Форми й системи оплати праці в АПК

Діяльність підприємства, установи чи організації залежить від дії внутрішнього ринку праці та полягає у встановленні взаємозв'язку між фактичними результатами праці і рівнем оплати праці.

Форми та системи є складовими організації заробітної плати, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами. Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. В країнах з розвинутою ринковою економікою системи заробітної плати, що використовуються на підприємствах, розглядаються як ноу-хау і не розголошуються. [ 10 ]

В Україні найпоширенішими на підприємствах є такі форми заробітної плати: відрядна та почасова. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша - кількості виробленої продукції, друга - кількості відпрацьованого часу.

Форми та системи заробітної плати мають відповідати таким вимогам:

• найповніше враховувати результати праці;

• створювати передумови для постійного зростання ефективності та
якості праці;

• сприяти підвищенню матеріальної заінтересованості працівників.
Форми та системи оплати праці будуть ефективними лише в тому разі,

якщо вони відповідатимуть організаційно-технічним умовам виробництва. Отже, вибираючи форму оплати праці для певної категорії робітників, необхідно враховувати конкретні умови їхньої праці та специфіку виробництва.

На застосування тієї чи іншої форми та системи заробітної плати впливає рівень технічної озброєності виробництва, характер технологічного процесу та організації виробництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей і устаткування, стан нормування праці.

Почасова система оплати праці використовується в сільськогосподарських підприємствах і має свої різновиди: проста почасова, почасово-преміальна та за місячним посадовим окладом.

Проста почасова –заробіток З _пп залежить від тарифної ставки С, що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду, та відпрацьованого ним часу Ч:

З _пп = С * Ч

Почасово-преміальна – заробіток залежить від тарифної ставки С, відпрацьованого часу Ч та премії за досягнення певних кількісних або якісних показників П:

З _ППр = С * Ч + П

Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується щодо працівників, робота яких має стабільний характер і, як правило, щодо керівників та спеціалістів.

З _ППр = С * Ч + П

Пряма відрядна – відрядний заробіток розраховується множенням кількості виробленої продукції ВП на її розцінку Р:

З_В = ВП * Р

Відрядно-преміальна – включає відрядний заробіток і премії

 

Для розрахунку відрядної розцінки застосовується тарифна ставка, що відповідає розряду роботи, а не розряду, що присвоєний робітникові. Відрядна розцінка визначається за формулами:

Для виробництв, де застосовуються норми виробітку:

ТС
^Рв=—

Нвир

де ТС - погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду цієї роботи;

Н_вир — норма виробітку за одиницю часу.

Для виробництв, де застосовуються норми часу:

Р_в=ТС*Н_ч

де ТС - погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду цієї роботи;

Н_ч - норма часу, хв.

Можуть бути випадки, коли норма часу на певну операцію або на виготовлення якогось виробу однакова, а розряд робіт на їх виконання різний, тоді розцінка буде тим вищою, чим вищий розряд роботи. Отже, на підприємстві має бути правильна, науково обґрунтована тарифікація робіт.

Дотримання технологічних режимів можна розрахувати за формулою:

З_ппр=ТС*Ч + П

де З_ппр - заробітна плата почасово-преміальна;

ТС - тарифна ставка робітника;

Ч - відпрацьований час робітником;

ПП - премії за досягнення певних кількісних або якісних показників.

У період формування ринкової економіки організація колективних систем оплати праці, особливо підрядних та орендних, потребує глибокого наукового підходу. За адміністративно-командної системи колективні форми організації й оплати праці впроваджувалися майже на всіх підприємствах навіть там, де це було неефективно й недоцільно.Преміювання є важливим засобом підвищення матеріальної заінтересованості працівників у покращенні кінцевих результатів господарської діяльності. [ 10 ]

Преміювання за основні результати господарської діяльності, а також спеціальне преміювання за виконання окремих важливих для підприємства показників роботи здійснюється за рахунок фонду оплати праці підприємства чи структурного підрозділу в межах коштів, передбачених для преміювання.

Преміювання професіоналів, фахівців допоміжних цехів і дільниць здійснюється за показниками, що характеризують діяльність відповідних підрозділів з урахуванням загальних підсумків роботи підприємства в цілому.