Прогнозування розвитку підприємства та їх сутнісна характеристика.

79. Сутнісна та порівняльна характеристики стратегічного, тактичного та оперативного планування.

Планування як важлива функція управління підприємством – об‘єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період, а також засобів, способів та умов їх досягнення. Саме планування об‘єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою діяльності, надає всім процесам однонапрямленості та скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, професійно розв‘язувати різноманітні управлінські завдання. Принципи: вибір та обґрунтованість цілей, оптимальність використання ресурсів, системність, збалансованість, безперервність, адекватність системи планування умовам діяльності об‘єктів.

Види: перспективне – довгостроковий:стратегія розвитку підприємства, середньостроковий: деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства; поточне – розробка планів на всіх рівнях управління підприємством і за всіма напрямками його діяльності на короткі періоди; різновид – оперативно-календарне плінування.

Планування здійснюється за допомогою різних методів, які класифікуються за певними ознаками. Розглянемо їх: Ознака: вихідна позиція для розробки плану. Методи: ресурсний (враховує ринкові умови господарювання та наявні ресурси, застосовується при монопольному становищі), цільовий (використовується при конкурентній боротьбі, враховує потреби ринку, попит на продукцію). Ознака: принципи визначення планових показників. Методи: екстраполяційний (визначає проміжні та кінцеві значення планових показників, на основі цих показників в минулому, припускають збереження їх в майбутньому), інтерполятивний (за цим методом підприємство встановлює цілі для досягнення в майбутньому і виходячи з неї визначає довжину планового періоду та проміжні планові показники). Ознака: спосіб розрахунку планових показників Методи: спробно-статистичний (використання фактичних статистичних даних за попередні роки), чинниковий (планові значення показників визначаються на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни цих показників), нормативний метод (планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді).Ознака: узгодження ресурсів та потреб. Методи: балансовий (суть – розробка спеціальних таблиць-балансів, в одній частині яких – напрямки витрати ресурсів, в іншій – джерела їх надходження), матричний (побудова моделей взаємозв’язків між виробничими підрозділами та показниками). Ознака: варіантність плану. Методи: одноваріантний (інтуїтивний), поліваріантний, економічно-математичний (застосування економічно-математичного моделювання). Ознака: спосіб виконання розрахункових операцій Методи: ручний, механізований, автоматичний Ознака: форма подання планових показників Методи: табличний, лінійно-графічний, логіко-структурний.

80. Характеристика методів стратегічного планування діяльності підприємства.

Стратегічне планування (Strategic Planning) - це довгострокове планування на основі проміжних цілей. Стратегія визначається головною ціллю та проміжними цілями, які дозволяють досягнути головної цілі. Цілі, які визначають стратегічний план, називають стратегічними цілями. Стратегія також визначає, звідки взяти ресурси для досягнення цілей і як їх розподілити. В узагальненому випадку, стратегія виглядає так:

Для досягення цілі G, необхідно досягнути проміжні цілі G1, G2 та G3.

· Для досягнення цілі G1, взяти (забрати) ресурси r1, r2, r3... і вкласти їх у завдання T1, T2, T3.

· Для досягнення цілі G2, взяти (забрати) ресурси r4, r5, r6... і вкласти їх у завдання T4, T5, T6.

· Для досягнення цілі G3, взяти (забрати) ресурси r7, r8, r9... і вкласти їх у завдання T7, T8, T9.

Приклад:

Підприємство може поставити собі за мету "стати лідером на ринку". Стратегічний план складатиметься з головної цілі — стати лідером на ринку, та проміжних цілей в залежності від поточної ситуації, досягнення яких гарантує досягнення головної цілі, напр.: знизити собівартість продукції до рівня на 10% нижчого ніж у лідерів ринку, підняти якість обслуговування клієнтів до рівня на 10% вищого ніж у лідерів ринку, і т.д. Необхідні ресурси можуть бути отриманні ззовні (напр. кредит у банку за рахунок майбутніх доходів) або можуть бути перерозподіленні внутрішні ресурси (напр. зниження прибутків власників чи зарплат працівників).