Роль місцевих органів в організації бюджетного контролю.

Місцеві ради стежать за дотриманням бюджетного законодавства на відповідній території, виконанням рішень про місцевий бюджет.

Утвердження правових засад місцевого самоврядування і розширення сфери відповідальності територіальних громад, органів та посадових осіб за вирішення місцевих справ дають підставу виділити такий вид бюджетного контролю, як муніципальний.

Об’єктом муніципального бюджетного контролю є місцеві бюджети, фінансова діяльність бюджетних установ, підприємств і організацій комунальної власності, що використовують бюджетні кошти. Контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ здійснюється:

— Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами;

— Радою міністрів Автономної Республіки

— обласними державними адміністраціями

— міськими державними адміністраціями в містах Києві та Севастополі —

— районними державними адміністраціями

— виконавчими органами міських рад

Суб’єктами муніципального бюджетного контролю є також тимчасові контрольні комісії, рішення про створення та порядок роботи яких приймають органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Місцеві ради можуть делегувати власні повноваження на здійснення бюджетного контролю з питань, які належать до їхньої компетенції, структурним підрозділам відповідного рівня суб’єктів державного фінансового контролю центральних органів виконавчої влади.

Забезпечення надійних фінансових основ місцевої влади і фінансової автономії місцевого самоврядування сприяють подальшому розвиткові муніципального фінансового контролю. До речі, сам термін «муніципальний» у перекладі з латинської означає «беру на себе тягар».

Організація податкового контролю

Податковий контроль у бюджетному менеджменті займає особливе місце, оскільки податкові платежінаповнюють переважну частину бюджетних доходів.

Податковий контроль - це сукупність заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Основним контролюючим органом є Державна фіскальна служба, яка контролює дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повнота і своєчасність сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, установлених законодавством.

Методи податкового контролю

Під методами податкового контролю необхідно розуміти сукупність прийомів та способів, що застосовуються контролюючими суб’єктами для реалізації владних повноважень.

Перевірка достовірності нарахування податків може відбуватися як за даними бухгалтерського та податкового обліку чи за первинними документами.

Можна також застосовувати непрямі методи контролю:

метод економічного аналізу;

метод розрахунку грошових надходжень;

метод зіставлення доходів і витрат платника;

метод аналізу інформації про доходи та витрати платника та ін.

Можливо виділити такі класифікаційні одиниці методів податкового контролю:1) для попередження порушень вимог законодавства про оподаткування; 2) для виявлення порушень вимог законодавства про оподаткування; 3) для усунення порушень вимог законодавства про оподаткування

До того ж, зважаючи на ст. 62 ПК України, можна також відокремити й такі методи податкового контролю:

– під час здійснення обліку платників податків (присвоєння податкового номера; прийняття документів, що подаються платниками податків для взяття на облік; внесення інформації до бази даних про платників податків тощо);

– під час інформаційно-аналітичного забезпечення (збір податкової інформації, що надходить від платників податків, податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документів; отримання податкової інформації контролюючими органами; обробка та використання податкової інформації тощо);

– під час проведення перевірок (вилучення та витребування документів і предметів, обстеження територій та приміщень, інвентаризація, опитування, отримання пояснень від платників податків, направлення платникові податків вимог щодо усунення порушень вимог законодавства про оподаткування й письмових пропозицій тощо)