Пріоритетні завдання сучасної стратегії сталого розвитку європейських країн

 

Підтримання		Зниження		Організація		Збере-
стабільного		забруд-		ландшафтів		ження
виробництва й		нення		і охорона		видово-
високого рівня		навколиш-		невіднов-		го
споживання,		нього		лювальних		різно-
додержання		природно-		природних		маніття
гарантій		го сере-		ресурсів
соціальної		довища
рівноправності

 

 

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ СТАЛОГО (СТІЙКОГО) РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

 

В економічній сфері

1) утвердження механізмів, які мають створити необхідні передумови прискореного зростання;

 

2) впровадження науково-технологічних інновацій та опанування інноваційного шляху розвитку;

 

3) здійснення активної аграрної політики; 4) зміцнення економічних передумов для глибокої

 

перебудови соціальної сфери; інтеграція в європейські структури та світову

 

економічну систему

 

В соціальній сфері

1) зростання інтелектуального потенціалу нації, всебічний розвиток освіти;

 

2) перебудова соціальної сфери, реформування системи оплати праці, скорочення безробіття,

 

вдосконалення механізмів надання державної соціальної допомоги, запровадження державного соціального страхування;

 

3) поліпшення становища дітей, молоді, жінок, сім'ї; поліпшення охорони здоров‘я населення, зниження смертності та збільшення тривалості життя;

4) зміцнення позицій середнього класу

 

В екологічній сфері

1) гарантування екологічної безпеки ядерних

 

об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

 

2) поліпшення екологічного стану Чорного та Азовського морів, річок України, зокрема, басейну р. Дніпро та якості питної води;

 

3) стабілізація та поліпшення екологічного стану в Донецько-Придніпровському регіоні;

 

4) формування збалансованої системи природокористування та екологізації технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

 

5) збереження біологічного та ландшафтного

 

різноманіття, розвиток природно-заповідної справи

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

 

1. Чому глобалізація є новим етапом інтеграційних процесів у світовій економіці?

 

2. Охарактеризуйте етапи економічної глобалізації.

 

3. Які є рівні глобалізації?

 

4. Які чинники прискорюють в сучасних умовах глобалізаційні процеси?

 

5. Назвіть основні ознаки глобальних проблем. Які сфери людської діяльності вони охоплюють?

 

6. Визначте фактори, що негативно впливають на процес інтеграції економіки України в економіку світового господарства в умовах глобалізації.

 

7. В чому полягає суперечливий влив глобалізації на світогосподарський розвиток?

 

8. Які існують глобальні проблеми за сферами дії?

 

9. Що необхідно зробити для вирішення світової продовольчої проблеми?

 

а) законодавчо обмежувати зростання населення відповідно до можливостей національного виробництва;

 

б) надавати допомогу відсталим країнам з метою розв‘язання цієї проблеми;

 

в) розвивати та підвищувати ефективність виробництва продовольчих товарів у слаборозвинутих країнах;

 

г) покращувати розподіл вироблених продуктів споживання серед населення;

 

д) збільшувати інвестиції та розвивати виробництво продовольчих товарів

 

у високорозвинутих країнах.

 

10. В чому полягає необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем?

 

11. Які форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних

 

проблем?

 

12. Шляхами подолання проблем нераціонального природокористування є:

 

а) прийняття законів щодо охорони довкілля;

 

б) підвищення екологічних вимог при реалізації інвестиційних проектів;

 

в) розвиток нетрадиційних видів енергетичних ресурсів;

 

г) стимулювання раціонального використання ресурсів як у виробництві,

 

так і у сфері побуту;

 

д) формування екологічного світогляду громадян.

 

13. У чому необхідність і суть переходу до сталого розвитку?

 

14. Охарактеризуйте стратегічні пріоритети сталого розвитку України.

 

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

 

Адміністративно-командна система управління економікою –жорсткоцентралізоване, тотальне державне управління економічним розвитком країни на основі директивного плану.

 

Акціонерне товариство –форма об‘єднання капіталів учасниківакціонерного товариства. Акції дають право акціонеру на отримання доходу та участь в управлінні товариством.

 

Амортизаційні відрахування – сума зношення спожитого капіталу впроцесі виробництва ВВП.

 

Амортизація –процес поступового перенесення вартості основногокапіталу на новостворену продукцію в міру його зношування.

 

Антимонопольне законодавство –це нормативні акти,які визначаютьорганізаційні і правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження,

 

обмеження і припинення монопольної діяльності та нечесної конкуренції.

 

Банк міжнародних розрахунків БМР) -валютно-кредитна організація,

 

організована в 1920 р. центральними банками Бельгії, Великобританії,

 

Німеччини, Італії, Франції, Японії, групою банків США для спільного проведення міжнародних фінансових операцій.

 

Банкнота –це вексель банку,за яким пред‘явник може в будь-який часодержати гроші і яким банк замінює комерційний вексель.

 

Бар’єр на шляху вступу до галузі – будь-які дії,що перешкоджаютьпроникненню в галузь нових фірм.

 

Безробітні –це громадяни працездатного віку,які з незалежних від нихпричин не мають місця праці, заробітку, зареєстровані в державні службі зайнятості, шукають роботу і здатні приступити до неї.

 

Безробіття –соціально-економічне явище,пов‘язане з перевищеннямпропозиції праці відносно попиту на неї, стан незайнятості частини працездатного (економічно активного) населення.

 

Бреттон-Вудська система – створена після Другої світової війниміжнародна валютна система, у рамках якої здійснювались заходи регулювання валютних курсів. МВФ сприяв стабілізації курсів іноземних валют, а золото і долар використовувалися як міжнародні валютні резерви.

 

Бухгалтерські витрати –це зовнішні витрати.

 

Бухгалтерський прибуток – це різниця між валовим доходом ібухгалтерськими витратами.

 

Валовий дохід – виручка від реалізації продукції.

 

Валовий внутрішній продукт (ВВП) –ринкова вартість усіх кінцевихтоварів і послуг, створених на території певної країни протягом року

 

національними і іноземними виробниками.

 

Валовий національний продукт (ВНП) -ринкова вартість усіх кінцевихтоварів і послуг, створених національними виробниками протягом року як на території певної країни, так і за її межами (використовується з 1987 р.).

 

Валютний курс – курс,за яким валюта однієї країни обмінюється на

 

валюту іншої країни.

 

Валові приватні внутрішні інвестиції – витрати на нові машини,

 

устаткування, інструменти і будівлі, а також на поповнення товарно-

 

матеріальних запасів плюс амортизаційні відрахування.

 

Великих циклів теорія -висунута М.Кондратьєвим в середині20-х рр. XX

 

ст., який обґрунтував довготривалі коливання (хвилі через 40-60 років), як закономірність розвитку капіталістичного товарного господарства. Висхідна хвиля

 

(піднесення) викликається суттєвими інноваціями і змінами в технології виробництва.

 

Для нисхідної хвилі (спаду) характерна депресія, у першу чергу сільськогосподарського виробництва. Характер великого циклу впливає на хід середніх циклів в економіці.

 

Венчурне підприємництво здійснюється у сфері фінансуваннявисокотехнологічних проектів з метою отримання максимального прибутку.

 

Вивіз капіталу – сума витрат,здійснених громадянами і фірмами країнидля придбання реальних активів і цінних паперів в інших країнах.

 

Види недосконалої конкуренції –монополістична конкуренція,

 

монополія, олігополія, монопсонія, олігопсонія.

 

Види підприємницької діяльності –виробнича,фінансова,комерційна,

 

інноваційна, посередницька, страхова.

 

Виробництво –це процес створення економічних благ,необхідних длязадоволення різноманітних потреб людей.

 

Витрати виробництва –вартісна оцінка затрат економічних ресурсів,

 

здійснених підприємцями задля виробництва продукції.

 

Відсоткова номінальна ставка – ставка відсотка за поточного курсу безпоправки на інфляцію, яка сплачується власникові капіталу за використання взятих у позику його коштів.

 

Відсоткова реальна ставка – номінальна відсоткова ставка,очищена відвпливу інфляції (за мінусом темпу інфляції).

 

Відсоток – плата за використання грошей або позики.

 

Вільно плаваючі валютні курси – валютні курси,які не контролюються,а

 

тому можуть підвищуватись чи знижуватись в залежності від попиту на іноземну валюту та її пропозиції.

 

Власність –основа економічного ладу суспільства;це складні економічнівідносини між людьми стосовно привласнення засобів виробництва та його результатів; це сукупність суспільних відносин – економічних, соціальних,

 

політичних, національних, морально-етичних, релігійних тощо.

 

Внутрішні витрати –це витрати фірми,пов‘язані з використанням власних

 

ресурсів.

 

Галузь економіки -сукупність підприємств,установ і організацій,яківиробляють однорідну продукцію або послуги і різняться характером виконуваних функцій.

 

Гіперінфляція – дуже швидке зростання цін.

 

Глобалізація –складний багатогранний процес,який поширюється на всіявища суспільного розвитку і пов‘язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав.

 

Глобальна економіка –якісно новий стан світової економіки,якапоступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою,

 

планетарною інформаційною мережею.

 

Господарський механізм –це сукупність форм і методів регулюванняекономічних процесів та суспільних дій господарюючих суб‘єктів.

 

Гроші –продукт історичного розвитку товарного виробництва,товарособливого роду, який виконує роль загального еквівалента.

 

Гроші М1 – металеві і паперові гроші,а також чекові внески,що не євласністю уряду або депозитних установ.

 

Гроші М2 – М1плюс нечекові ощадні внески і невеликі термінові внески.

 

Гроші М3 – М2плюс великі термінові внески.

 

Грошова система –це форма організації грошового обігу,яка історичносклалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

 

Грошовий обіг –це рух грошей у готівковій і безготівковій формах,якийобслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в державі.

 

Грошові доходи населення -основний вид особистих доходів людей,

 

отриманих у формі заробітної плати (головна форма доходу), пенсій, грошових допомог, стипендій тощо.

 

Держава – ринковий суб‘єкт,формує правове середовище,через податки йтрансферти перерозподіляє доходи, ресурси, забезпечує громадян суспільними благами, стабілізує розвиток економіки.

 

Державне підприємництво –це господарська або інша підприємницькадіяльність державних підприємств з виробництва економічних благ.

 

Державне регулювання економіки –це управління соціально-

 

економічним розвитком країни.

 

Державний бюджет –найважливіша ланка фінансової системи,грошовийфонд, який знаходиться в розпорядженні уряду.

 

Державний борг –загальний розмір заборгованості уряду,тобто сумапозичених урядом коштів для фінансування бюджетних дефіцитів.

 

Державний сектор економіки -комплекс господарських об‘єктів,якіповністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-

 

культурних і політичних функцій.

 

Державні закупівлі – урядові закупівлі.

 

Дефіцит державного бюджету – це стан бюджету,коли витрати уряду

 

перевищують його доходи.

 

Дефлятор ВВП – індекс цін на всі готові товари і послуги,щовикористовуються для кореляції номінального ВВП з метою одержання

 

реального ВВП.

 

Дефляція – зниження загального рівня цін в економіці країни.

 

Додана вартість – вартість проданого фірмою продукту мінус вартістьматеріалів, придбаних і використаних фірмою для його виробництва, включає заробітну плату, орендну плату, відсоток і прибуток.

 

Домогосподарство –це економічна одиниця,що складається з однієї абобільше осіб, яка володіє ресурсами, постачає ними економіку і використовує отримані доходи для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби його членів.

 

Досконала конкуренція – ринок,де велика кількість фірм продаєстандартизовані товари, фірма не може контролювати ціну товару, ціну встановлює ринок.

 

Дохід – це грошова сума,яка регулярно і на законних підставах поступає врозпорядження суб‘єктів ринку і використовується для задоволення їхніх потреб.

 

Економіка –це історично визначена сукупність економічних відносин міжлюдьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;

 

це економіка суспільства, яка характеризується певним типом власності, метою розвитку виробництва, методами господарювання.

 

Економікс –термін,введений в кінці Х1Х ст.,який в ХХ ст.в західнихкраїнах витиснув традиційну назву економічної науки ―політекономія‖.

 

Економічна рента – ціна за використання землі та інших природнихресурсів, пропозиція яких абсолютно нееластична.

 

Економічна система –це спосіб організації національної економіки,тобтоорганізаційний механізм, в межах якого відбувається виробництво, обмін,

 

розподіл та споживання матеріальних благ.

 

Економічна система –сукупність взаємопов‘язаних і відповідним чиномупорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

 

Економічне зростання –це розвиток національної економіки протягомпевного періоду, котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту реального ВВП в абсолютних розмірах або в розрахунку на одну особу.

 

Економічний розвиток – це процес переходу від одного стану економікидо іншого, більш досконалого, тобто якісно нового на основі відповідних структурних та інституціональних зрушень.

 

Економічний прибуток –це різниця між валовим доходом і економічними

 

витратами.

 

Економічний цикл –це регулярні коливання рівня ділової активності,

 

коли за зростанням активності настає її падіння, яке знову змінюється зростанням.

 

Економічні блага – це засоби задоволення людських потреб.

 

Економічні відносини –це відносини між людьми з приводу виробництва,

 

розподілу обміну і споживання економічних благ.

 

Економічні витрати –це сума зовнішніх витрат і внутрішніх витрат.

 

Економічні закони відображають постійні причинно-наслідковівзаємозв‘язки і взаємозалежності між економічними процесами і явищами.

 

Економічні інтереси –це усвідомлене прагнення економічних суб‘єктівзадовольнити певні потреби, які є спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

 

Економічні категорії –це абстрактні поняття,які виражають суттєвівластивості економічних процесів і явищ.

 

Економічні потреби – це потреба в економічних благах.

 

Економічні ресурси –це земля,праця і капітал.

 

Економічні течії ХХ ст. – кейнсіанство,інституціоналізм,монетаризм.

 

Економічні цикли за тривалістю –це сезонні,короткі,середні та довгі

 

цикли.

 

Екстенсивний шлях розвитку - спосіб збільшення обсягів виробництвалише завдяки кількісному приросту всіх факторів виробництва; додаткове залучення ресурсів за незмінного рівня технічної основи виробництва та інших факторів.

 

Еластичність попиту за ціною –це зміна обсягу попиту в процентах врезультаті зміни ціни на один процент.

 

Еластичність пропозиції -це чутливість пропозиції до змін,щовідбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок.

 

Електронні гроші –це банківська система переказу грошових засобів за

 

допомогою ЕОМ.

 

Ефективність виробництва –це результативність виробництва.

 

ЄС (Європейське співтовариство) –економічна регіональна організаціяЗахідної Європи (1957 р.). Мета – інтеграція національних господарств держав-

 

учасниць ЄЕС з метою поступового усунення митних тарифів та імпортних квот у торгівлі між її членами, встановлення загальних тарифів на імпорт товарів із третіх країн, забезпечення вільного пересування у рамках асоціації робочої сили і капіталів.

 

Загальний попит на гроші – сума попиту на гроші для операцій і попитуна гроші як активи; співвідношення між загальним попитом на кількість грошей,

 

номінальним ВВП і процентною ставкою.

 

Зайнятість –сукупність економічних,правових,соціальних,національнихта інших відносин, пов‘язаних із забезпеченням працездатних індивідів робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходу.

 

Закон Енгеля -вперше обґрунтований німецьким статистиком Енгелем(XIX

 

ст.) тісний взаємозв'язок між рівнем доходів і структурою витрат сім'ї. Відповідно до закону із зростанням доходів сім'ї частка витрат на харчування знижується,

 

частка витрат на придбання одягу, оплату житла та комунальних послуг змінюється не суттєво. Зате помітно зростає частка витрат на задоволення культурних, освітніх,

 

юридичних та інших потреб та відпочинку.

 

Закон Оукена – перевищення фактичного рівня безробіття на1%надприродним безробіттям збільшує відставання реального ВВП на 2,5% від потенційного ВВП країни.

 

Закон попиту –зміна величини попиту перебуває в оберненій залежностідо зміни ціни на цей товар.

 

Закон пропозиції -зміна величини пропозиції перебуває в прямійзалежності до зміни ціни на цей товар.

 

Заробітна плата –ціна послуг праці,яку сплачує роботодавець найманому

 

працівникові.

 

Здатність до підприємницької діяльності – здатність людини виконуватипевне поєднання ресурсів для виробництва товару, ухвалювати послідовні рішення, створювати новинки та йти на ризик.

 

Земельна рента -дохід,який отримують землевласники,реалізуючи своювласність на землю, тобто це дохід фактора виробництва, пропозиція якого є

 

абсолютно нееластичною

 

Земля, природні ресурси – природні ресурси(«дармові блага природи»),

 

які можуть бути використані для виробництва товарів і послуг.

 

Змішана система макроекономічного регулювання –системауправління, яка базується на різноманітності форм власності і органічно поєднує переваги ринкових і державних регуляторів.

 

Змішаний тип економічного зростання -забезпечується шляхомзбільшення кількості застосовуваних факторів виробництва, кращого їх використання та якісного вдосконалення.

 

Зовнішні витрати –витрати на економічні ресурси,які фірма купує на

 

стороні.

 

Інвестиції в людський капітал –це витрати на здобуття освіти,

 

кваліфікації, підготовку і перепідготовку працівників, підтримку здоров‘я,

 

інформаційне забезпечення тощо.

 

Індивідуальний розподіл доходів –це розподіл доходів між окремимидомогосподарствами, фізичними особами або сім‘ями.

 

Індивідуальні підприємства (одноосібне володіння) –це власність однієїособи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й відповідальність за управління.

 

Інжиніринг –система надання послуг фірмою-консультантом фірмі-

 

клієнту при будівництві промислових та інших об‘єктів.

 

Інтенсивний тип економічного зростання –збільшення виробництватоварів і послуг шляхом підвищення ефективності використання ресурсів – підвищення кваліфікації працівників, покращення використання капіталу,

 

застосування нових технологій, кращої організації господарської діяльності тощо.

 

Інтернаціоналізація економіки –це формування стійких економічнихзв‘язків між окремими країнами на основі міжнародного поділу праці.

 

Інфляція –зростання загального рівня цін,яке проявляється в знеціненніпаперових грошей, тобто зниженні їх купівельної спроможності.

 

Інфраструктура ринку –сукупність інститутів,служб,підприємств,

 

організацій, які забезпечують динамічну стабільність ринкової економіки.

 

Капітал –це вкладення,які дають змогу отримати дохід.

 

Капітал фізичний – це капітальні(інвестиційні)товари,засоби

 

виробництва.

 

Кейнсіанська економічна теорія – макроекономічна концепція,

 

відповідно якої ринкова економіка не забезпечує повного використання ресурсів,

 

для досягнення повної їх зайнятості слід застосовувати фіскальну і кредитно-

 

грошову політику.

 

Кінцеві продукти –це товари і послуги,які купуються для кінцевогоспоживання, а не для подальшої обробки чи переробки.

 

Класична політекономія –система економічних поглядів епохистановлення капіталізму. Школа започатковує і розвиває трудову теорію вартості,

 

ринок розглядає як саморегулюючу систему.

 

Класична теорія зайнятості ресурсів – макроекономічна концепція,з

 

якою ринкова економіка здатна досягти повного використання своїх ресурсів.

 

Коефіцієнт Джині –показник,який визначається на основі кривої Лоренцаі характеризує ступінь нерівності в розподілі доходів.

 

Комерційні банки –основа кредитної системи держави,головна їхня мета

 

– це акумулювання вільних грошових коштів і надання кредитів.

 

Конкуренція –це економічне суперництво,головна ознака ринкової

 

економіки.

 

Концепція сталого розвитку –прийнята на конференції ООН з проблемнавколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 р.), обґрунтовує здатність постіндустріального світу до подальшого прогресу на основі використання власних ресурсів.

 

Короткострокові витрати фірми –це постійні і змінні витрати.

 

Кредит –це система відносин з приводу акумуляції та використаннятимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

 

Кредитні гроші –це знаки вартості,які функціонують на основі кредитноїугоди і виражають відносини між кредитором і боржником.

 

Кредитно-грошова політика – зміна маси грошей в обігу з метоюдосягнення неінфляційного виробництва сукупного продукту за умови повної зайнятості.

 

Крива виробничих можливостей –це крива,яка вказує на можливістьальтернативного використання економічних ресурсів і ефективне їх використання за умов повної зайнятості і повного обсягу виробництва.

 

Крива Лаффера –це крива,що показує зв‘язок між розміром податковоїставки та обсягами податкових надходжень до бюджету.

 

Крива Лоренца –це крива,яка ілюструє фактичний нерівномірнийрозподіл доходів в суспільстві.

 

Людський капітал –це запас знань,навичок,здібностей і мотиваційлюдини, а також її здоров‘я, які доцільно і ефективно використовуються у суспільному виробництві.

 

Макроекономіка –це розділ економічної теорії,який вивчає закономірностірозвитку національної економіки та способи впливу держави на функціонування економічної системи.

 

Маржиналізм –теорія,яка пояснює економічні процеси,використовуючи

 

граничні величини.

 

Меркантилізм –перша школа політекономії,яка виражає інтереситоргових працівників у період первісного нагромадження капіталу.

 

Методи державного регулювання економіки –це сукупність способів,

 

прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Основні методи: прямі, непрямі, правові, економічні, адміністративні.

 

Методи економічної теорії –це сукупність прийомів,засобів і принципів,

 

за допомогою яких досліджуються економічні процеси і явища.

 

Мікроекономіка –це розділ економічної теорії,який вивчає поведінку тавзаємодію окремих економічних суб‘єктів (фірм, домогосподарств).

 

Мінімальна заробітна плата -встановлюється національним законодавствомі має забезпечити мінімальні потреби працівників та їх сімей і певний соціальний захист; найнижча заробітна плата, яку підприємці на законних підставах виплачують за годину роботи.

 

Міжнародна економічна інтеграція –процес зближення тавзаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.

 

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) –валютно-

 

кредитна організація із статутом спеціалізованої установи ООН (1946 р.).

 

Основне завдання – надання державам довгострокових кредитів, гарантування приватних інвестицій.

 

Міжнародний валютний фонд (МВФ) –фінансова організація із статутомспеціалізованої установи ООН (з 1947 р.). Мета – рівновага платіжних балансів

 

членів МВФ і регулювання курсу їх валют.

 

Міжнародний золотий стандарт – діюча вXIX –на початкуXXст.

 

міжнародна валютна система, відповідно до якої кожна країна визначала вартість своїх грошових одиниць у певній кількості золота, підтримувала незмінне співвідношення між своїм золотим запасом і масою грошей в обігу.

 

Міжнародний поділ праці –спеціалізація країни на виробництві певнихвидів товарів відповідно до їх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.

 

Монетаризм – теорія зайнятості ресурсів і політика стабілізації економіки;

 

вважає, що головною причиною змін у загальному обсязі виробництва і рівні цін є коливання пропозиції грошей.

 

Монетарне правило – маса грошей має щороку збільшуватися темпами,щодорівнюють потенційному темпу зростання реального ВВП; грошова маса має стійко зростати темпом від 3 до 5%.

 

Монополістична конкуренція – ринок,на якому багато фірм продаєдиференційований товар; доступ на цей ринок відносно вільний; тут діє нецінова

 

конкуренція.

 

Натуральне виробництво –це тип господарювання,за якого продуктипраці призначаються для задоволення потреб власного виробництва чи окремого виробника, членів його сім‘ї.

 

Національне б агатство -це сума нагромаджених матеріальних благ танематеріального багатства, які створені працею за весь історичний період

 

розвитку країни.

 

Національний дохід –це різниця між ЧВП і непрямими податками,цесума первинних факторних доходів.

 

Неекономічні блага –це такі блага,які надаються людині природою,тобтобез прикладення праці, у необмеженій кількості (повітря, морська вода, сонячне тепло тощо).

 

Номінальна заробітна плата –сума грошей,яку отримує власник робочоїсили за певний проміжок часу (годину, день, місяць).

 

Номінальний ВВП – ВВП,виражений в поточних цінах на момент

 

вимірювання.

 

Номінальний дохід –це дохід,виражений в цінах поточного року.

 

Нормальний прибуток –мінімальний дохід,який втримує підприємця у

 

певній сфері бізнесу.

 

Об’єкти державного регулювання економіки –сфери,галузі,регіони,а

 

також соціально-економічне життя країни.

 

Об’єкти економічних інтересів –економічні блага(товари,послуги,

 

інформація тощо).

 

Облікова ставка – ставка відсотка,який центральні банки стягують запозики, надані комерційним банкам.

 

Обов’язковий резерв – резерв комерційного банку,встановлений законом.

 

Оборотний капітал -частина промислового капіталу,яка функціонує увигляді предметів праці, обертаючись і переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничого циклу.

 

Олігополія – ринок,на якому кілька фірм продають стандартизований абодиференційований товар, доступ на такий ринок ускладнений, контроль над цінами обмежений взаємозалежністю фірм (за винятком існування змови), на цьому ринку звичайно діє сильне нецінова конкуренція.

 

Операції на відкритому ринку – скуповування і продаж цінних паперів

 

уряду комерційними банками.

 

Основний капітал –частина промислового капіталу,яка функціонуєпротягом кількох виробничих циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію.

 

Паперові гроші –номінальні знаки повноцінних(золотих)грошей в обігу.

 

Партнерство ґрунтується на спільному(пайовому)формуваннігромадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління товариством.

 

Перехідна економічна система України – це перехід від адміністративно-

 

командної до соціально орієнтованої ринкової системи.

 

Підприємництво –як економічна категорія виражає відносини міжсуб‘єктами господарської діяльності, спрямованої на досягнення такої комбінації економічних ресурсів, яка здатна максимізувати прибуток і підірвати монополію конкурентів.

 

Повна зайнятість – використання економікою всіх наявних ресурсів длявиробництва товарів і послуг (за відсутності циклічного безробіття).

 

Податки –обов‘язкові платежі фізичних і юридичних осіб,які вносяться вдержавні або місцеві бюджети.

 

Податкова система –сукупність податків,які визначені законодавчоювладою, а також методи і принципи організації податків.

 

Подвійний рахунок – включення вартості проміжних виробів до складу

 

ВВП.

 

Позичковий відсоток –це винагорода,яку одержує власник грошей за те,

 

що надав їх суб‘єктам господарювання для користування.

 

Позичковий капітал –це грошовий капітал,який надається йоговласниками або розпорядниками як позика з метою отримання доходу у формі процента.

 

Політекономія (економічна теорія) –це наука,яка вивчає економічнізакони функціонування і розвитку економічних систем, діяльність економічних суб‘єктів, спрямовану на ефективне використання обмежених економічних ресурсів з метою максимального задоволення безмежних людських потреб.

 

Політика „дешевих” грошей – політика,спрямована на зниженнявідсоткової ставки в результаті збільшення маси грошей в обігу.

 

Політика „дорогих” грошей – політика,спрямована на підвищеннявідсоткової ставки в результаті зменшення маси грошей в обігу.

 

Політика доходів – урядова політика впливу на грошові доходи(заробітнуплату) і на ціни товарів і послуг, а отже на реальні доходи.

 

Попит –це платоспроможна потреба у певному товарі.

 

Попит на гроші для операцій – кількість грошей,які необхідні людям длявикористання як засобу обігу (для платежів) і яка змінюється в прямому зв‘язку із змінами номінального ВВП і в оберненій залежності від швидкості обігу грошової одиниці.

 

Попит на гроші як активи – кількість грошей,яку люди хочуть зберегтияк заощадження (кількість фінансових активів у грошовій формі) і яка змінюється в оберненій пропорції до динаміки процентної ставки.

 

Правило величини 70 – метод визначення кількості років,протягом яких

 

рівень цін може зрости удвічі.

 

Природний рівень безробіття – рівень безробіття за повної зайнятості.

 

Проблема економічного вибору – це вирішення протиріччя міжобмеженістю економічних ресурсів і необмеженістю людських потреб.

 

Прогресивний податок – податок,середня ставка якого зростає зізбільшенням доходу платника податків.

 

Продуктивні сили –це сукупність засобів виробництва,працівників,