.

Майже у всіх областях Азії виявлена значна кількість палеоантропологічних знахідок, що відносяться до різних етапів раннього палеоліту і більше пізньому часу, коли склалася людина сучасного типу. В 10-9 тис. до н .е. тут почали виникати комплексні господарства, що включали в себе традиційні заняття.

В засушливих степових, пустельних і передгірних областях Азії було комплексне господарство, що включало в себе виробничі галузі. До кінця 2 тисячоліття до н. е. все більшого поширення набувало тваринництво. На початку 1 тисяч. До н. е. в цих місцях виникло кочове і напівкочове скотарство.

Також були племена, мисливців, риболовів і збиральників.

Серед населення можна зустріти представників всіх великих рас. Причому чисельно переважають монголоїди і європеоїди. Багато змішаних, контактних і реліктових груп. Є групи папуасів, меланезійців, малорослих, пігмеїв-негрито, австралоїдів.

Дуже складна картина мовного складу. Поширені великі мовні сімї (тибето-китайська, індоєвропейська, семіто-хамітська, алтайська, австронезійська), дрібні мовні сім’ї і окремі ізольовані мови.

 

12. Етногенез і етнічна історія Східної і Центральної Азії.Мезоліт – одомашнення тварин, з’явились перші рослини – збиральництво і землеробство (Зх, Пд-Зх, Пд-Сх Азія). X- IX тис.до н. е. – комплексне господарство (полювання, збиральництво, рибальство, землеробство, що з’явилося у 8 тис. до н. е. ). Неолітична революція – зрошене землеробство гончарство, металургія, перший поділ праці – поява ремісників, торгівлі, міст Найстародавніша держава шумерів (Месопотамія), землеробство, письмо (клинопис), ткацтво, гроші – головні досягнення шумерів. ІІ тис. до н. е. – державні об’єднання у Сх. і Пд.-Сх. Азії, пастуше господарство. І тис.до н. е. – кочове господарство. На Півдні – мисливство, рибальство, збиральництво. Досить різноманітна етнічність, безкінечна міграція. Екстенсивне землеробство (8 – 10 рр. вирощували і займались господарством на одному місці). V – ІІ тис. до н. е. – такі неолітичні цивілізації існували: 1) Східна (приморська) – землеробські культури ціньяльгань (к-ра «і»), 2) культура Яньшао (верхівя Хуанхе) – вирощували чумизу, кераміка, каркасні глиняні будинки, яка поділилась на Захіхну (верхівя Хуанхе) – яньша, тибето-бірманські народи і східну - старокитайський етнос. ІІІ тис. до н. е. – протоки тайська мова (стикнулась з пд.. гілкою), ІІ тис. до н. е. - створено племінні об’єднання, 3) тунгусо-мангурські народи – Монголія, 4) протоайнські і австронезійські елементи – Японія, 5) австронезійські елементи – Корея. І тис. до н. е. – завершив формув. старокитайський етнос на Сер. рівнині, у басейнах річок Хуанхе і Янцзи відбув. консолідація племен. ІІІ ст.. до н. е.- імперія Цінь, імперія Хань Монголія – етнічна спільність сюнгу (алтаємовні кочівники). Війни між юнгу та імп. Хань. Східна гілка асимілювалась з китайцями. Сюнгу дали початок гуннам, що дійшли аж до Західної Європи. На зміну гуннам прийшли монголомовні. Корея – держава Когурьо на півночі, держави Сілла І пекче на півдні, Японія – держва Ямато. ІІІ-ІV ст. н. е. – епоха переселення. На північ Китаю переселяється багато нас. з варвар. держав, що нападали на пн..китайців, тому Пн. Маньчжурія і Китай на Півдні різняться.

 


 

13. Антропологіч. і етнолігнвістич. характеристика народів Східної і Центральної Азії.Більшість нас.монголоїдної раси, що поділяється на 2 гілки – тихоокеанську і континентальну. Тихоокеанська в свою чергу на 2 – східноазіатська (Східна Азія, крім Японії) і південноазіатська (Центральна Азія). Японці займають проміжне становище між південними монголоїдами і східними монголоїдами. О-ви Тихого океану, що належать до цього регіону – австралоїдна раса. Японія – айнська підраса великої австралоїдної раси. Казахи – перехідні між монголоїдами і європеоїдами. Монголоїди – Монголія і Пн. Китай. Мовні сімї (семіто-хамітська, алтайська, австронезійська, тибето-китайська, індоєвропейська) – 5 великих мовних родин: 1) алтайська (з групи – тюркська (уйгури, салари, казахи, кіргизи), монгольська (монголи, монголи, дунсян),тунгусо-манчжурська (Пн. і Сх. КНР, евенки, ороченці)) 2) сіно-тибетська (китайсько-тибетсько-бірманська, тибето-бірманська, австронезійська, поділяється на мяо-яо, і монхме (В’єтнам)) 3) австронезійська (гаошань – Тайвань, Пд.-Сх. Азія, Океанія), 4) тайська, що має близськість з сино-тебитськими, тепер тайські мови виділяють в окрему самостійну сімю (тай, кадай, кам-суй), 5) айстро-азіастька (Пд.-Сх Азія, народи мяо-яо - яо, ше, гелао, народи мон-схмер – кава, бенлун, булан). Ні до однієї групи не належать корейці, японці, айни. В останній час побутує думка, що корейська і японська мови мають окрему спорідненість із мовами алтайської мовної сімї.

 


 

14. Господарсько-культур. типи народів Східної і Центральної Азії.4 типи ГКТ: 1) мисливців, рибалок і збирачів – найдавніший на території Сх. Азії. Виник ще в епоху мезоліту. Мон-кхмерські народи КНР (кава бунлен, булан), айни, японці 2) збирачів, риболовів помірного поясу – пін-сх. част. р-ну. Айни, частково японці, хечже. Ще один можливий варіант – ГКТ піших мисливців (в деяких тунгусо-манчжур. народів КНР) 3) ГКТ, пов’язане з ручним землеробством (мотичне) помірний пояс (Середньо-китайська рівнина)чумиза, просо, с/г знаряддя – копальну типу лей, кам’яні і керамічні ножі, тваринництво – свині і собаки (на м’ясо). Н півночі Китаю цей ГКТ присутній до І тис. до н. е., коли на зміну йому прийшло орне землеробство, а в пд.. р-нах Сх. Азії – присутні і до сьогодні (збирали коренеплоди, вирощували таро, ямс, солодку картоплю, с/г знаряддя – палка-копалка і мотика).4) ГКТ орних землеробів – китайці, корейці, маньчжурці. Орні с/г знаряддя – типу рала із заліз. наконечниками, бики – тяглова сила, зілині серпи. Вирощув. зернові (просо, пшениця, рис), бобові, бавовник, тутове дерево, батат. У багатьох народів Сх. Азії, а також Японії і на пд.. Кореї був пошир. ГКТ орних землеробів теплого клімату (поливний рис, плуг, буйволи- тяглова сила) садівництво, овочівництво, бавовна, масляні, чай. 5) ГКТ скотарів – монголи, тюркські і частково тунгусо-манчжур. народи. Склалося на терит. Монголії вже в І тис. до н. е. Одомашнювали вівці, коні, в меншій мірі велику рогату худобу і верблюдів. Засноване на сезонних перекочуваннях. Сформ. ГКТ кочівників-скотарів – на тибетському плато (розведення яків, гібридів корови з яком). ГКТ оленеводів – пн.-сх КНР (ороченці і евенки).


 

15. Матеріальна культура населення Східної і Центральної Азії. Житло –розбивні і переносну будівлі у кочівників, IV – II тис. до н. е. – напівземлякові будівлі перетвор. у наземне житло, що поступово розширювалося. Теплий пояс – свайні будинки, каркасно-стовпної конструкції (можливо без стін), уйгури, тибетці, ідзу – вико рис. сирцеву цеглу. Вогнища були тільки для приготування їжі – ящик зі землею. У японців і китайців з наземними житлами – вогнищ не було, викор. жаровні. Пн. Китай і Корея – утеплення жител. Для кочівників були характерні пересувні житла (юрти, шатра), обігріваючий кан. Одяг – штани, наплічний розпашний одяг –халат (в середньовіччі заривали правою стороною на ліву). Помірний пояс – наплічний одяг закривався на правий бік. 4- 2 тис. до н. е. – китайці вводять штани (чол.. і жін.) Теплий пояс – чол.. набедерні повязки (панталони) синього кольору, взуття і наплічний одяг відсутній. Корейці- коротенький кафтан, широкі шаровари, спідниця дуже піднята. Японці – кімоно. Їжа – 2-х типів, 1) кочівники – м’ясо-молочна (тварини з гарячим диханням, вівці, баранина, телятина, вироби з молока – сир, кульки, масло, кумис) Мучні вироби – берцоки (куски тіста, що варили у баранячому супі), хаймак (піджарені) 2) землероби – крупяно-мучні (джуші, сю соку, фрукти, кужу, фокусі, рис, хлібці зварені на пару, манчжоу з пшеничної чи кукурудзяної муки, коржі). Другорядна їжа повинна пройти термічну обробку. Суші. Замба на смальці або з молоком, рисова горілка, саке, соджу.


 

16. Духовна культура населення Східної і Центральної Азії.Хоча ні одна зі світовихрелігійне виниклана територ. цього р-ну, більшість з них отримали тут розповсюдження. В меншій мірі це стосується християнства – занесене в Китай в 7- 8 ст. у вигляді несторіанства, але не розповсюдилось. Мусальманство – тюркські народи Китаю, форм.особливої групи китайців – хуей (в 19 ст. – назва дунгане). Буддизм – проник в Китай, звідки розповсюдь. в Корею і Японію, в перших ст. н. е. Різні секти – школа чань (япон. цзен), в монголів і тибетців – ламаїзм. Особливість реліг. системи Сх. Азій – глибокий синкретизм, оскільки сучасні релігії поєднувалися з традиц. місцевими віруваннями. Н. п. китайці – поєдання буддизм з різними морально-етичними вченнями - конфуціанства і даосизму, в Японії – буддизму і синтоїзму. У маньчжурів до 20 ст. був пошир. шаманізм (єдиний народ, що створив і зберіг реліг твори, пов’язані з практикою шаманізму). Мяо – анімізм з шаманізмом. Міфологія народів цього регоіну ділиться на декілька циклів: 1) космогонічні міфи (трансформація почат. хаосу і поява з нього землі, неба і людей, створених богинею Нюйва (Китай) і Аматерасу (Японія), 2) етногонічні міфи (древні тотемічні уявлення, н. п., давні торки вели своє походж. від вовка, народи мяо – від пятиколірної собаки), ідея непорочного зачаття предка 3) міфи про культурних героїв (персоніфіковані творці важливих культ. досягнень того чи ін.. народу: китайці – Сужене – людина, що здобула вогонь трінням, Фуса – зробив перший лук і стріли, Шеньнун – навичв виготов. землеробські знаряддя, Хуанді – відкрив спосіб варити зерно на пару), Напівлюди-напівтварини – Фусі з тілом змії, Шеньнун з головою бика. Епос. Мистецтво: 1) Японці – легенди і перекази, поезія, живопис, мистецтво чаювання, оформ. букетів (іекебана), архітектура, декорування садів, традиц. опера, ляльковий театр, храмовий театр, світський театр (кабукі), однотонна і поливна кераміка, виготов. ляльок з дерева, паперу, соломи, глини, плетення віял з бамбука. Японська сімя – мала моногамнадвопоколінна сімя, патріархальні традиції. 2) Корейці – багате образотворче мистецтво, архітектура, скульптура, живопис, ювелірна справа, героїчні пісні і легенди, корейська народна музика. Сімя– патріархальні відносини, необмежена влада голови сімї над жінкою і дітьми, по смерті батька головю сімї става старший син. Стійке дотримання сімейних традицій – родинних, весільних, поховальних, поминальних. Процесії з різнокольоровими ліхтариками, картонними зображеннями тварин, зміїв, чудовиськ. Шлюб раніше засвідчували письмовим документом на червоному папері (символ радості). Найбільші з народних свят – Новий рік, свята врожаю. Культ предків. 3)Китайці– традиційний господар. календар пов'язаний з народними святами - Новий рік (1-й день 1-го місяця), Лунтайтоу («Дракон підняв голову» 2-й день 2-го місяця), Цин-мін («Чистота і ясність» 3-го дня 3-го місяця). Сімя – характер. великі патронімічні групи – екзогамні групи споріднених сімей, що походть від спільного предка по чол.. лінії. Кит. сімя характ. пануванням патріарх. відносин, безумовним підкоренням дітей волі батька. 4) монголи – пісні, прислів’я, приказки, казки, легенди, істор. перекази, героїч. епос про богатирів. Співці і оповідачі. Зразки архітектури, скульптури, живопису. Сімя – більшість племен зберіг. поділ на патріарх. екзогамні роди (від різних племен і етносів укладання шлюбу.), традиції родового лад.у Буддистські монастирі. Виплата калиму (сплата за наречену.)


 

17. Загальна характеристика Південної Азії.У фізико-географічному відношенні Південна Азія включає півострів Індостан, з розташованим на більшій його частині плоскогір'ям Декан, Індо-Гангську низовину і Гімалаї, а також острів Шрі-Ланка і ряд дрібніших островів. Фізико-географічне відокремлення Південної Азії засновано насамперед на тому, що Індостан є частиною стародавнього материка Гондвани, у той час як інша частина Азії є частиною древньої Лавразії. Разом з тим радянська і російська географічна наука допускають включення до складу Південної Азії також півостровів Малакка і Індокитаю з прилеглими островами. У політико-географічному відношенніПівденна Азія включає наступні держави: Індія, Пакистан, Бангладеш, Бутан, Непал, Шрі-Ланка, Мальдіви. Політико-географічне відокремлення Південної Азії пов'язано з спільністю історії та культури цих країн (входження в стародавні індійські імперії і Британську Індію, переважання індоєвропейських і дравідських мов, область контакту індуїзму, буддизму та ісламу, інші культурні явища). Південна Азія займає територію 4,5 млн км² (10% всієї Азії та 3% всієї суші світу), але її населення складає 40% населення Азії і 22% населення світу. Річки – Інд, Ганг, Сатледж, Крішна, Брахмапутра. Клімат– субекваторіальний мусонний, з дуже високими температурами протягом року та чітким сезонним розподілом опадів. Виділяють 3 сезони – сухий прохолодний (листопад-лютий), сухий жаркий (березень-травень) і вологий жаркий (червень-жовтень). Уряд приділяє великої уваги поливному землеробству: бл. 40% орних земель зрошуються.


18.Етногенез, етнічна історія і сучасний етнічний склад населення Південної Азії.Встановлено, що дестки рр.. тому на цій терит. проживали дріопітекові мавпи, що були предками гомінідів. Бл. 10 млн. рр. тому тут були рамапітеки і, можливо, предки людини. Але в Пд. Азії досі не знайдені кісткові залишки найдавніших людей (архантропів - палеантропів), хоча неодноразово були знайдена знаряддя праці раннього палеоліту. Існує думка. що на півдні Індостану вже жили люди за 1 млн. рр. до н. е. Відомі численні археолог. к-ри пізнього палеоліту і наступних епох кам’яного віку. Прямих свідчень про етніч. склад р-ну на ранніх етапах розв. людини сучасного виду немає. Багато вчених вважає, що в3-2 тис. до н. е. сюди поч.. проникати і розселятись племена, що розмовляли на дравідських мовах і мовах мунда. Дравіди (південні європеоїди) були творцями першої цивілізації в долину Інду, звідки розселились на схід і південь. Асимілювали ведоїдів, які тут проживали (Індостан і о-в Шрі-Ланка), що стало наслідком формув. південноіндійської дарвідської расової групи. Предки мунда (австралоїдний і монголоїдний расовий типи) змішались з веодоїдами – створ. народів мунда Централ. Індії. В 2 тис. до н. .е в Пн. Індії поч.. розселятись групи пд.. європеоїдів- арїв, що горил на індоарійських мовах. Сер. І тис. до н. е. – на Шрі-Ланку проникають індоарії (предки теперіш. циганів) і асимілюють автохтонне нас. дравідів. Виникають державні об’єднання і держави. В 16- 17 ст. сюди поч.. проникати європейці: споч. португальці, а потім голландці, англійці і французи. В сер. 19 ст. Індія перетвор. в британську колонію. 1947 р. – Індія і Пакистан домоглися націон.незалежності. Сьоголні тут нараховується бл. 200 народів, 187 мов (23 – у Індії). В даному р-ні склався ряд націй, багато етносів являють собою народності, деякі залишилися «племінними».


 

19. ГКТ і матеріальна культура населення Південної Азії. Народи Південної Азії здебільшого хлібороби, проте через різноманітності природно-географічних умов існують господарсько-культурні підтипи: ГКТ гірських народів (Ю. Індія, Цейлон)- мисливці і збирачі тропічного лісу, ГКТ прибережних народів- морські мисливці і риболови, Гірські р-ни - мотичні хлібороби (із застосуванням штучного зрошення і більше архаїчного підсічно-вогневого), Гангська рівнина - заливне іригаційне землеробство (орне) Основна культура - рис, тільки на півночі переважає пшениця, на другому місці просяні і бобові. Велике значення мають плантаційні та господарські культури (бавовна, цукровий очерет, кава, чай, тютюн). Орють легкими плугами із залізними сошниками, як тяглову силу - буйволи і зебра. Тваринництво присутнє, але доступно не кожному. Рибальство розвинене тільки на півдні, на півночі риба вважається нечистої їжею. На північному заході - кочові і напівкочові скотарі (невеликий рогата худоба, верблюди). Житла:у Гангській рівнині - селища вуличного плану з декількох десятків будинків (глинобитні з плоским дахом). На півночі - невеликі цегельні одно-двох кімнатні будинки з верандою. На півдні будинки будують з каменю та дерева. Меблі низькі, різьблені. Все покрито циновками. Одяг:поширений зшитий і незшитий одяг. У чоловіків – дхоті (довга або коротка пов'язка на стегнах), штани, сорочка, куртка + шапочка або тюрбан на голові. У жінок - сарі (довге полотнище тканини, обгорнутий навколо талії і ніг, один кінець перекидається через плече) + кофтинки і шалі. Всі жінки носять багато прикрас: браслети на руках і ногах, сережки у вухах, носі, кільця, намиста. Їжа:багато рослинної їжі, з м'яса - птиця (корова священне тварина у індусів, свиня у мусульман).


 

20. Сім’я, суспільний лад та духовна культура населення Південної Азії.Сім'я і сімейні відносини розрізняються в Південній Азії відповідно до рівня соціально-економічного розвитку тієї чи іншої групи населення, а також приналежності до індуїстської, мусульманської чи якоїсь іншої релігії. У індуїстів і мусульман сім'ї були в минулому великі, патріархальні. В даний час переважають малі сім'ї. При цьому у мусульман вони будуються за нормами духовного права - шаріату. Шаріат допускає полігамію (багатоженство). Про шлюби домовляються за традицією батьки. При цьому до недавнього часу шлюби допускалися тільки між членами однієї касти. Шлюб поза касти вважався ганебним. У багатьох областях Південної Азії практикувалися в минулому дуже ранні шлюби: заручалися в 2-4 роки, одруження відбувалося в 6-8 років. Зараз вони законодавчо заборонені. У деяких народів Індії, наприклад у Наїр, в сімейно-шлюбної організації сильні Матрилокальний і матрилінійні пережитки. Ім'я та успадкування ведуться по материнській лінії. Жінки мають рівні з чоловіками права. Шлюбна церемонія включає численні обряди і здебільшого завершується тим, що наречений вішає на шию нареченої особливий медальйон (талі). У сімейно-шлюбних відносинах малих народів («племінного населення») переважає парна сім'я і форми сім'ї, перехідні до моногамії. Парні сім'ї побутують ще у частини санталів, Курумба, нага і багатьох інших. У кхасі молодий чоловік поселяється в будинку дружини, і діти успадковують ім'я матері. У гаро існували материнські пологи. У найбільш відсталих народів Південної Азії - андаманців, ведів і деяких інших, сім'я нестійка, парна. Для них характерна система вікових класів, у зв'язку з якою молодь проходить вікові ініціації. Для суспільного ладу великих народів Південної Азії довгий час була характерна виняткова живучість общинних відносин, які пережили століття і руйнуються лише зараз під впливом капіталістичних порядків. Індійська громада мала кілька різновидів. Вона представляла собою замкнутий колектив з общинним і місцевим самоврядуванням. Громаду очолювали найбільш багаті її члени і жерці (брахмани). У 16 в. склалося велике поміщицьке землеволодіння земіндарі, зміцнилося в колоніальну епоху. Зростання великого землеволодіння поєднувався з системою відкупів земельного податку. Інша особливість суспільного ладу великої частини народів Південної Азії - кастова система, витоки якої сягають епосі розкладання общинно-родових відносин. У давнину існували чотири «класичні касти» (варни): брахмани - жерці, кшатрії - воїни, вайша - хлібороби, шудра - слуги. До складу шудр влилося значне число місцевого населення, підкореного колись аріями. Унаш час налічуються багато тисяч каст (джаті). Касти ендогамні. Крім того, існують так звані «недоторканні» і позакастового населення, що стояли завжди на самому нижчому щаблі соціальної драбини. За традицією «недоторканні» не мають права селитися разом з людьми з вищих каст, користуватися їхніми речами, брати воду з одного колодязя. «Недоторканні» повинні за звичаєм виконувати найважчу, брудну, погано оплачувану роботу. До наших днів у народі поширені древні епічні твори Махабхарата, Рамайяна та ін. Їх читають, декламують, співають. На їх теми ставлять театральні вистави. Популярна форма театральної вистави Катакана, заснована на давніх народних традиціях. Побутує ляльковий театр. Кожнесвято супроводжують пісні і танці. Популярні в народі уявлення фокусників. Різноманітні музичні інструменти, з них найбільш популярні щипкові (вина), смичкові, барабани.Високого розвитку досягли в Південній Азії образотворче мистецтво та архітектура. Знаменитий архітектурний комплекс середньовічної Агри, куди входить всесвітньо відомий мавзолей епохи Великих Моголів - Тадж-Ма-хал. Вражають своєю красою храми Бенареса та інші пам'ятки. З давнини існує традиція живопису. Знамениті настінні розписи печерних храмів Аджанті. Розвинені різьблення по дереву, мініатюра, які поєднують у собі високу професійну майстерність та народність мотивів. Далеко за межами Південної Азії славиться її народна медицина, заснована на природних лікарських засобах та впливі на психіку людини. Широко відомо вчення йоги. Релігії – індуїзм (вішнуїзм і шіваїзм), іслам і буддизм, в меншій мірі - джайнізм, сикхізм і християнство.Мета життя будь-якої душі - потрапити в Нірвану (можуть потрапити тільки представники вищої касти - брахмани). Вірять в концепцію переселення душ. Брахман (деяка субстанція, що розподіляє душі) створив 3 бога: 1. Шива (бог руйнування і створення) 2. Вішну (бог стійких процесів) 3. Брахма (об'єднує Шиву і Вішну). +Джаджмані - індійська гобщина, вякій кожна каста виконує певні функції. Особливості: не можна приймати їжу від нижчої варни, храмовий одяг перуть самі брахмани.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь