Напрями державного регулювання розподілу доходів

 

 

використання прогресивної шкали оподаткування

 

система державних трансфертних виплат

 

розвиток програм соціального страхування

 

встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії

 

регулювання цін на соціально важливу продукцію (на основні продукти харчування, предмети першої необхідності, комунальні послуги)

 

індексація фіксованих доходів при високому рівні інфляції

 

Таблиця 7.4

 

Диференціація життєвого рівня населення

	рік	рік	рік	рік	рік	рік	рік	рік
Чисельність населення із
середньодушовими
загальними доходами у
місяць, нижчими від
прожиткового мінімуму:
млн. осіб	39,2	39,9	39,8	35,2	30,3	25,3	23,1	13,2
у відсотках до загальної
чисельності населення	80,2	82,7	83,3	76,2	65,6	55,3	50,9	29,3
у відсотках до
попереднього року	-	101,5	100,0	88,4	86,1	83,5	91,3	57,1
Розмір прожиткового
мінімуму, у середньому
на одну особу в місяць,
грн	270,1	311,3	342,0	342,0	362,23	423,0	472,0	532,0
Квінтільний коефіцієнт
диференціації загальних
доходів населення, разів	2,3	2,5	2,4	2,3	2,4	2,4	2,4	2,0

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

 

1. Які види доходів ви знаєте? Які відмінності існують між цими видами

 

доходів?

 

2. У чому різниця між номінальними і реальними доходами?

 

3. Які існують форми розподілу доходів?

 

4. Чому існує нерівність в розподілі доходів?

 

5. Які ви знаєте методи відображення та виміру нерівномірного розподілу доходів між різними верствами населення?

 

6. Що показує крива Лоренца?

 

7. Що означає коефіцієнт Джині? Як він розраховується?

 

8. Поясність суть заробітної плати. Що означає номінальна та реальна заробітна плата?

 

9. Які існують форми та системи заробітної плати?

 

10. Як існують соціальні наслідки нерівномірного розподілу доходів?

 

11. Як визначається межа бідності?

 

12. Які ви знаєте основні інструменти, за допомогою яких держава здатна впливати на зменшення нерівності в розподілі доходів між окремими фізичними особами, домогосподарствами, сім‘ями?

 

13. Побудуйте криві Лоренца до і після оподаткування доходів. Оцініть коефіцієнт Джині для цих різних кривих Лоренца. Яким є коефіцієнт Джині для суспільства з абсолютною рівністю доходів? Яким є коефіцієнт Джині для суспільства, у якому весь дохід належить одній особі?

 

14. Детально проаналізуйте вислів: ―Нема потреби вибирати між рівністю і справедливістю. ‖Ефективна‖ економіка з розподілом доходу, який багато хто вважає несправедливим, може призвести до того, що ті, хто отримує мізерні доходи, втратять будь-яку надію на краще майбутнє і зневіряться. Отже,

 

ефективність буде підірвано. Справедливіший розподіл доходу індукуватиме вищий рівень середньої продуктивності та підвищить ефективність економіки.

 

Якщо люди вважають, що вони грають у чесну економічну гру, і ця віра спонукає

 

їх до напруженої праці, економіка зі справедливим розподілом доходу, можливо,

 

буде ефективною‖ [Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи,

 

проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка /Пер. З англ.- Львів: Просвіта,

 

1999.-С.526].

 

15. В національній економіці є 5 домогосподарств, які відповідно отримують доходи у розмірі 500 дол., 250 дол., 125 дол., 75 дол. і 50 дол.

 

Побудуйте криву Лоренца для економіки з п‘яти домогосподарств і поясніть графік.

 

16. У двох країнах А і В є нерівність у розподілі доходів. Доходи найбіднішої квінтільної групи співвідносяться з доходами найбагатшої квінтільної групи як: в країні А – 1: 5, а в країні В - 1: 20.

 

а) Проаналізуйте рівень економічного добробуту кожної країни.

 

б) Чи можна однозначно сказати, до якої групи відноситься кожна країна:

 

високорозвинені, з середнім рівнем розвитку, країни, що розвиваються?

 

в) Що можна сказати про соціальну орієнтацію економічних систем цих країн?

 

Обґрунтуйте свої відповіді.

 

ТЕМА 8. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ФІРМОЮ В РІЗНИХ РИНКОВИХ СТРУКТУРАХ

 

 

Конкуренція існує для підтримки енергії і саморозвитку суспільства, а припинення її дії може порушити стабільність суспільного добробуту.

 

А.Маршалл

 

Конкуренція являє собою процедуру відкриття, пізнання нового – процедуру, властиву еволюції в усіх її формах… І саме за рахунок зростаючої конкуренції…

 

збільшується поступово наша ефективність.

 

Ф.Хайєк

 

Характеристика ринкового економічного середовища буде неповною, якщо не розглянути таку істотну економічну закономірність, як конкуренція. Наявність конкуренції є основним фактором ефективності економічної системи. Це своєрідна організуюча сила, яка забезпечує порядок в економічному організмі суспільства. Конкуренція значною мірою визначає поведінку підприємця і фірми як на ринку, де реалізується її продукція, так і на ринку, де фірма купує необхідні економічні ресурси. Залежно від ринкової ситуації фірма приймає відповідне рішення щодо своєї підприємницької діяльності і, передусім, відносно ціни і випуску продукції.

 

Мета вивчення теми – з‘ясування суті та значення конкуренції в сучаснійекономіці, її видів та методів конкурентної боротьби, формування знань щодо основних причин та умов розвитку монополізму та необхідності антимонопольної політики держави.

 

У результаті вивчення теми студент повинен

 

знати поняття: конкуренція,бар‘єр на шляху вступу до галузі,досконалаконкуренція, недосконала конкуренція, чиста монополія, природна монополія,

 

монополістична конкуренція, олігополія, цінова війна, картель, антимонопольне законодавство;

 

вміти: розрізняти умови і особливості формування конкурентногосередовища; пояснити позитивні та негативні аспекти конкуренції, суть ідеальних та реальних ринкових структур, а також основні методи ведення конкурентної боротьби; порівняти і проаналізувати досконалу і недосконалу конкуренцію;

 

розрахувати рівень монополізації в галузі; пояснити об‘єктивний характер монополізму в економіці та обґрунтувати необхідність проведення

 

антимонопольної політики держави; проаналізувати ефективність антимонопольної політики держави в різних економічних системах.

 

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

 

Конкуренція є важливим елементом ринкового механізму, основна її роль полягає у встановленні на ринку певного порядку, який гарантує виробництво з обмежених ресурсів достатньої кількості економічних благ для задоволення зростаючих потреб. Вона надає усім суб‘єктам господарювання можливість вільної підприємницької діяльності. У цих умовах, орієнтуючись на отримання максимального прибутку, підприємці прагнуть домогтися переваги у виробництві товарів і їхнього збуту на ринку. Таким чином, конкуренція – це економічне суперництво, змагання між ринковими суб‘єктами – виробниками товарів і послуг за кращі умови виробництва і збуту продукції з метою отримання максимального прибутку.

 

Як регулятор ринкової економіки, конкуренція створює зацікавленість виробників в удосконаленні технології, застосуванні більш дешевих економічних ресурсів, що сприяє економічному зростанню національної економіки.

 

Конкуренція також забезпечує суверенітет споживача, з одного боку, а з іншого – стимулюючи підвищення якості продукції, вона забезпечує на вищому рівні потреби споживачів. Водночас конкуренція має і негативні аспекти: вона призводить до утворення монополій, посилення нерівномірності в розподілі доходів, існує ймовірність за допомогою використання реклами розповсюдження необ‘єктивної інформації про характер та властивості товару.

 

Законом України «Про захист економічної конкуренції» (2001 р.)

 

конкуренція визначається як змагання між суб‘єктами господарювання, з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб‘єктами господарювання, внаслідок чого споживачі мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий і суб‘єкт господарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку.

 

Виділяють два основні види економічної конкуренції – внутрішньогалузева,

 

яка спрямована на постійне технічне і технологічне вдосконалення галузі, і

 

міжгалузева, що виникає між виробниками різних галузей за найвигідніше застосування капіталу. Методами конкурентної боротьби є цінова і нецінова конкуренція, а також добросовісна і недобросовісна. Недобросовісна конкуренція визначається Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції»

 

(1996 р.).

 

Економічні умови, в яких відбувається ринкова конкуренція, називають ринковою структурою. Структура ринку визначається кількістю і розміром фірм,

 

характером продукції, легкістю входження і виходу з конкретного ринку,

 

доступністю ринкової інформації. Основними видами ринкових структур є досконала конкуренція, монополія, монополістична конкуренція і олігополія.

 

Останні три ринкові структури об‘єднуються поняттям «недосконала конкуренція».

 

Досконала або чиста конкуренція – це ринок, де велика кількість фірм продає стандартизовані товари, фірма не може контролювати ціну товару, ціну встановлює ринок. На такому ринку відсутні перешкоди входження в галузь, а

 

покупці і продавці мають необхідну інформацію про виробничі ресурси, витрати виробництва, технологію виробництва, джерела фінансування, ціни тощо.

 

Історичні межі досконалої конкуренції – це період із XVI ст. до початку XX ст.,

 

тобто вони збігаються із епохою вільного підприємництва.

 

Якщо в економіці порушуються умови досконалої конкуренції, то починають формуватися ринки недосконалої конкуренції. Недосконало конкурентний ринок – це сучасний ринок, де покупці або продавці здатні впливати на ринкову ціну продукції. До ринку недосконалої конкуренції відносяться монополія, монополістична конкуренція і олігополія.

 

Монополістична конкуренція – ринок, на якому багато фірм продає диференційований товар; доступ на цей ринок відносно вільний; тут діє нецінова конкуренція.

 

Олігополія – ринок, на якому кілька фірм продають стандартизований або диференційований товар, доступ на такий ринок ускладнений, контроль над цінами обмежений взаємозалежністю фірм (за винятком існування змови), на цьому ринку звичайно діє нецінова конкуренція. В умовах олігополії фірма може проводити таку стратегію: 1) цінову війну, тобто поступове зниження цін на продукцію фірм олігополістичної галузі, за допомогою якого фірми розраховують збільшити обсяги продажів і прибутки; 2) декілька фірм приймають письмову або усну угоду про встановлення цін на продукт або обсяг виробництва, утворюючи картель.

 

Недосконала конкуренція проявляється через монополізацію ринку, коли його учасники прагнуть до монопольної влади, причому вона тим сильніша, чим більше фірма здатна підвищувати ціну на свою продукцію шляхом обмеження випуску продукції. Монополізація економіки є об‘єктивним економічним процесом в економіці, оскільки прагнення максимізувати прибуток, а також збільшити свою частку на ринку веде до збільшення розмірів виробництва і до об‘єднання чи злиття фірм.

 

Чиста монополія – одна фірма виробляє і продає унікальний продукт, який не має на ринку замінників, фірма сама визначає ціну на свою продукцію, а

 

доступ на такий ринок жорстко обмежений бар‘єрами. Економічна теорія розглядає чисту монополію як ідеальну ринкову структуру, вивчення якої дає можливість краще зрозуміти ефект монополізму, а також закономірності функціонування реальних ринкових структур – монополістичної та олігополістичної конкуренції.

 

На монопольному ринку покупці не можуть впливати на ціну, вони змушені купувати продукцію у фірми-виробника за високими цінами. Проте монополіст не може безмежно підвищувати ціну на свою продукцію, він враховує ринковий попит, оскільки із зростанням ціни ринковий попит буде зменшуватися.

 

На цьому ринку зустрічається особливий вид монополізму – природна монополія, тобто це галузь, у якій економія, зумовлена зростанням масштабів виробництва, така велика, що продукт може виробити одна фірма з найнижчими

 

середніми витратами, ніж якби його виробляла не одна, а кілька фірм. В Україні у

 

2000 р. прийнято Закон України «Про природну монополію».

 

Монополізація економіки негативно впливає на функціонування ринкового механізму. Вона порушує оптимальний характер розподілу економічних ресурсів у національній економіці. В країнах з ринковою економікою держава проводить антимонопольну політику за допомогою розробки та реалізації антимонопольного законодавства. Антимонопольне законодавство – це сукупність нормативно-правових актів, які спрямовані проти монополізації ринків та таємних угод між фірмами, тобто це заходи, які визначають організаційні і правові засади розвитку конкуренції.

 

В Україні у 1992 р. було прийнято Закон України «Про обмеження монополізму не недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», який визначає правові засади здійснення державного контролю за дотриманням норм антимонопольного законодавства.

 

КОНКУРЕНЦІЯ

 

Конкуренція –це суперництво між ринковими суб‘єктами–виробниками товарів і послуг за кращі, економічно вигідніші умови виробництва та реалізації продукту

 

 

Позитивні аспекти конкуренції

 

^Ø Конкуренція створює зацікавленість виробників у зниженні витрат виробництва, в удосконаленні технології, застосуванні більш дешевих економічних ресурсів.

^Ø Підприємець, орієнтуючись на підвищення ефективності виробництва, сприяє економічному зростанню національної економіки.

^Ø Конкуренція узгоджує за допомогою ціни інтереси ринкових економічних суб‘єктів.

^Ø Конкуренція сприяє раціональному розподілу обмежених економічних ресурсів в національній економіці.

^Ø Конкуренція сприяє підвищенню якості продукції, забезпечуючи тим самим на вищому рівні потреби

 

 

Негативні аспекти конкуренції

 

^Ø Конкуренція може зумовити утворення монополій, які на ринку проявляються у встановленні високих цін на свою продукцію.

^Ø Монопольні прояви на ринку можуть проявлятися у поділі ринків збуту продукції і джерел сировини.

^Ø Конкуренція призводить до посилення нерівномірності в розподілі доходів.

^Ø Конкуренція в сучасних умовах передбачає використання реклами, яка може сприяти розповсюдженню необ‘єктивної інформації про характер та властивості товару і реалізації

 

товарів не належної якості