Економічні інтереси: суть, види, взаємодія.

Усвідомл потреб і прагн задовольн їх зумовл мотивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реал дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів. Інтерес — форма вияву потреби, усвідомл прагн людини до задоволення її. Економічні інтереси є сутнісною хар-кою рушій сил формув та р-ку еко суб'єктів. Економічні інтереси — усвідомл прагнення ек суб'єктів задовольн певні потреби, що є об'єктивним спонукал мотивом їхньої госп д-сті. Суб'єкти ек інтересів — окремі індивіди, сім'ї, домогосп, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — ек блага (товари, послуги, інф тощо). Взаємозв'яз потреб та інтер: Ек інтереси є: формою вияву ек потреб; відображ певний рівень та динаміку задовол ек потреб; спонук ек суб'єктів до д-сті для задовол потреб. Ек інтереси сусп утвор складну та динамічну с-му і можуть бути класифік за різними критеріями:

За суб'єктами: — особисті; — колективні, групові; — суспільні.

За нагальністю, важливістю: — головні, першочергові; — другорядні.

За часовою ознакою: — поточні; — перспективні.

За об'єктами: — майнові; — фінансові; — інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення: — дійсні; — уявні.

Суб'єкти ек відносин є виразниками специфіч ек інтересів. У ринк ек:

— ек інтереси домашніх госп спрямовані на макс корисності благ з урахув існуючих цін та доходів;

— ек інтереси підприємців спрямов на макс прибутку, зниж витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

— ек інтереси д-ви спрямов на реалізацію потреб суспільства в цілому.

Водночас інтереси д-ви не тотожні сусп інтересам, оскільки включають до свого складу інтереси державної бюрократії.

С-ма взаємопов'яз та взаємодіюч інтересів сусп завжди суперечл. Тому кожне сусп постає перед пробл пошуку ефект механізму їхнього узгодж. Єдність інтересів досягається у проц їхньої взаємод та взаємореаліз.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

— субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;

— координоване узгодж різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

Механізм їхнього узгодження визнач сутністю економічної системи.

Ком-адм ек визнає жорстку суборд ек інтересів на осн пріоритетності та абсолютизації держ інтересу, який ототожн з сусп та протиставл колективним і особистим інтересам.

У суч ринковій ек домінує особ інтерес споживача (Інтерес споживача <-> Інтерес виробника <-> Держ (суспільний) інтерес). Суспільство приходить до розуміння, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації.

Теорії мотивації.

Теорія мотивації по А.Маслоу.Перша з розглянутих теорій назив ієрархією потреб Маслоу. Сутн її звод до вивч потреб люд. Це більш рання теорія. Її прихильн вваж, що предм психології є поводження, а не свідомість людини. У осн поводж лежать потреби людини, що можна розділити на п'ять груп: 1. В самовираженні 2. В повазі 3. В спілкуванні з людьми 4. В безпеці 5. Фізіологічні Зміст такої ієрарх побудови полягає в тому, що пріоритетні для людини потреби більш низьких рівнів і це позначається на його мотивації. Іншими словами, у поводж людини більш визначал є задовол потреб споч низьких рівнів, а потім, у міру задовол цих потреб, стають стимулююч чинником і потреби більш високих рівнів. Найвищ потреба - потреба самовираж і росту людини як особист - ніколи не може бути задовол цілком, тому процес мотивації людини через потреби безкінечний. Теорія мотивації Девіда Мак Келланда. З р-ком ек відношень і удосконалюв керування значна роль у теорії мотивації приділяється потребам більш високих рівнів. Представн цієї теорії є Девид Мак Келланд. Відповід до його твердж, структура потреб вищого рівня звод до трьох чинників: прагненню до успіху, прагненню до влади, до визнання. При такому твердженні успіх розцін не як похвала або визнання з боку колег, а як особисті досягн в рез-ті активної діяльності, як готовність брати участь у прийнятті складних рішень і нести за них персональну відповід. Прагнення до влади повинно не тільки говорити про честолюбство, але і показувати уміння людини успішно працювати на різних рівнях керування в організ, а прагнення до визнання – його спромож бути неформальним лідером, мати свою власну думку і вміти переконувати навколишніх у його слушності. Відповідно до теорії Мак Клелланда люди, які хочуть влади, повинні задовольнити цю свою потребу і можуть це зробити при занятті визначених посад в організації. Управляти такими потребами можна, підготовлюючи працівників до переходу по ієрархії на нові посади за допомогою їхньої атестації, напрямки на курси підвищення кваліфікації і т.д. Такі люди мають широке коло спілкування і прагнуть його розширити. Їхні керівники повинні сприяти цьому.

Теорія мотивації Фредерика Герцберга. Ця теорія з'явилася в зв'язку з необхідністю з'ясувати вплив матеріальних і нематеріальних чинників на мотивацію людини. Фредерик Герцберг створив двухчинникову модель, що показує задоволеність роботою. Перша група чинників зв'язана із самовираженням особистості, її внутрішніми потребами. а також із навколишнім середовищем, у якому здійснюється сама робота. Друга група чинників мотивації зв'язана з характером і сутністю самої роботи. Керівник тут повинний пам'ятати про необхідність узагальнення змістовної частини роботи.