Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Порядок органiзацiї, управлiння та контролю за додержанням правового режиму природно-заповiдного фонду
Створення та оголошення об’єктiв та територiй при- родно-заповiдного фонду пов’язано з вiдповiдними юридичними фактами та охоплює ряд етапiв (роздiл VII Закону України «Про природно-заповiдний фонд України»). Перший етап — подання клопотання про необхiднiсть ство- рення вiдповiдних об’єктiв та територiй. Правом подання вiдпо- вiдних клопотань надiлена Державна служба заповiдної справи, що дiє у складi Мiнприроди України; науковi установи; приро- доохороннi громадськi об’єднання; iншi зацiкавленi пiдприєм- ства, установи, органiзацiї, громадяни. У статтi 51 Закону Укра- їни «Про природно-заповiдний фонд України» мiстяться вимо- ги до змiсту та оформлення цих клопотань. Другий етап — попереднiй розгляд клопотань. Вони розгля- даються i схвалюються: щодо територiй та об’єктiв загальнодер- жавного значення — Мiнприроди України, а щодо територiй та об’єктiв мiсцевого значення — пiдроздiлами Мiнприроди Укра- їни на мiсцях. Третiй етап передбачає погодження клопотань з зацiкавле- ними особами у разi схвалення поданих клопотань вищеназва- ними органами, а саме з власниками чи первинними користува- чами природних ресурсiв у межах територiй, рекомендованих до заповiдання. Четвертим етапом розроблення проекту органiзацiї вiдпо- вiдного об’єкта чи територiї. Вiдповiдно до статтi 52 Закону України «Про природно-заповiдний фонд України» розроблен- ня проектiв створення природних заповiдникiв, бiосферних за- повiдникiв, нацiональних природних паркiв, заказникiв, пам’я- ток природи, паркiв-пам’яток садово-паркового мистецтва за- гальнодержавного значення забезпечується Мiнприроди України i безпосередньо здiйснюється спецiалiзованими проектними та науковими установами. Розроблення проектiв створення регiо- нальних ландшафтних паркiв, заповiдних урочищ, а також заказ- никiв, пам’яток природи та паркiв-пам’яток садово-паркового мистецтва мiсцевого значення забезпечується органами центра- льного органу виконавчої влади в галузi охорони навколишньо- го природного середовища на мiсцях. Забезпечення розроблен- ня проектiв створення ботанiчних садiв, дендрологiчних паркiв та зоологiчних паркiв може бути доручено заiнтересованим дер- жавним органам чи установам. Можливим етапом i фактом пiсля погодження питання про необхiднiсть створення об’єктiв природно-заповiдного фонду є прийняття рiшення про резервування територiй, якi плануєть- ся створити як природно-заповiднi. Резервування здiйснюється з метою недопущення пошкодження, знищення їх i захисту вiд негативного впливу i полягає у встановленнi обмежень стосов- но власникiв i користувачiв, на територiях яких планується ство- рення природно-заповiдного об’єкту. Цi територiї не вилучають- ся у власникiв i використовуються за цiльовим призначення з додержанням особливих вимог охорони навколишнього при- родного середовища, що визначаються рiшеннями про резер- вування. Наприклад, 24.04.1998 р. Указом Президента України
«Про резервування цiнних природних територiй для наступно- го заповiдання» був затверджений перелiк територiй, що резер- вуються для створення нових чи розширення iснуючих природ- них заповiдникiв та заказникiв загальнодержавного значення. Пункт 2 Указу встановлював, що на територiях, що резервують- ся, не допускається без погодження з Мiнiстерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Укра- їни житлове, господарське, дачне будiвництво, проведення ме- лiоративних робiт, розорювання та залiснення цiлинних i перело- гових земель та iнша дiяльнiсть, яка може призвести до знищен- ня або руйнування цiнних природних комплексiв та об’єктiв. Останнiм етапом є прийняття рiшення про створення щодо створення об’єктiв i територiй природно-заповiдного фонду. Та- кi рiшення приймаються: — про створення природних заповiдникiв, нацiональних при- родних паркiв та iнших об’єктiв загальнодержавного значення Президентом України; — про створення бiосферних заповiдникiв — на основi мiж- народних договорiв i мiжнародних програм, учасником яких є Україна; — про органiзацiю чи оголошення територiй та об’єктiв мiс- цевого значення — обласними, Київською i Севастопольською мiськими радами. При цьому земельнi дiлянки, якi займають окремi новоство- ренi об’єкти природно-заповiдного фонду, пiсля їх створення повиннi бути вилученi з користування чи власностi попереднiх користувачiв i переданi у вiдання вiдповiдних суб’єктiв у по- рядку, передбаченому Земельним кодексом України. Це стосу- ється природних заповiдникiв, бiосферних заповiдникiв, нацiо- нальних природних паркiв, регiональних ландшафтних паркiв, ботанiчних садiв, дендрологiчних паркiв, зоологiчних паркiв. Iн- шi ж, якi створюються без вилучення земельних дiлянок, зали- шаються у користуваннi їх первинних власникiв i користувачiв з оформленням охоронного зобов’язання.
Спецiально уповноваженим органом державного управлiння природно-заповiдним фондом виступає Мiнприроди України, зокрема, дiюча в його складi Державна служба заповiдної спра- ви. Положення про Державну службу заповiдної справи затвер- джене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.08.2001 р.1Служба подає на розгляд Мiнприроди обгрунтованi пропозицiї
1 Офiцiйний вiсник України. — 2001. — № 33. — Ст. 1540. щодо визначення обсягiв бюджетних асигнувань, необхiдних на утримання пiдпорядкованих Мiнiстерству установ природно-за- повiдного фонду та проведення заходiв, спрямованих на збере- ження i вiдтворення його природних комплексiв; розробляє по- ложення про пiдпорядкованi Мiнприроди установи природно- заповiдного фонду, подає Мiнiстерству пропозицiї щодо при- значення їх керiвникiв, а також погоджує положення про iншi територiї та об’єкти природно-заповiдного фонду загальнодер- жавного значення; органiзовує вивчення, узагальнення та впро- вадження вiтчизняного i зарубiжного досвiду роботи у сферi за- повiдної справи та формування нацiональної екологiчної мере- жi; органiзовує в межах повноважень, визначених Мiнприроди, виконання зобов’язань за мiжнародними договорами у сферi за- повiдної справи; забезпечує ведення Державного кадастру тери- торiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду, систематизує iн- формацiю у сферi заповiдної справи; за погодженням з Мiнпри- роди органiзовує, здiйснює i координує роботу щодо створення нових та розширення територiй iснуючих об’єктiв природно-за- повiдного фонду загальнодержавного значення, змiни їх меж i категорiй, скасування статусу, а також охорони i збереження водноболотних угiдь; бере участь в органiзацiї розроблення i реалiзацiї законодавства, державних цiльових та мiжнародних програм i проектiв, спрямованих на розвиток заповiдної справи, формування нацiональної екологiчної мережi; бере участь у фо- рмуваннi транскордонних природоохоронних територiй мiжна- родного значення та пiдготовцi мiжнародних угод щодо спiль- ної дiяльностi в цiй сферi, а також здiйснює iншi повноваження, передбаченi законодавством. Управлiння конкретним об’єктом чи територiєю здiйсню- ється або спецiально створеними адмiнiстрацiями (наприклад, дирекцiєю заповiдника) або ж пiдприємствами, установами, ор- ганiзацiями, у вiданнi яких перебувають цi об’єкти (наприклад, мисливське господарство здiйснює управлiння щодо заказника, що знаходиться в межах його мисливських угiдь). Важливою функцiєю управлiння є забезпечення вiдповiд- ного охоронного режиму природно-заповiдного фонду в проце- сi здiйснення контролю. Такий контроль здiйснює Державна екологiчна iнспекцiя, контрольнi функцiї якої вiдповiдно до Положення про неї, затвер- дженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.06.2004 р. поширюються i в межах об’єктiв i територiй природно-заповiд- ного фонду. Також контрольними повноваженнями у вiдповiд- них межах надiлена спецiальна служба державної охорони при- родно-заповiдного фонду, яка забезпечує охорону та збереження природних заповiдникiв, бiосферних заповiдникiв, нацiональ- них природних паркiв, ботанiчних садiв, дендрологiчних пар- кiв, зоологiчних паркiв загальнодержавного значення, а також регiональних ландшафтних паркiв. Вона створюється в самих природно-заповiдних установах i очолюється керiвниками адмi- нiстрацiй територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду. По- ложення про неї, затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14.07.2000 р.1.
Вiдповiдно до п. 6 Положення працiвники служби держохо- рони мають право: вимагати вiд громадян i службових осiб пояс- нення у зв’язку з порушенням ними режиму територiй та об’єк- тiв природно-заповiдного фонду, їх охоронних зон; перевiряти у громадян i службових осiб посвiдчення на право перебування, використання природних ресурсiв та провадження iншої дiяль- ностi в межах вiдповiдних територiй та об’єктiв природно-запо- вiдного фонду; доставляти порушникiв природоохоронного за- конодавства у територiальнi органи внутрiшнiх справ чи до ви- конавчого комiтету селищної, сiльської ради з метою з’ясування особи; складати протоколи про порушення адмiнiстративного законодавства в галузi охорони довкiлля i використання при- родних ресурсiв, надсилати їх вiдповiдним органам для притяг- нення винних до вiдповiдальностi; вилучати у порушникiв пред- мети i знаряддя незаконного використання природних ресурсiв, транспортнi засоби, незаконно добуту продукцiю, вiдповiднi до- кументи; проводити особистий огляд осiб, речей, транспортних засобiв та перевiрку знарядь i продукцiї, одержаної в результатi природокористування; безперешкодно вiдвiдувати i перевiряти пiдприємства, установи, органiзацiї, судна та iншi транспортнi засоби у межах територiй та об’єктiв природно-заповiдного фон- ду, їх охоронних зон стосовно додержання вимог природоохо- ронного законодавства; давати обов’язковi до виконання при- писи з метою усунення порушень, виявлених у межах територiй
1 Офiцiйний вiсник України. — 2000. — № 29. та об’єктiв природно-заповiдного фонду; подавати клопотання про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої дiяльнос- тi, що провадиться з порушенням вимог природоохоронного за- конодавства або забороняється згiдно з режимом охорони тери- торiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду; носити пiд час виконання службових обов’язкiв форму встановленого зразка, табельну зброю та спецiальнi засоби (гумовi кийки, наручники i балончики з препаратами сльозоточивої та подразливої дiї) вiдповiдно до законодавства; направляти в установленому по- рядку матерiали про порушення природоохоронного законодав- ства до вiдповiдних органiв для вирiшення питання щодо при- тягнення винних до кримiнальної вiдповiдальностi.
Особливiстю правового режиму об’єктiв природно-заповiд- ного фонду є пiдвищена юридична вiдповiдальнiсть за порушен- ня в цiй сферi. Зокрема, Кримiнальний кодекс України закрiп- лює порушення в межах природно-заповiдного фонду як квалi- фiкуючi обставини, що посилюють кримiнальну вiдповiдальнiсть (наприклад, незаконна порубка дерев на територiях природно- заповiдного фонду незалежно вiд розмiрiв шкоди тягне за со- бою кримiнальну вiдповiдальнiсть за ст. 246 КК України, ана- логiчно — ст. 248 (незаконне полювання), ст. 240 (порушення правил охорони надр). Кримiнальним кодексом також перед- бачена окрема ст. 252, яка встановлює вiдповiдальнiсть за умис- не знищення або пошкодження територiй, взятих пiд охорону держави, та об’єктiв природно-заповiдного фонду. Адмiнiстра- тивна вiдповiдальнiсть застосовується за вчинення адмiнiстра- тивного проступку, передбаченого ст. 91 КпАП України (пору- шення правил охорони та використання територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду України), справи щодо цього пра- вопорушення розглядають суди (ст. 221 КпАП України). Розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяної природним об’єктам в межах територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду визначається на пiдставi спецiальних такс, якi є вищими, нiж загальнi, i затвер- дженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21.04.1998 р. «Про затвердження такс для обчислення розмiру шкоди, запо- дiяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду України»1.
1 Офiцiйний вiсник України. — 1998. — № 16.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.247.196 (0.009 с.) |