Львівський інститут банківської справи


Національний банк України

Львівський інститут банківської справи

Університету банківської справи

 

 

Індивідуальна робота

З дисципліни «Міжнародні стандарти фінансової звітності»

На тему

«Аналіз облікової політики АТ “Райффайзен Банк Аваль”»

Виконали студентки

502-БСм групи

Передерій Н. В.

Левчук Т.А.

Перевірила

Бречко Т.М.

Львів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АТ «Райффайзен Банк Аваль»

АТ «Райффа́йзен Ба́нк Ава́ль» — один з найбільших українських банків з іноземним капіталом. Райффайзен Банк Аваль є дочірньою компанією австрійського Raiffeisen Bank International, активно працює як в роздріб, так і в секторі малого і середнього бізнесу.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 27 березня 1992 року. До 25 вересня 2006 року — Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль». Із жовтня 2005 року банк став частиною банківської групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ, Австрія (із жовтня 2010 р. — Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ. Станом на 1 січня 2013 року РБІ володів 96,41% акцій українського банку).

Райффайзен Банк Аваль залишається лідером із якості обслуговування в українському банківському секторі. За оцінкою компанії GfK-Україна, яка спеціалізується на дослідженні ринків, репутація Райффайзен Банку Аваль перевищує середньоринкову. У 2014 році банк отримав кілька відзнак, включаючи нагороду компанії VisaInternational «Банк високої платіжної культури та високої якості клієнтського портфеля». Вагомі успіхи банку традиційно визнають і в Україні, і за її межами впливові видання та експерти, рейтингові компанії, партнери та клієнти. Упродовж 2013-2014 років банк отримав чимало нагород, які він виборов у різноманітних рейтингах та конкурсах. Райффайзен Банк Аваль також посів друге місце в загальній таблиці рейтингу «50 провідних банків України 2014», і ввійшов до трійки найприбутковіших банків країни за версією цього рейтингу. Місія банку надавати банківські послуги з найкращою якістю обслуговування на прозорих і справедливих умовах усім жителям і компаніям країни.

Загальні активи банку станом на 1 жовтня 2014 року становили 44,7 млрд. грн., за цими розмірами Райффайзен Банк Аваль займає сьоме місце серед усіх діючих банків України. Широкий перелік стандартних та новітніх банківських послуг надаються більш ніж 3 млн. приватним клієнтам, 250 тис. представникам малого та середнього бізнесу та 17 тис. корпоративним клієнтам Райффайзен Банку Аваль через загальнонаціональну мережу, до якої станом на 1 січня 2015 року входили 829 відділень у великих містах, обласних та районних центрах, у всіх регіонах України. Мережа самообслуговування банку складається із близько 3500 банкоматів, а також майже 520 центрів самообслуговування. Банком емітовано понад 4млн платіжних карток, також Райффайзен Аваль володіє однією з найбільших мережPOS-терміналів яка налічує понад 16 тис. штук.

Переважна більшість відділень Райффайзен Банку Аваль є повнофункціональними, тобто вони надають повний перелік стандартних банківських послуг приватним та корпоративним клієнтам, а також малому та мікробізнесу. Райффайзен Банк Аваль є учасником всеукраїнської програми лояльності FISHKA.

У 2014 році Райффайзен Банк Аваль знову став найкращим у декількох номінаціях щорічної банківської премії UkrainianBankerAwards, започаткованої всеукраїнським фінансово-економічним тижневиком «Інвестгазета». Банк прагне й надалі підвищувати якість обслуговування клієнтів, використовуючи свій досвід та досвід банків — членів групи Райффайзен Банк Інтернаціональ, а також новітні технології.

АТ «Райффайзен банк Аваль» є один з найбільших українських банків, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку України № 10 від 05.10.2011 року.

Основні показники АТ «Райффайзен банк Аваль» станом на 01.01.2015 року:

· чисті активи – 44,7 млрд. грн.

· власний капітал - 5,879 млрд. грн

· чистий прибуток - 730,045 млн. грн.

Зареєстрований статутний капітал банку станом на 1січня 2015 року становить 3 002 774 908 гривень.

Іноземні інвестори (компанії і країни) та їхня частка в статутному капіталі Райффайзен Банк Аваль має статус банку з іноземним капіталом. Істотний учасник – Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ володіє 96,41% статутного капіталу банку.

Організаційна структура Райффайзен Банк Аваль налічує близька 829 відділень по території України із Центральним Офісом у м. Києві.

У 2005 році РБА переглянув та удосконалив організаційну структуру банку. Зміни в організаційній структурі спрямовані на стимулювання співпраці між банківськими підрозділами з метою скорочення витрат часу на одержання клієнтами послуг банку, покращення їх якості.

Типова організаційна структура європейського банку на відміну від структури українського передбачає більш вузьку спеціалізацію. Чіткий розподіл функцій фронт-офісу та бек-офісу підвищує якість обслуговування клієнта та сприяє зменшенню ризиків. Така структура безперечно є більш зручною для клієнтів, адже, звернувшись в банк, клієнт, по суті, спілкується тільки зі своїм персональним менеджером, який зобов’язаний виявити всі потреби клієнта та запропонувати найбільш зручний банківський продукт. Динамічні темпи розвитку Банку, вихід на нові географічні ринки, розширення спектру послуг, застосування нових банківських технологій зумовлюють необхідність постійних змін в організаційній структурі банку та побудову такої, яка б давала змогу оперативно реагувати на зміни ринкової кон'юнктури.

Фінансові інструменти

Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, який приводить дофінансового активу одного суб’єктагосподарювання і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу іншого суб’єктагосподарювання.

Фінансовий актив– це будь-який актив, що є:

- грошовими коштами;

- інструментом власного капіталу іншого суб'єкта господарювання;

- контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання або обмінювати фінансові активи чи фінансові зобов’язання з іншим суб'єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими для Банку;

- контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу Банку та який є непохідним інструментом, за який Банк зобов'язаний або може бути зобов'язаний отримати змінну кількість власних інструментів капіталу суб'єкта господарювання, або похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обміном фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу Банку.

Фінансові активи

Первісне визнання

Згідно з положеннями МСБО 39, фінансові активи класифікуються як фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, кредити і дебіторська заборгованість, інвестиції утримувані до погашення, та фінансові активи наявні для продажу.

При первісному визнанні фінансові активи оцінюються за справедливою вартістю за виключенням (у випадку,якщо інвестиції не класифікуються як фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням операції.

Дата визнання

Всі стандартні операції з купівлі-продажу фінансових активів відображаютьсяна дату операції, тобто на дату,коли Банк бере на себе зобов’язання з придбання активу. До стандартних операцій з купівлі-продажуфінансових активів відносяться операції з купівлі або продажу фінансових активів, в рамках якихпередбачається передача активів у строки, встановлені законодавством або прийняті на ринку.

Згортання

Згортання фінансових активів та зобов’язань з відображенням лише чистого сальдо в звіті про фінансовий стан здійснюється тільки за наявності юридично закріпленого права здійснювати згортання або наміру реалізувати актив одночасно з погашенням зобов’язання.

Реструктуризовані кредити

Банк намагається, по можливості, замість звернення щодо стягнення застави, переглядати умови кредитів,наприклад, продовжувати строки погашення та погоджує нові умови кредитування.

Облік подібної реструктуризації проводиться наступним чином:

- якщо змінюється валюта кредиту, то визнання старого кредитуприпиняється, а натомість визнаєтьсяновий кредит;

- якщо реструктуризація не обумовлена фінансовими труднощамипозичальника, то Банк використовуєпідхід аналогічний до підходу щодо фінансових зобов’язань, описаного нижче;

- якщо реструктуризація обумовлена фінансовими труднощами позичальника та кредит визнано таким, щовтратив корисність після реструктуризації, то Банк визнає різницю між теперішньою вартістю грошовихпотоків згідно з новими умовами договору, дисконтованих з використанням первинної ефективної ставки,та балансовою вартістю до реструктуризації, у складі відрахування до резервів під зменшення корисності узвітному періоді. Якщо кредит не є знеціненим в результаті реструктуризації, то Банк перераховує поточнуефективну процентну ставку.Як тільки умови кредитування переглянуті, кредит більше не вважається простроченим. Керівництво постійноаналізує реструктуризовані кредити з тим, щоб переконатись у дотриманні всіх критеріїв та можливостіздійснення майбутніх платежів. Такі кредити продовжують оцінюватись на предмет зменшення корисності наіндивідуальній чи сукупній основі, а їх відновлювальна вартість розраховується з використанням первісної абопоточної ефективної процентної ставки за кредитом.

Банківські метали

Золото та інші дорогоцінні метали відображаються за цінами купівлі НБУ, які приблизно відповідають справедливій вартості, з дисконтом стосовно котирувань Лондонської біржі металів. Зміни в цінах купівлі НБУвідображаються як курсові різниці за операціями з дорогоцінними металами у складі інших доходів.

Векселі

Придбані векселі включаються до складу інвестиційних цінних паперів, наявних для продажу, або до складу заборгованості кредитних установ чи кредитів клієнтам, в залежності від цілей та умов їх придбання, та визнаються відповідно до облікової політики, яка застосовується до цих категорій активів.

Залучені кошти

Випущені фінансові інструменти або їх компоненти класифікуються як зобов’язання, причому сутність договірних домовленостей передбачає, що Банк має зобов’язання надати кошти чи інший фінансовий актив власнику, чи виконати зобов’язання у спосіб, відмінний від обміну фіксованої суми коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних дольових інструментів. Такі інструменти включаютьзаборгованість перед Національним банком України, кредитними установами, заборгованість перед клієнтами,випущені боргові цінні папери власного боргу та субординований борг.

Після первісного визнання залучені кошти надалі відображаються за амортизованою вартістю звикористанням методу ефективної ставки відсотка. Прибутки та збитки відображаються у звіті про прибутки тазбитки, коли визнання зобов’язань припиняється, а також у процесі амортизації.В разі придбання Банком своєї власної заборгованості, така заборгованість виключається зі звіту профінансовий стан, а різниця між балансовою вартістю зобов’язання та сумою сплачених коштів відображаєтьсяу звіті про прибутки та збитки.

Оренда

Інвестиційна нерухомість

Інвестиційна нерухомість утримується Банком з метою отримання доходу від здачі в оренду або дляпідвищення вартості вкладеного капіталу і не експлуатується Банком.Інвестиційна нерухомість первісно обліковується за собівартістю з врахуванням витрат на здійсненняоперацій. Інвестиційна нерухомість надалі обліковується за вартістю, яка відображає поточну ринкову вартість і є сумою, на яку можна обміняти цю нерухомість при укладенні договору на ринкових умовах між добре обізнаними незалежними сторонами. Переоцінка інвестиційної нерухомості здійснюється на кожну звітну дату і визнається в звіті про прибутки та збитки як “Переоцінка інвестиційної нерухомості”. Дохід від орендивідображається в звіті про прибутки та збитки в складі інших операційних доходів.

Наступні витрати капіталізуються тільки тоді, коли існує ймовірність того, що Банк отримає пов’язані з ними економічні вигоди, і що їх вартість може бути достовірно оцінена. Всі інші витрати (на ремонт та обслуговування) визнаються як витрати періоду.

Основні засоби

Обладнання відображається за фактичною вартістю або індексованою вартістю (стосовно активів,придбанихдо 31 грудня 2000 р.) без урахування вартості повсякденного обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого зменшення корисності. Будівлі оцінюються за справедливою вартістю завирахуванням амортизації та зменшення корисності, визнаної після дати переоцінки. Балансова вартістьосновних засобів оцінюється на предмет зменшення корисності, коли події або зміни в обставинах свідчатьпро те, що балансова вартість не може бути відшкодована.

Після первісного визнання за фактичною вартістю будівлі відображаються за переоціненою вартістю, що є справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації і будь-яких подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Переоцінка здійснюється досить часто, щобуникнути суттєвих розбіжностей між справедливою вартістю переоціненого активу і його балансовою вартістю.

 

Нарахування амортизації активу починається з дати його введення в експлуатацію. Амортизаціянараховується лінійним методом протягом таких очікуваних строків корисної служби активів.

Нарахування амортизації активу починається з дати його введення в експлуатацію. Амортизаціянараховується лінійним методом протягом таких очікуваних строків корисної служби активів.

Залишкова вартість, строки корисної служби та методи нарахування амортизації активів аналізуютьсянаприкінці кожного звітного року та коригуються при необхідності.Витрати на ремонтно-відновлювальні роботи відображаються у складі інших операційних витрат у періоді, вякому такі витрати були понесені, крім випадків, коли такі витрати підлягають капіталізації.

Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають придбані програмне забезпечення та ліцензії. Нематеріальні активи,придбані окремо, первісно визнаються за собівартістю або індексованою вартістю (стосовно активів,придбаних до 31 грудня 2000 року). Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за фактичною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Нематеріальні активи мають обмежені або невизначені строки корисної служби. Нематеріальні активи з обмеженим строком корисної служби амортизуються протягом строку корисної служби, що становить 4-20 років, та оцінюються на предмет зменшення корисності у разі наявності ознак можливого зменшення корисності нематеріального активу. Строки та порядок амортизації нематеріальних активів з обмеженимстроком корисної служби аналізуються принаймні щорічно наприкінці кожного фінансового року.

Оподаткування

Розрахунок поточних податкових витрат здійснюється відповідно до податкового законодавства України.Відстрочені податкові активи та зобов’язання розраховуються по всіх тимчасових різницях за методомбалансових зобов’язань. Відстрочений податок на прибуток відображається по всіх тимчасових різницях, що виникають між податковою базою активів та зобов’язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності, за винятком випадків, коли відстрочений податок на прибуток виникає в результаті первісного відображення гудвілу, активу або зобов’язання за операцією, що не являє собою об’єднання компаній, і яка на момент здійснення не впливає ані на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток чи збиток. Відстрочений податковий актив відображається в обліку лише тоді, коли існує ймовірність отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна здійснити залік цих тимчасових різниць, що зменшують податкову базу. Відстрочений податковий актив та зобов’язання визначаються за ставкамиподатку, що будуть застосовуватись протягом періоду реалізації активу чи врегулювання зобов’язання напідставі законодавства, яке набуло або фактично набуло сили на звітну дату.

Резерви

Резерви визнаються, коли внаслідок певних подій у минулому Банк має поточне юридичне або конструктивне зобов’язання, для врегулювання якого, з великим ступенем вірогідності, буде необхідним відтік ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і суму зобов’язання можна достовірно оцінити.

Статутний капітал

Статутний капітал

Прості акції та некумулятивні привілейовані акції, що не підлягають погашенню, дивіденди за якими сплачуються за відповідним рішенням, відображаються у складі капіталу. Витрати на оплату послуг третім сторонам, безпосередньо пов’язані з випуском нових акцій, за винятком випадків об’єднання компаній, відображаються у складі капіталу як зменшення суми, отриманої в результаті даної емісії. Сума перевищеннясправедливої вартості отриманих коштів над номінальною вартістю випущених акцій відображається якдодатково сплачений капітал.

Власні викуплені акції

В разі придбання Банком своїх акцій вартість придбання, включаючи відповідні витрати на проведення операції, за вирахуванням податку на прибуток вираховується із загальної суми капіталу як власні викуплені акції до моменту їх анулювання або повторного випуску чи продажу. При подальшому повторному випуску абопродажу таких акцій отримана сума включається до складу капіталу.

Дивіденди

Дивіденди визнаються як зобов’язання і вираховуються з суми капіталу на звітну дату, тільки якщо вони були оголошені до звітної дати включно. Інформація про дивіденди розкривається у звітності, якщо вони були запропоновані до звітної дати, а також запропоновані або оголошені після звітної дати, але до дати затвердження фінансової звітності до випуску.

Звітність за сегментами

Звітність за сегментами Банку побудована на наступних операційних сегментах: великі та малі підприємства,мікро-підприємства та фізичні особи, фінансові установи та управління активами.

Операційні сегменти є компонентами діяльності Банку, які забезпечують отримання доходу та/або генерують витрати, переглядаються керівництвом Банку, та щодо яких наявна вичерпна фінансова інформація для прийняття рішень.

Визнання доходів та витрат

Доходи визнаються, якщо існує висока вірогідність того, що Банк отримає економічні вигоди, а доходи можутьбути достовірно визначені. Для визнання доходів у фінансовій звітності необхідне дотримання наступнихкритеріїв:

Процентні та аналогічні доходи та витрати

Для всіх фінансових інструментів, визначених за амортизованою вартістю, а також для процентних фінансових інструментів, що класифікуються як торгові чи наявні для продажу, процентні доходи чи витрати відображаються за ефективною процентною ставкою, що є ставкою, яка точно дисконтує очікувані майбутні виплати та надходження протягом очікуваного строку служби фінансового інструменту чи більш короткого періоду, де це можливо застосувати, до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов’язання. При обчисленні враховуються всі договірні умови за фінансовим інструментом (наприклад, право на дострокове погашення) та всі винагороди чи додаткові витрати, що безпосередньо пов’язані з фінансовим інструментом та є невід’ємною частиною ефективної процентної ставки, але не враховуються майбутні збитки за кредитами. Балансова вартість фінансового активу чи фінансового зобов’язаннякоригується в разі перегляду Банком своєї оцінки платежів або надходжень. Скоригована балансова вартістьобчислюється, виходячи з первісної ефективної процентної ставки, а зміни балансової вартості

відображаються як процентні доходи чи витрати.

При зменшенні відображеної у фінансовій звітності вартості фінансового активу чи групи аналогічних фінансових активів внаслідок зменшення корисності, процентні доходи продовжують визнаватись з використанням первісної ефективної процентної ставки на основі нової балансової вартості.

Комісійні доходи

Банк отримує комісійні доходи від різних видів послуг, що надаються клієнтам. Комісійні доходи можнарозділити на такі дві категорії:

- Комісійні доходи, отримані за надання послуг протягом певного періоду

Комісії, отримані від надання послуг протягом певного періоду, нараховуються протягом цього періоду. Такі статті включають комісійні доходи та винагороди за управління активами, відповідальне зберігання та інші управлінські та консультаційні послуги. Комісії за зобов’язаннями з надання кредитів, що, ймовірно, будуть використані, та інші комісії, пов’язані з наданням кредитів, переносяться на наступні періоди (разом із будь-якими додатковими витратами) та визнаються як коригування ефективної процентної ставки за кредитом.

- Комісійні доходи від надання послуг з проведення операцій

Комісії, отримані за проведення або участь у переговорах щодо здійснення операцій від імені третьої сторони, наприклад, укладення угоди про придбання акцій чи інших цінних паперів, або придбання чи продаж компанії, визнаються після завершення відповідної операції. Комісія або частина комісії, пов’язана з певнимипоказниками доходності, визнається після дотримання відповідних критеріїв.

Дивідендний дохід

Дохід визнається, коли встановлюється право Банку на отримання платежу.

Прибуток на акцію

Розрахунок базового прибутку на акцію здійснено на основі чистого прибутку, що належить акціонерам Банку,та середньозваженої кількості звичайних акцій в обігу протягом періоду, за вирахуванням власних акцій,викуплених у акціонерів та не проданих. Протягом звітного періоду жодних фінансових інструментів, які мають коригуючий вплив на акції, в обігу не було. Таким чином, прибуток на акцію дорівнює скоригованому чистомуприбутку на акцію.

Операції в іноземній валюті

Фінансова звітність Банку представлена в українських гривнях, які Банк обрав функціональною валютою тавалютою звітності. Операції в іноземних валютах первісно відображаються у функціональній валюті заобмінним курсом, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи та зобов’язання, деноміновані в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за обмінним курсом, що діє на звітну дату.

Прибутки та збитки в результаті перерахунку операцій в іноземній валюті відображаються у звіті про прибутки та збитки як результат від операцій в іноземній валюті – курсові різниці. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дати первісних операцій. Немонетарні статті, які обліковуються за справедливою вартістю, перераховуються за обміннимкурсом, що діє на дату визначення справедливої вартості.

 

 

Рік

Рік

Зміни в обліковій політиці
Вдосконалення МСФЗ

В травні 2008 року РМСБО прийняла доповнення до МСФЗ в рамках щорічного проекту МСБО з вдосконалення МСФЗ. Вони включають в себе як доповнення, що спричиняють зміни в бухгалтерському обліку для цілей представлення, визнання та оцінювання, так і доповнення термінології або редакційні доповнення, що стосуються цілого ряду МСФЗ стандартів. Більшість Доповнень мають застосовуватися для рійних періодів починаючи з 1 січня 2009 року або після цієї дати з дозволом більш раннього застосування. На даний момент Банк визначає потенційний вплив на консолідовану фінансову звітність, що буде спричинений застосуванням цих доповнень.

Висновок

Отже, проаналізувавши облікову політику АТ «Райффайзен Банк Аваль» можна сказати, що ґрунтується вона на основних стандартах міжнародної фінансової звітності. Також згідно висновків незалежних аудиторських фірм, звітність банку відповідає всім нормам і відображає реальний стан справ у банку. Загалом поправки внесені до вище перерахованих стандартів і положень не мають суттєвого впливу на роботу банку, а носять більш рекомендаційний аніж практичний характер.


 

Завдання 2.

Провести порівняльний аналіз національних та міжнародних стандартів за напрямком “Звіт про рух грошових ”:

П(с)БО-4 “Звіт про рух грошових коштів” та МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів”

Відмінністю є те, що згідно з МСФЗ 7 існує два випадки, коли можливе взаємозарахування грошових потоків, що виникли внаслідок вказаних вище видів діяльності: а) надходження і виплати грошових коштів за дорученням клієнтів, коли рух грошових коштів відображає діяльність клієнта, а не діяльність підприємства; б) надходження і виплати грошових коштів за статтями, згідно з якими обіг є швидким, суми великими, а строки погашення короткими. За цими видами операцій існує можливість побудови Звіту про рух грошових коштів на нетто-основі, тобто як різниці між надходженням та вибуттям грошових коштів від операцій інвестиційного чи фінансового характеру.

Таблиця. Порівняння національного та міжнародного стандартів, призначених для регулювання складання Звіту про рух грошових коштів

 

Іншими відмінностями між МСФЗ 7 і П(С)БО 4 є:

1) МСФЗ 7 має ширшу сферу застосування (поширюється на всі підприємства, включаючи фінансові установи) порівняно з вітчизняним П(С)БО: воно стосується підприємств будь-яких форм власності за винятком банків і бюджетних установ (п. 2 П(С)БО 4), а також суб’єктів малого підприємництва (П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”). Крім того, положення, закладені в МСФЗ 7 “Звіти про рух грошових коштів” разом з МСФЗ 31 “Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”, регулюють формування, структуру та подання Звіту про рух грошових коштів інвестора, який має частку в асоційованих чи спільних підприємствах або є холдинговим для свого дочірнього підприємства. Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів на Україні визначаються окремим Положенням (стандартом) (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”);

2) Ключовими відмінностями між цими нормативними документами є те, що МСБО 7 передбачає застосування для руху коштів в результаті операційної діяльності на вибір прямого чи непрямого методу формування звітності, а в Україні, відповідно до останніх змін (наказ Міністерства фінансів Україні від 10 червня 2010 р. № 382) передбачено зміну непрямого методу подання інформації про рух коштів результаті операційної діяльності на прямий.

МСФЗ 7 пропонує два методи формування Звіту про рух грошових коштів щодо операційної діяльності:

• прямий метод подання руху грошових коштів від операційної діяльності в звітності (полягає в коригуванні продажу, собівартості реалізованої продукції, а також інших статей у звіті про прибутки та збитки на: зміни протягом періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості; інших негрошових статтях; інших статтях, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності);

• непрямий метод звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності (полягає в коригуванні чистого прибутку або збитку відповідно до впливу: змін протягом звітного періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості від операційної діяльності; негрошових статей, таких як амортизація, забезпечення, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від обміну валют, нерозподілений прибуток від асоційованих компаній і частка меншості; усіх інших статей, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

При використанні першого з вищезазначених методів розраховуються всі основні надходження і виплати грошових коштів, а різниця між ними становить чистий рух коштів від операційної діяльності. Другий метод на відміну від першого полягає в коригуванні чистого прибутку (збитку) від операційної діяльності. Звичайно, незалежно від того, який підхід до формування Звіту про рух грошових коштів використовує підприємство, в обох випадках чистий рух коштів від операційної діяльності повинен бути однаковим. Незважаючи на те, що міжнародними стандартами дозволяється використання обох методів, пріоритетним і рекомендованим є прямий, оскільки за допомогою нього одержується інформація, яка може бути корисною для оцінки майбутнього руху грошових коштів, в той час як при використанні непрямого методу звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності отримується інформація про чистий рух коштів від операційної діяльності, а низка індивідуальних грошових надходжень та виплат залишається за межами звіту (надходження грошових коштів від клієнтів та покупців, грошові кошти виплачені постачальникам, грошові кошти, сплачені працівникам тощо). П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” передбачає, що рух грошових коштів внаслідок операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду; наведені в негрошових статтях; наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів внаслідок інвестиційної та фінансової діяльності п. 12 П(С)БО . Тобто звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності обмежується використанням лише непрямого методу. На нашу думку, це ставить підприємства, організації та інші юридичні особи в Україні в жорсткі межі застосування лише даного методу і, як наслідок, призводить до браку вибору та неможливості використання всіх переваг прямого методу;

3) Звіт про рух грошових коштів згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” складається за формою, наведеною в додатку до Положення (стандарту). У Додатку 1 до МСФЗ 7 показано приклад формування звіту про рух грошових коштів за прямим та непрямим методами, проте цей Додаток є лише прикладом і не входить до стандартів. Тобто його метою є допомога в з’ясуванні змісту статей стандарту, а не жорстке регламентування форми та статей Звіту про рух грошових коштів. Підприємство подає рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його господарській діяльності. Це частковий випадок загальної концепції Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку IAS, що мають на меті максимально можливу гармонізацію різних стандартів бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн і не маючи юридичної сили, носять лише рекомендаційний характер. Відповідно до МСФЗ не домінують над місцевими положеннями, які регулюють випуск фінансових звітів у певній країні, а також і в Україні.

4) Згідно з П(С)БО 4 у примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про: а) склад грошових коштів; б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують кілька видів грошових потоків; в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності; г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство (п. 58 П(С)БО 4); д) придбання або продаж протягом звітного періоду майнових комплексів в розрізі деяких показників. Крім вказаних вище розділів, що повинні наводитися у примітках до фінансової звітності, МСФЗ 7 пропонує розкривати окремо ще низку статей: • екстраординарні статті дохід або витрати, які виникають внаслідок подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто або регулярно; • відсоток і дивіденди отримані і сплачені; • рух грошових коштів, який виникає від податків на прибуток; • сукупний рух грошових коштів, який виникає від придбання чи реалізації дочірніх підприємств або інших господарських одиниць (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” передбачає наведення у примітках до консолідованої фінансової звітності, серед іншої, зокрема інформації про вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду); • суму руху грошових коштів, який виникає від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності в кожній галузі промисловості і в кожному географічному звітному сегменті; • інші статті. Наведене широке розкриття статей разом з коментарем керівництва у примітках до Звіту про рух грошових коштів пов’язане насамперед з прагненням надати користувачам звітності максимум інформації для формування ними висновків про фінансовий стан, ліквідність та платоспроможність підприємства і як наслідок прийняття рішення про інвестування підприємства.

 

Національний банк України

Львівський інститут банківської справи









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь