МСБО 23 'Витрати на позики' (Переглянутий)

Переглянутий МСБО 23 "Витрати на позики' був прийнятий у березні 2007 року і має застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Переглянутий стандарт вимагаєкапіталізації витрат на позики, якщо такі витрати стосуються активу, що відповідає критеріям капіталізації. Актив, що відповідає критеріям капіталізації — це актив, для приведення у готовність до використання або продажу якого потрібен значний період часу. Згідно з перехідними положеннями Стандарту. Банк застосує його як перспективну зміну. Відповідно, витрати на позики будуть капіталізуватися в складі вартості кваліфікованих активів починаючи з 1 січня 2009 року. Витрати на позики, понесені до цієї дати і віднесені на витрати, змінюватись не будуть.

Доповнення до МСБО 32 'Фінансові Інструменти представлення'та МСБО 1 Подання фінансової звітності' — фінансові Інструменти з правом дострокового погашення та зобов'язання, що виникають при ліквідації.

Доповнення до МСБО 32 і МСБО 1 були прийняті в лютому 2008 року й повинні застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Доповнення до МСБО 32 вимагають, щоб певні фінансові інструменти з правом дострокового погашення та зобов'язання, що виникають при ліквідації, класифікувалися як капітал при дотриманні певних критеріїв. Ці зміни не матимуть впливу на Банк.

Доповнення до МСБО 39'Фінансові Інструменти визнання та оцінка'— Правомірні об'єкти хеджування. Доповнення до МСБО 39 було прийняте в серпні 2008 року й повинне застосовуватись до фінансових
періодів починаючи з 1 липня 2009 р. або після цієї дати. Доповнення стосується визначення одностороннього ризику в об'єкті, що хеджується. та визначення інфляції як ризику або частини, що хеджується у певних ситуаціях. Доповнення роз'яснює, що підприємству дозволяється визначати частину
зміни справедливої вартості або мінливість грошового потоку від фінансового інструменту як об'єкт хеджування. Керівництво Банку вважає, що це доповнення до МСБО 39 не матиме впливу на фінансову звітність Банку, оскільки Банк не укладав жодної такої угоди хеджування.

Доповнення до МСФЗ 1 "Перше застосування МСФЗ"та МСБО 27 "Консолідована та окрема фінансова звітність"- Вартість інвестицій у дочірні підприємства, підприємства, що контролюються спільно, або асоційовані підприємства.

Ці доповнення були прийняті у травні 2008 року й повинні застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Переглянутий МСБО 27 повинен буде застосовуватися перспективно. Доповнення до МСФЗ 1 дозволяють підприємству визнавати вартість інвестицій у дочірні підприємства, підприємства, що контролюються спільно, або асоційовані підприємства у початкових МСФЗ фінансових
звітах у відповідності до МСБО 27. або використовуючи умовні витрати. Доповнення до МСБО 27 вимагає, щоб усі дивіденди від дочірніх підприємств, підприємств, що контролюються спільно, або асоційованих
підприємств визнавалися у звіті про прибутки та збитки в окремих фінансових звітах. Нові вимоги впливають лише на окрему фінансову звітність материнської компанії й не має жодного впливу на консолідовану фінансову звітність.



Доповнення до МСФЗ 2 "Виплати на основі акцій" - "Умови надання прав та анулювання винагороди" Доповнення до МСФЗ 2 було прийнято в січні 2008 року і повинне застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Це доповнення роз'яснює визначення "умови, які дають право на одержання винагород" та визначає обліковий підхід до випадку якщо право на винагороду не надається в результаті невиконання умови, яка не відноситься до безпосереднього надання права на одержання винагороди. Це доповнення не матиме впливу на фінансовий стан або результати діяльності Банку.

МСФЗ 3 "Об'єднання бізнесу" (переглянутий в січні 2008 року), МСБО 27 "Консолідована та окрема фінансова звітність"(переглянутий в січні 2008 року)

Дані переглянуті стандарти були прийняті в січні 2008 року і повинні застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 липня 2009 р. або після цієї дати. Переглянутий МСФЗ 3 вносить ряд змін до обліку об'єднання бізнесу, які вплинуть на суму визнаного гудвілу та відображені результати за період, у якому булоздійснене придбання, а також результати майбутніх періодів. Переглянутий МСБО 27 вимагає, щоб зміна в долі участі у дочірньому підприємстві відображалася як операція з капіталом. Таким чином, ця операція не буде впливати на гудвіл і не буде призводиш до виникнення прибутку або збитку. Крім цього, переглянутий стандарт змінює порядок обліку збитків, понесених дочірнім підприємством, а також втрати контролю над
дочірнім підприємством. Зміни, що передбачають переглянуті МСФЗ 3 і МСБО 27. повинні застосовуватися перспективно і будуть впливати на майбутні придбання й операції з частками меншості.

МСФЗ 8 "Операційні сегменти"

МСФЗ 8 набуває чинності для фінансових періодів починаючи з 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Стандарт вимагає, розкриття інформації про операційні сегменти Банку та замінює вимоги визначати основні (бізнес) та другорядні (географічні) сегменти у звітності за сегментами Банку. Застосування цього стандарту не матиме впливу на фінансовий стан або результати діяльності Банку. Банк визначив, що операційні сегменти будуть тими самими, що й бізнес-сегменти попередньо визначені у відповідності до МСБО 14 "Звітність за сегментами".

Інтерпретація КІМФЗ (IFRIC) 13 "Програми лояльності клієнтів"

Інтерпретація КІМФЗ (ІРЯІС) 13 була прийнята у червні 2007 р. і повинна застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 січня 2008 р. або після цієї дати. Інтерпретація вимагає, щоб різні бонусні одиниці за лояльність клієнтів обліковувались як окремий компонент операції продажу, в ході якої вони надаються, а. отже, частина справедливої вартості отриманої винагороди відноситься на бонусні одиниці і відкладається на той період, коли відбувається використання бонусних одиниць. Керівництво Банку вважає, що цяінтерпретація не матиме впливу на фінансову звітність Банку, оскільки такісхеми не використовуються.

Інтерпретація КІМФЗ (IFRIC) 15 "Договори на будівництво об'єктів нерухомості" . Інтерпретація КІМФЗ (ІРЯІС) 15 була прийнята в липні 2008 р. і повинна застосовуватись до фінансовихперіодів починаючи з 1 січня 2009 р. або після цієї дати, на ретроспективнійоснові. Ця Інтерпретація уточнює, коли і як повинні визнаватися доходи і відповідні витрати, пов'язані з продажемоб'єкту нерухомості, якщо договір між забудовником і покупцем укладений до завершення будівництва, інтерпретація також містить інструкцію з визначення того, чи потрапляє договір у сферу застосування МСБО 11 "Будівельні контракти" або МСБО 18 "Дохід" і замінює собою поточне керівництво, наведене в додатку до МСБО 18. Банквважає, що ця Інтерпретація не матиме впливу на фінансову звітність Банку.

Інтерпретація КІМФЗ (IFRIC) 16 "Хеджування чистих інвестицій в іноземний підрозділ" Інтерпретація КІМФЗ (ІРЯІС) 16 була прийнята в липні 2008 р. і повинна застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 жовтня 2008 р. або після цієї дати. Ця Інтерпретація містить керівництво звиявлення валютних ризиків, що задовольняють критеріям обліку хеджування чистих інвестицій, коли інструмент хеджування належить будь-якій компанії в групі, а також щодо визначення суми позитивних та негативних курсових різниць, що відносяться до чистих інвестицій та інструменту хеджування, що мають бути включені до звіту про прибутки та збитки в момент вибуття чистих інвестицій. Банк очікує, що ця Інтерпретація нематиме впливу на фінансову звітність Банку.

Інтерпретація КІМФЗ (IFRIC) 17 "Розподіл негрошових активів між власниками"Інтерпретація ІРГОС 17 була прийнята 27 листопада 2008 р. і повинна застосовуватись до фінансовихперіодів починаючи з 1 липня 2009 р. або після цієї дати. Ця інтерпретація застосовується до розподілу на пропорційній основі не грошових активів між власниками, крім операцій під загальним контролем, і вимагає визнання зобов'язання з виплати дивідендів на момент їхнього оголошення за справедливою вартістю чистих активів, що підлягають розподілу, з відображенням різниці між сумоюсплаченихдивідендів і балансовою вартістю чистих активів, що розподіляються, у звіті про прибутки та збитки. Інтерпретація, також, вимагає від підприємства додатково розкривати інформацію у випадку, якщо чисті активи, що підлягають розподілу між власниками, відповідають визначенню активів від припиненої діяльності. Банк вважає, що ця інтерпретація не матиме впливу на фінансову звітність Банку.

Інтерпретація КІМФЗ (IFRIC) 18 "Активи, що отримані від клієнтів''

Інтерпретація IFRIC 18 була прийнята у січні 2009 р. і повинна застосовуватись до фінансових періодів починаючи з 1 липня 2009 року з можливістю більш раннього використання у випадку оцінки на ту ж дату,коли актив був отриманий. Дана інтерпретація повинна застосовуватися перспективно. Інтерпретація КІМФЗ(IFRIC) 18 включає в себе керівництво про те, як необхідно обліковувати договори, згідно яких Банкотримує у власність основний засіб від клієнта. В такому випадку Банк повинен дозволити клієнту постійний доступ до поставки товарів та послуг або приєднати клієнта до мережі, або застосувати до нього і те і інше. Інтерпретація надає роз'яснення щодо обставин, за яких виконуються ознаки активу, умови визнання та первісної оцінки, визначення окремих послуг, визнання доходу та облік грошових коштів, отриманих від клієнтів. Інтерпретація КІМФЗ (IFRIC) 18 не матиме впливу на фінансову звітність Банку, так-як Банк не
отримує активи від клієнтів.

Висновок

Отже, проаналізувавши облікову політику АТ «Райффайзен Банк Аваль» можна сказати, що ґрунтується вона на основних стандартах міжнародної фінансової звітності. Також згідно висновків незалежних аудиторських фірм, звітність банку відповідає всім нормам і відображає реальний стан справ у банку. Загалом поправки внесені до вище перерахованих стандартів і положень не мають суттєвого впливу на роботу банку, а носять більш рекомендаційний аніж практичний характер.


 

Завдання 2.

Провести порівняльний аналіз національних та міжнародних стандартів за напрямком “Звіт про рух грошових ”:

П(с)БО-4 “Звіт про рух грошових коштів” та МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів”

Відмінністю є те, що згідно з МСФЗ 7 існує два випадки, коли можливе взаємозарахування грошових потоків, що виникли внаслідок вказаних вище видів діяльності: а) надходження і виплати грошових коштів за дорученням клієнтів, коли рух грошових коштів відображає діяльність клієнта, а не діяльність підприємства; б) надходження і виплати грошових коштів за статтями, згідно з якими обіг є швидким, суми великими, а строки погашення короткими. За цими видами операцій існує можливість побудови Звіту про рух грошових коштів на нетто-основі, тобто як різниці між надходженням та вибуттям грошових коштів від операцій інвестиційного чи фінансового характеру.

Таблиця. Порівняння національного та міжнародного стандартів, призначених для регулювання складання Звіту про рух грошових коштів

 

Іншими відмінностями між МСФЗ 7 і П(С)БО 4 є:

1) МСФЗ 7 має ширшу сферу застосування (поширюється на всі підприємства, включаючи фінансові установи) порівняно з вітчизняним П(С)БО: воно стосується підприємств будь-яких форм власності за винятком банків і бюджетних установ (п. 2 П(С)БО 4), а також суб’єктів малого підприємництва (П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”). Крім того, положення, закладені в МСФЗ 7 “Звіти про рух грошових коштів” разом з МСФЗ 31 “Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”, регулюють формування, структуру та подання Звіту про рух грошових коштів інвестора, який має частку в асоційованих чи спільних підприємствах або є холдинговим для свого дочірнього підприємства. Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів на Україні визначаються окремим Положенням (стандартом) (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”);

2) Ключовими відмінностями між цими нормативними документами є те, що МСБО 7 передбачає застосування для руху коштів в результаті операційної діяльності на вибір прямого чи непрямого методу формування звітності, а в Україні, відповідно до останніх змін (наказ Міністерства фінансів Україні від 10 червня 2010 р. № 382) передбачено зміну непрямого методу подання інформації про рух коштів результаті операційної діяльності на прямий.

МСФЗ 7 пропонує два методи формування Звіту про рух грошових коштів щодо операційної діяльності:

• прямий метод подання руху грошових коштів від операційної діяльності в звітності (полягає в коригуванні продажу, собівартості реалізованої продукції, а також інших статей у звіті про прибутки та збитки на: зміни протягом періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості; інших негрошових статтях; інших статтях, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності);

• непрямий метод звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності (полягає в коригуванні чистого прибутку або збитку відповідно до впливу: змін протягом звітного періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості від операційної діяльності; негрошових статей, таких як амортизація, забезпечення, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від обміну валют, нерозподілений прибуток від асоційованих компаній і частка меншості; усіх інших статей, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

При використанні першого з вищезазначених методів розраховуються всі основні надходження і виплати грошових коштів, а різниця між ними становить чистий рух коштів від операційної діяльності. Другий метод на відміну від першого полягає в коригуванні чистого прибутку (збитку) від операційної діяльності. Звичайно, незалежно від того, який підхід до формування Звіту про рух грошових коштів використовує підприємство, в обох випадках чистий рух коштів від операційної діяльності повинен бути однаковим. Незважаючи на те, що міжнародними стандартами дозволяється використання обох методів, пріоритетним і рекомендованим є прямий, оскільки за допомогою нього одержується інформація, яка може бути корисною для оцінки майбутнього руху грошових коштів, в той час як при використанні непрямого методу звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності отримується інформація про чистий рух коштів від операційної діяльності, а низка індивідуальних грошових надходжень та виплат залишається за межами звіту (надходження грошових коштів від клієнтів та покупців, грошові кошти виплачені постачальникам, грошові кошти, сплачені працівникам тощо). П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” передбачає, що рух грошових коштів внаслідок операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду; наведені в негрошових статтях; наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів внаслідок інвестиційної та фінансової діяльності п. 12 П(С)БО . Тобто звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності обмежується використанням лише непрямого методу. На нашу думку, це ставить підприємства, організації та інші юридичні особи в Україні в жорсткі межі застосування лише даного методу і, як наслідок, призводить до браку вибору та неможливості використання всіх переваг прямого методу;

3) Звіт про рух грошових коштів згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” складається за формою, наведеною в додатку до Положення (стандарту). У Додатку 1 до МСФЗ 7 показано приклад формування звіту про рух грошових коштів за прямим та непрямим методами, проте цей Додаток є лише прикладом і не входить до стандартів. Тобто його метою є допомога в з’ясуванні змісту статей стандарту, а не жорстке регламентування форми та статей Звіту про рух грошових коштів. Підприємство подає рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його господарській діяльності. Це частковий випадок загальної концепції Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку IAS, що мають на меті максимально можливу гармонізацію різних стандартів бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн і не маючи юридичної сили, носять лише рекомендаційний характер. Відповідно до МСФЗ не домінують над місцевими положеннями, які регулюють випуск фінансових звітів у певній країні, а також і в Україні.

4) Згідно з П(С)БО 4 у примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про: а) склад грошових коштів; б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують кілька видів грошових потоків; в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності; г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство (п. 58 П(С)БО 4); д) придбання або продаж протягом звітного періоду майнових комплексів в розрізі деяких показників. Крім вказаних вище розділів, що повинні наводитися у примітках до фінансової звітності, МСФЗ 7 пропонує розкривати окремо ще низку статей: • екстраординарні статті дохід або витрати, які виникають внаслідок подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто або регулярно; • відсоток і дивіденди отримані і сплачені; • рух грошових коштів, який виникає від податків на прибуток; • сукупний рух грошових коштів, який виникає від придбання чи реалізації дочірніх підприємств або інших господарських одиниць (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” передбачає наведення у примітках до консолідованої фінансової звітності, серед іншої, зокрема інформації про вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду); • суму руху грошових коштів, який виникає від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності в кожній галузі промисловості і в кожному географічному звітному сегменті; • інші статті. Наведене широке розкриття статей разом з коментарем керівництва у примітках до Звіту про рух грошових коштів пов’язане насамперед з прагненням надати користувачам звітності максимум інформації для формування ними висновків про фінансовий стан, ліквідність та платоспроможність підприємства і як наслідок прийняття рішення про інвестування підприємства.

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь