ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ


ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Коваль Г. П.– к. пед. н., проф.

кафедри теорії та методик початкового навчання

Мельник М. В. –

студентка V курсу,

педагогічний факультет,

Рівненський державний гуманітарний університет

 

 

Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» визначила стратегію розвитку освіти, її пріоритетні напрями та шляхи створення безперервного навчання і виховання, зміст, характер і спрямованість сучасної освіти, мету і завдання навчання та виховання в початковій школі, закладено основи всебічного розвитку дітей, передбачено забезпечення формування міцних навичок швидкого, свідомого, виразного читання, культурної поведінки, позитивного ставлення до навчання. Тому основним завданням навчання в початковій школі на сучасному етапі є навчити дітей самостійно і творчо мислити, а це не можливо без уміння читати і працювати з книгою. Вчитель має виховати органічну потребу в читанні. Адже успішне оволодіння повноцінною навичкою читання сприяє засвоєнню програмового матеріалу учнями початкової школи.

Головною метою початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодшого школяра, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова, виховання читача, який отримує задоволення від читання.

Для розвитку навички читання застосовують різні методики навчання, але дієвою на наш погляд є спеціальна система вправ, яку ми застосовували в проведенні експерименту.

Виконуючи роботу, ми перш за все з′ясовували, що розуміється під технікою читання. Це – спосіб читання, правильність, темп та виразність. Зрозуміло, що дібрана методика з розвитку техніки читання вважається ефективною, якщо вона супроводжується усвідомленням прочитаного. В проведенні експерименту ми визначали умови успішного становлення вказаних параметрів техніки читання. Слід також пам′ятати, що розвиток навичок мовчазного читання потребує спеціальної роботи, що формування навичок читання такого роду вкрай необхідне, бо це кінцева мета навчання читати. Ми опрацьовували і проводили експериментальні уроки такого змісту, щоб забезпечувати розвиток якостей читання. Порівняння екпериментального навчання з традиційним і дали можливість зробити висновки про ефективність дослідного навчання з розвитку техніки читання.

З метою причин відставання і надання допомоги учням в оволодінні навичкою читання, необхідно постійно і об′єктивно контролювати впродовж навчального року стан сформованості навички читання. Щоб переконатися в тому, що саме використання системи вправ з формування техніки читання в цілому буде ефективною, нами було проведено експеримент, який складався з двох частин (констатувального та формувального).

Для розвитку навички читання застосовують різні методики навчання, але дієвою на наш погляд є спеціальна система вправ, яку ми застосовували в проведенні експерименту.

Поняття «система вправ» охоплює таку їх сукупність, яка об′єднана загальною дидактичною метою, побудована з врахуванням вікових особливостей дітей, спрямована на розвиток вмінь читати.

Виходячи з дидактичних вимог система вправ має:

1. Відповідати змісту програми з читання.

2. Забезпечувати формування техніки читання.

3. Позитивно впливати на мотиваційну сферу учнів, прищеплюючи любов до читання рідного сова української літератури.

4. Бути оптимально складними і водночас посильними для виконання.

5. Грунтуватися на принципах науковості, доступності, систематичності і послідовності, наступності і перспективності.

Якісне читання передбачає вміння читати правильно, виразно, свідомо і швидко.

Такі вправи мають бути взаємопов′язаними і взаємозумовленні в системі уроку.

З метою розуміння причин відставань і надання допомоги учням в оволодінні навичкою читання, необхідно постійно і об′єктивно контролювати впродовж навчального року стан сформованості навички читання.

На заключному етапі був проведений контрольний зріз, для перевірки сформованості читання, учнями експериментального (ЕК) та контрольного класів (КК). Таку перевірку ми здійснили на знайомому тексті: «Сильніше за силу» [Літературне читання, с. 20-21].

Щоб виявити рівень готовності дітей до оволодіння навичкою читання, ми вибрали два класи з однаковою кількістю учнів 2 - А та 2 - Б класи загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 13. Для експерименту, який проводився з 7 вересня – 12 жовтня 2015 року було залучено 50 дітей.

Кількісний склад учасників констатуючого експерименту

Класи Кількість класів Кількість учнів
КК
ЕК
Всього:

У ньому ми намагалися встановити рівень розвитку в дітей мовного слуху, артикуляційних умінь, вмінь читати цілими словами, визначати наголос, називати букви. Учням пропонувалося правильно, швидко і виразно прочитати текст вголос і мовчки, відповісти на запитання, пояснити значення незрозумілих слів, переказати прочитане.

Нами був проведений контрольний зріз для перевірки сформованості читання учнями експериментального (ЕК) та контрольного класів (КК) (констатувальний етап педагогічного експерименту). Таку перевірку ми здійснили на конспектах уроків з читання.

Експериментальний клас


Результати виявлення умінь читати правильно в експериментальному і контрольному класах (констатувальний етап)

Клас

Контронтрольний

Клас

 

 

Рис. 3.4 Результати виявлення сформованості способу читання в експериментальному(ЕК) і контрольному класах (КК) (формувальний етап)

Таблиця 3.8

Експериментальний

Клас

 

Рис 3.5. Результати виявлення умінь читати правильно в експериментальному і контрольному класах (формувальний етап)

Таблиця 3.9

Клас Кількість учнів Розуміє значення слова Розуміє зміст речення Дає відповіді на запитання за змістом Переказує прочитане Вміє визначати основну думку Вміє висловлювати своє ставлення до прочитаного
К-сть учнів К-сть у % К-сть учнів К-сть у % К-сть учнів К-сть у % К-сть учнів   К-сть у % К-сть учнів К-сть у % К-сть учнів К-сть у %
Експериментальний клас 2 – Б - - 8% 12% 20% 24% 36%
Контрольний клас 2 – А 16% 16% 20% 16% 16% 16%

Список використаних джерел

1. Іванова Л. І. Навчання читання молодшого школяра: Інформаційно – методичний довідник/ Л. І. Іванова, О. В. Петух // РДГУ. — Рівне, 2003. — 18 с.

2. Деркач Н.І. Навчання грамоти. Навчально – методичний посібник для студентів, учителів.⁄ Н. І. Деркач. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 112с.

3. Коваль Г. П. Методика викладання української мови: Навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогічних коледжів ⁄ Г. П. Коваль, Н. І. Деркач, М. М. Наумчук. — Тернопіль: Астон, 2008. – 287 с.

4. Коваль Г. П. Методика читання: Навч. посібник. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан/ Г. П. Коваль, Л. І. Іванівна, Т. Б. Суржук. — 2008 р. — 280 с.

 

 

ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Коваль Г. П.– к. пед. н., проф.

кафедри теорії та методик початкового навчання

Мельник М. В. –

студентка V курсу,

педагогічний факультет,

Рівненський державний гуманітарний університет

 

 

Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» визначила стратегію розвитку освіти, її пріоритетні напрями та шляхи створення безперервного навчання і виховання, зміст, характер і спрямованість сучасної освіти, мету і завдання навчання та виховання в початковій школі, закладено основи всебічного розвитку дітей, передбачено забезпечення формування міцних навичок швидкого, свідомого, виразного читання, культурної поведінки, позитивного ставлення до навчання. Тому основним завданням навчання в початковій школі на сучасному етапі є навчити дітей самостійно і творчо мислити, а це не можливо без уміння читати і працювати з книгою. Вчитель має виховати органічну потребу в читанні. Адже успішне оволодіння повноцінною навичкою читання сприяє засвоєнню програмового матеріалу учнями початкової школи.

Головною метою початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодшого школяра, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова, виховання читача, який отримує задоволення від читання.

Для розвитку навички читання застосовують різні методики навчання, але дієвою на наш погляд є спеціальна система вправ, яку ми застосовували в проведенні експерименту.

Виконуючи роботу, ми перш за все з′ясовували, що розуміється під технікою читання. Це – спосіб читання, правильність, темп та виразність. Зрозуміло, що дібрана методика з розвитку техніки читання вважається ефективною, якщо вона супроводжується усвідомленням прочитаного. В проведенні експерименту ми визначали умови успішного становлення вказаних параметрів техніки читання. Слід також пам′ятати, що розвиток навичок мовчазного читання потребує спеціальної роботи, що формування навичок читання такого роду вкрай необхідне, бо це кінцева мета навчання читати. Ми опрацьовували і проводили експериментальні уроки такого змісту, щоб забезпечувати розвиток якостей читання. Порівняння екпериментального навчання з традиційним і дали можливість зробити висновки про ефективність дослідного навчання з розвитку техніки читання.

З метою причин відставання і надання допомоги учням в оволодінні навичкою читання, необхідно постійно і об′єктивно контролювати впродовж навчального року стан сформованості навички читання. Щоб переконатися в тому, що саме використання системи вправ з формування техніки читання в цілому буде ефективною, нами було проведено експеримент, який складався з двох частин (констатувального та формувального).

Для розвитку навички читання застосовують різні методики навчання, але дієвою на наш погляд є спеціальна система вправ, яку ми застосовували в проведенні експерименту.

Поняття «система вправ» охоплює таку їх сукупність, яка об′єднана загальною дидактичною метою, побудована з врахуванням вікових особливостей дітей, спрямована на розвиток вмінь читати.

Виходячи з дидактичних вимог система вправ має:

1. Відповідати змісту програми з читання.

2. Забезпечувати формування техніки читання.

3. Позитивно впливати на мотиваційну сферу учнів, прищеплюючи любов до читання рідного сова української літератури.

4. Бути оптимально складними і водночас посильними для виконання.

5. Грунтуватися на принципах науковості, доступності, систематичності і послідовності, наступності і перспективності.

Якісне читання передбачає вміння читати правильно, виразно, свідомо і швидко.

Такі вправи мають бути взаємопов′язаними і взаємозумовленні в системі уроку.

З метою розуміння причин відставань і надання допомоги учням в оволодінні навичкою читання, необхідно постійно і об′єктивно контролювати впродовж навчального року стан сформованості навички читання.

На заключному етапі був проведений контрольний зріз, для перевірки сформованості читання, учнями експериментального (ЕК) та контрольного класів (КК). Таку перевірку ми здійснили на знайомому тексті: «Сильніше за силу» [Літературне читання, с. 20-21].

Щоб виявити рівень готовності дітей до оволодіння навичкою читання, ми вибрали два класи з однаковою кількістю учнів 2 - А та 2 - Б класи загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 13. Для експерименту, який проводився з 7 вересня – 12 жовтня 2015 року було залучено 50 дітей.

Кількісний склад учасників констатуючого експерименту

Класи Кількість класів Кількість учнів
КК
ЕК
Всього:

У ньому ми намагалися встановити рівень розвитку в дітей мовного слуху, артикуляційних умінь, вмінь читати цілими словами, визначати наголос, називати букви. Учням пропонувалося правильно, швидко і виразно прочитати текст вголос і мовчки, відповісти на запитання, пояснити значення незрозумілих слів, переказати прочитане.

Нами був проведений контрольний зріз для перевірки сформованості читання учнями експериментального (ЕК) та контрольного класів (КК) (констатувальний етап педагогічного експерименту). Таку перевірку ми здійснили на конспектах уроків з читання.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь