Туристичний комплекс Бразилії

 

Туризм в Бразилії є однією з найбільш стабільних у розвитку галузей народного господарства, що надає робочі місця близько для 10 млн.осіб або 14% економічно активного населення. На сьогоднішній день він фігурує серед основних статей експорту Бразилії (продаж туристичних віз, путівок, транспортних квитків), займаючи третє місце після експорту сої та залізної руди.

Про позитивний розвиток індустрії також говорить і збільшення кількості іноземних туристів з 1,57 млн. чоловік в 2012 р. до 5 млн. у 2014 р., завдяки чому Бразилія піднялася з 47 місця в 2012 р. на десяте в 2014 р. серед найбільш відвідуваних туристами країн. Найбільше туристи відвідують міста Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу .

Сектор туризму раніше за всіх інших галузей економіки пройшов через приватизацію, а тепер його базу складають підприємства з приватним капіталом (національним і іноземним), що володіють мережею готелів, закладів громадського харчування та рекреаційними установами. Однак є й чинники, які обмежують розвиток рекреації. Соціально-економічна і політична нестабільність, вражаючий рівень злочинності, наркотики, бідність відлякують туристів. Тому країна все ще не може повною мірою задіяти багаті рекреаційні ресурси і перетворити рекреаційно-туристичне господарств на один із головних факторів процвітання країни [27; 168].

До туристичних об’єктів також відносяться численні природні та екологічні парки, клуби, пляжі, музеї, що мають державну приналежність. За рішенням ЮНЕСКО, дев’ять пам’яток Бразилії вважаються надбанням людства: історичні центри міст Оуру-Прету, Олінда, Сальвадор, Сан Луїс де Мараньао, місто Бразиліа; католицькі архітектурні комплекси Сантуаріо де Бом Жезусду Матузіньус (штат Мату-Гроссу) і Міссоес Жезуітікас де Гуараніс (штат Ріу-Гранді-ду-Сул). Національні парки Серра та апівара (штат Піауї) і Ігуасу (штат Парана) [31].

У Бразилії є більше 18 тис. готелів, 49% з них розташовані в південно-східних районах країни. Показово, що останнім часом в готельний сектор активно надходить іноземний капітал з США та ЄС. Мережа громадського харчування налічує більше 1 млн. закладів, починаючи від недорогих до престижних ресторанів, 73% з них також розташовані в південно-східних районах країни. Особливо відрізняються різноманітністю і кількістю ресторанів міста Ріо-де-Жанейро і Сан-Пауло.

Також в ці роки, з початку проведення політики щодо залучення інвестицій в туристичну сферу, були побудовані три великих атракціонних парки з участю іноземного капіталу: «Парк та Моніка» в місті Сан-Пауло, «Бето Карреро Уорлд» в Санта-Катаріні та «Біч Парк» у місті Акірас. Найближчим часом на розвиток атракціонів бразильськими та іноземними компаніями передбачається інвестувати 1,2 млрд.дол. і побудувати дев’ять великих парків у містах Ріо-де-Жанейро, Вінедо, Пауліна, Ресіфі, Сальвадор і Рібейран Прету, що підвищить конкурентоспроможність і привабливість бразильського туризму на міжнародному ринку послуг.



Індустрія туризму та супутніх послуг може стати для країни перспективним джерелом поповнення бюджету. Підраховано, що іноземний турист у середньому залишає в Бразилії понад 80 дол. на добу. Основний потік туристів до Бразилії йде з Аргентини, США, Уругваю, Парагваю та Німеччини, Португалії, Перу, що говорить про гарний взаємодії перш за все з сусідніми країнами-членами Меркосур, що встановили між собою безвізовий режим перетину кордонів. За оцінками міністерства промисловості, торгівлі та туризму Бразилії, тільки Південна Америка здатна забезпечити країні близько 7 млн. туристів на рік. Виходячи з даних міркувань, уряд з метою вдосконалення співпраці в гуманітарній області з державами-членами Меркосур проводить політику розширення транспортного сполучення, у тому числі відкриття нових авіаційних ліній з сусідніми країнами [29; 31].

Протягом багатьох років найбільш відвідуваними містами Бразилії залишаються Ріо-де-Жанейро, Сан-Пауло, Флоріанополіс, Фошду Ігуасу, Порто Алегре. Традиційне лідерство двох перших міст пояснюється тим, що вони є найбільшими транспортними вузлами і діловими центрами країни. У цілому ж по Бразилії 69% іноземців прибувають сюди виключно з туристичними цілями, 22% − у службових справах та 5% для участі у міжнародних переговорах.

Згідно з опитуваннями клієнтів турагенствами, до основних недоліків послуг і туризму в Бразилії відносяться незадовільна дорожня інформація, міський транспорт і громадська безпека. В інфраструктуру туризму забезпечується досить високий рівень інвестування, що дорівнює 17% від ВВП. Державна економічна політика уряду Лулида Сільва розглядає індустрію туризму і сектор супутніх послуг як надійну область вкладення капіталу і створення позитивного образу Бразилії в очах іноземних інвесторів, а також важливого інструменту поглиблення зв’язків з сусідніми країнами.

Робиться ставка на пропаганду екологічних подорожей в Амазонії, Пантаналі, Серре Гаушу (гірського ланцюга штату Ріо-Гранді-ду-Сул), Серре Флуміненсе (гірського ланцюга штату Ріо-де-Жанейро), «Зеленій смузі» (східне узбережжя між містами Аракажу і Сальвадор), районах, багатих цілющими водними джерелами. Крім того, національною політикою з туризму ставиться завдання розвивати можливості для проведення міжнародних конференцій з метою перетворення Бразилії в один з центрів міжнародних зустрічей у Західній півкулі.

Північний район подібний до Амазонії. Дика природа, екзотика сельви, повноводні річки є основою для розвитку таких видів туризму, як екстремальний, екскурсійний, рафтинг, мисливський, риболовний. Північно-східний район в основному сільськогосподарський, але тут є місто Ресіфі, яке називають колоніальною перлиною країни. Місто самою історією призначене для розвитку пізнавального туризму. Не поступається йому і місто Сальвадор з його старовинною колоніальною архітектурою, а також чудовими пляжами Ітапан, Амараліна і Штуба. Сальвадор славиться своїми вуличними святами, які відбуваються щомісяця, ремісничими ринками, школами бойового мистецтва капуейра.

Південно-східний район найбільш економічно розвинутий. Сьогодні − це головна туристична зона завдяки Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу. Тут найрозвинутішими видами туризму є пляжний, діловий, розважальний, екскурсійний, спортивний. Південний район славиться національними парками, екзотичним парком птахів і звичайно грандіозним водоспадом Ігуасу. Західний район привабливий тим, що тут знаходиться столиця країни з її ультрамодерною архітектурою. Країна, також, бере участь у дії багатьох міжнародних організацій в галузі міжнародної безпеки та співробітництва. Тепер вона є членом Міжамериканського договору взаємної допомоги і членом Організаціїамериканських держав. Разом з Аргентиною, Чилі і США, Бразилія − один із гарантів перуансько-еквадорського мирного процесу. В ООН Бразилія бере участь у багатьох агентствах. Вона посилала солдат у складівійськ ООН для збереження миру у Бельгійське Конго, Кіпр, Мозамбік, Анголу, Східний Тимор та Гаїті. Через ріст економіки, країна стає все більш і впливовішим гравцем у міжнародній політиці та економіці. Нещодавно Бразилія почала надавати високий пріоритет відносинам із своїми південноамериканськими сусідами і входить в склад Амазонського пакту, Асоціації латиноамериканської інтеграції і Меркосур (митний союз з Аргентиною, Уругваєм, Парагваєм і Венесуелою). Крім того, особливо протягом останніх років, Бразилія намагається зміцнити зв’язки з рештою колишніх португальських колоній в рамках Співдружності португаломовних країн. Таким чином, економічні умови важливі для розвитку туризму в країні, тому що включають в себе основні компоненти, щослужать основою для розвитку туризму і безпосередньо впливають на цей розвиток.

При проведенні районування країни Бразилію можна умовно поділити на п’ять районів (Додаток З).

Північний район Бразилії включає, з заходу на схід, штати Рондонія, Акрі, Амазонас, Рорайма, Пара, Амапаі Токантінс. Район знаходиться біля екватору і також відомий як «Амазонія». У 2009р. Північ мала 11,1 мільйонів мешканців або 7% населення країни. Проте, ця доля швидко зросла в 2010-2011-х рр., в результаті міжрегіональної міграції і високої норми народження. Північ − найбільший район країни, що вкриває 45,3% її території. Більша частина регіону належить до басейна ріки Амазонка. Вона служить джерелом лісових виробів, від таких як сасапарель, какао, кориця, і черепахове масло в колоніальний період до каучуку і бразильських горіхів у сучасний період [24; 99].

Північно-східний район Бразилії складається із штатів Алагоас, Баїя, Сеара, Мараньян, Параїба, Пернамбуку, Піауї, Ріу-Гранді-ду-Норті та Сержипі. Колишня федеральна територія Фернанду-ді-Норонья була включена до складу штату Пернамбуку в 1988 р. Північний схід має площу 1 561 178 км² або 18,3% території країни. Його головний бігом – напівзасушлива каатинга, яка підлягає тривалим періодичним засухам. Починаючи з 1990-х рр., в цієї області створена обширна система іригації. У лісовій зоні (мата) атлантичний ліс, зараз майже повністю знищений. Цукрові плантації, створені там ще за колоніальних часів, існують донині [23; 302].

Центрально-західний район Бразилії складається зі штатів Ґояс, Мату-Гросу і Мату-Гросу-ду-Сул, а також Федерального округу, розташування столиці країни Бразиліа. Це другий за площею регіон країни, який вкриває 1 606 445 км² або 28,3% території Бразилії. Він досить мало населений, за густотою населення займає передостаннє місце з повним населенням в 2005 році 13,02 мільйони осіб (близько 6,4 % населення країни). На заході знаходяться заболочені землі Пантаналу, відомого своїм тваринним світом, особливо водними птахами. На початку 1980р. 33,6% території району було змінене людською діяльністю, від 9,3 % в Мату-Гросу і до 7,9% в Гоясі. Рівень життя нижче середнього по країні [24; 185].

Південно-східний район Бразилії складається із штатів Еспіріту-Санту, Мінас-Жерайс, Ріо-де-Жарейро і Сан-Паулу. Це найбільший за населенням та найбагатший район, який відповідає приблизно за 60 % бразильського ВВП.

Південний район Бразилії складається із штатів Парана, Ріу-Ґранді-ду-Сул і Санта-Катаріна. Це найменший район країни, який вкриває 577 214 квадратних кілометрів або 6,8% території Бразилії. Населення Півдня в 2009 році становило 27 мільйонів або близько 14% населення країни. Область майже так же густо заселена, як Південний схід, але населення більш сконцентроване уздовж узбережжя. Район займає перше місце у країні, за ВВП регіон посідає друге місце з ВВП на душу населення у 2010 р. в 10 723 реалів [23; 391].

Отже, Бразилія має привабливе для туристичного ринку районування, що позитивно впливає на її розвиток. Це є сприятливим явищем, що зумовлює потік туристів з усього світу які прагнуть відвідати усі район країни, адже кожен з них є неповторним та особливим.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь