Характеристика основних параметрів потокових ліній і методика їх обчислення.

Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, тобто група робочих місць, на яких здійснюється виробничий процес. Порівняльна характеристика основних видів потокових ліній, які уособлюють основні форми потокового виробництва:

 

 

Ознаки	Різновидності потокових ліній
Число найменувань предметів, закріплених за лінією	Однопредметні (масово-потокові)	Багатопредметні (серійно-потокові)
Ступінь безперервності руху предметів праці на лінії	Безперервно-потокові (синхронізовані)	Перервно-потокові (несинхронізовані)	Безперервно-потокові	Перервно-потокові	Групові
Без переналагодження	Із переналагодженням
Характер ритму (такту)	Регламентований	Вільний, який підтримується робітниками	Регламентований	Вільний, який підтримується робітниками
Вад транспортних засобів	Конвейєри. Вища форма автоматична потокова лінія, роторна ДІЕЕШ	Транспортери, гравітацшш пристрої (скати, склюй)	Конвейєри. Вища форма — автоматично переналагоджувальна потокова лінія	Транспортери, рольганга	Простий транспорт -візки, транспортери
Наявність внутрішніх запасів: технологічного транспортного оборотного страхового	+ + - +	+ - + -	+ + - +	+ - + -	+ - + -
Скорочена назва лінії	ОБПЛ	ОППЛ	ББПЛ	БППЛ	БГПЛ

 

66. Загальна характеристика інноваційних процесів на підприємстві.

Інноваційні процеси — це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.

Слід розрізняти поняття "новини" і "нововведення". Новини виникають як результат інноваційних процесів, як втілення творчої думки людини у певну економіко-виробничу проблему, а впровадження новин у господарську практику — це нововведення.

Оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техніки, технології, організаційних форм та методів господарювання становлять суть інноваційних процесів. Інноваційні процеси починаються в певних галузях науки, а завершуються у виробництві.

За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі характерні види:

1. технічні новини і нововведення — нові вироби, технології, засоби виробництва;

2. організаційні інновації — нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства, форми суспільного виробництва;

3. економічні інновації — удосконалені методи господарського управління підприємством;

4. соціальні інновації — форми активізації людського фактора в діяльності підприємства;

5. юридичні нововведення — регулювання всіх видів діяльності підприємства на основі нових і змінених законів, а також нормативно-правових документів.

За масштабністю і силою впливу інновації поділяють на локальні й глобальні. Локальні новини сприяють еволюційним перетворенням у діяльності підприємства і неістотно впливають на ефективність його функціонування та розвитку. Глобальні новини здебільшого революційні, тобто принципово нові, що кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

 

 

67. Розкрити сутність впливу інноваційних процесів на ефективність виробництва. Показники ефективності нововведень.

Економічний ефект — єдиний узагальнюючий по­казник економічної ефективності будь-якої групи техніч­них нововведень. Він характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) ре­зультатів над сумарну витрату ресурсів за розрахунковий період та обчислюється в одній з двох форм — народно­господарській і (або) внутрішньовиробничій.

Народногосподарський економічний ефект визна­чається через зіставлення результатів застосування техніч­них нововведень і всіх витрат на їхню розробку, виробни­цтво і споживання (експлуатацію); він відображає ефек­тивність тієї чи іншої групи технічних нововведень з по­зиції їхнього впливу на кінцеві показники розвитку еконо­міки країни.

Економічний ефект (різниця між вартісною оцінкою загальних результатів і сумарних витрат з урахуванням чинника часу).

Витрати: витрати на створення та виробництво новин+витрати у сфері використання нововведень=сумарні витрати у сферах створення, виробництва й використання+ сумарні витрати з урахуванням чинника часу – коефіцієнт приведення.

Результати: основні результати+супровідні результати=загальні результати+загальні результати з урахуванням чинника часу – коефіцієнт приведення

Внутрішньовиробничий (комерційний) економі­чний ефект, що розраховується на окремих стадіях відтворювального циклу «наука — виробництво — експлуатація (споживання)», дає змогу оцінювати ефективність техніч­них нововведень (новин) з урахуванням ринкових економ­ічних інтересів окремо науково-дослідних (проектно-кон­структорських) установ, підприємств-виробників і споживачів.

Оцінка внутрішньовиробничого (комерційного) еко­номічного ефекту звичайно здійснюється з використанням показників: • прибутку, що залишається в розпорядженні підприємст­ва (наукової організації); • похідних вимірників — коефіцієнта ефективності капіта­льних витрат (внутрішньої норми ефективності, терміну окупності капітальних витрат тощо).

За умов розвитку соціально орієнтованої економіки об'­єктивно можливим і необхідним стає принципово новий під­хід до визначення ефективності технічних новин (ново­введень). Цей підхід практично здійснюється за трьома ос­новними етапами. Перший. Проведення ранжирування цілей розробки, ви­робництва і використання об'єктів технічних новин. Другий. Перевірка можливих варіантів технічних новин функціонального призначення на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки. Третій. Процес порівняння й вибору найліпшого варіан­та на цій стадії передбачає розгляд лише соціально та еколо­гічно допустимих (прийнятних) варіантів технічних новин чи нововведень.

Дві групи оцінки ефективності організаційних рішень: 1) організаційні нововведення, здійснення яких потребує пев­них додаткових інвестиційних ресурсів; 2) організаційні нововведення, що не потребують для свого здійснення додаткових одноразових витрат.

Оцінка ефективності організаційних нововведень першої групи здійснюється так само, як і нових технічних рі­шень. Водночас до складу поточних витрат треба включати додатково транспортні витрати, а також витрати сировини (ма­теріалів) і готової продукції в процесі їх транспортування та зберігання.

Ефективність безвитратних нових організаційних рі­шень визначається на підставі розрахунку економії поточних витрат, зумовлених здійсненням таких нововведень

68. Охарактеризувати процес планування організації і управління НТП на підприємстві.

у буквальному розумінні означає безперерв ний взаємозумовлений процес розвитку нау ки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні — це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних техно логій, засобів виробництва і кінцевої продук ції з використанням досягнень науки.

НТП безпосередньо впливаєпередовсімна формування й підтримуваннявисокого рівнятехніко-техноло - гічноїбази вир-ва, за безпечуючинеухильне зростання про­дуктив ності суспільної праці. Спираючись на суть, змістта зако­номірності сучасногорозвитку науки і техніки, можна виокремити характер ні для більшості галузейнародного господар ства загальнінапрямки НТП, а для кожного з них — пріоритети принаймніна найближчу перспективу. До загальних напрямків нале жить: створення нових і вдосконалених зас тосовуваних технологій; створення нових вдосконалених існуючих засобів праці та кін цевої продукції; створення нових і полібшен ня якості застосовуваних матеріалів; механі зація та автоматизація вир-ва (відображає різний ступінь заміни ручної праці машин ною, у своєму безперервному розвитку пос лідовно,паралельно або паралельно-послі довно переходить від нижчої до вищої фор ми Пріоритетне завдання полягає в забезпе ченні комплексної автоматизації, оскільки впровадження окремих автоматизоаних ма шин та агрегатів часто не дає бажаного еко номічного ефекту, через значний залишок ручної праці. Новий і досить перспективний напрямок комплексної автоматизації зв'яза но зі створенням і впровадженням гнучких автоматизованих виробництв. Форсований розвиток таких виробництв, передовсім у машинобудуванні та деяких інших галузях, зумовлено об*єктивною необхідністю по­стійно забезпечувати високоефективне використання дорогого ав­томатичного устаткування і достатню мобільність виробництва ч частим оновленням номенклатури продукції.

До приоритетних напрямків належать: застосування прогресивної бази технологій; системи машин для легкої та харчової промисловості, багатоопераційні верстати з ЧПК, робототехнічні й роторноконвеєрні комплекси, гнучкі автоматизовані системи, персональні комп’ютери; застосування нових синтетичних, керамічних, композиційних, надчистих матеріалів із завданими властивостями; комплексна автоматизація на базі впровадження САПР, ГВС, АСУТП, АСУВ.

 

69. Сутнісна характеристика суспільних форм організації виробництва.

Організаційний прогрес виступає як узагальнена характери­стика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефектив ності вир-ва. Його суть полягає в удоскона -ленні існуючих та застосуванні нових мето- дів і форм органі­зації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організація вир-ва — певним чином упоряд- кована й скоординована в часі та зсторі сис- ма взаємодії провідних елементів виробни- чого процесу, тобто людей (працівників), знарядь і предметів праці; вона оплює всі ланки виробництва (від робочого місця на окремому під-ві до групи під-в однієї або різних галузей вир-ничої сфери. Складовою частиною організації вир-ва служить органі­зація праці, що визначає технологію інтегру- вання окремих праців­ників у комбіновану робочу силу, сукупну живу працю, спромож- ну продукувати матеріальні блага й духовні цінності. Під організацією праці заведено розуміти певне поєднання працівниківу часі і про­сторі для досягнення найбільшої ефекти -вності трудових процесів за умов конкретно застосовуваної технології та організації вир­ва. До організаційного прогресу треба відно- сити вдосконалення не лише безпосередньо процесів виробництва і праці, а й функціону­вання окремих, чи всієї сукупності елементівгосподарськогоме­ханізму — системи управління, планування (програмування), фінансування, матеріального стимулювання, матеріально-технічної й забезпечення, науково-технічного обслуговування тощо Основні сучасні тен-ї організаційного прогресу можна звести до такого:

Прискорення темпів розвитку окремих (деконцентрацп, кооперування, конверсії, диверсифікації) та посилення взаємозв'язків усіх суспільних форм організації вир-ва, що забезпечує демонополізацію вир-ва багатьох видів про-ції, конкуренцію продуцентів на ринку.2Посилення безперервності та гнучко- сті вир-ва на приємствах багатьох галузей завдяки широкому застосуванню автоматичних роторних ліній.3Розвиток колективної (бригадної) форми організації та опла­ти праці, що за умов прискорення НТП, якісного вдосконалення й ускладнення техніко-технологічної бази виробництва стає об'єктивно необхідним і економічно доцільним;

4 Раціоналізація організації потоку й використання засобів вир-ва та кінцевої про-ції на всіх стадіях відтворювального процесу, переміщення певної частини організаційно-технологічних операцій з підготовки вир-ва у сферу матеріально- технічного його забезпечення. 5 формування нових типів суспільної комбінації речових і особистісних елементів процесу вир-ва, науки та вир-ва, вир-ва і сфери споживання у вигляді спільних міжгалузе­вих і міждержавних під-в, 6 удосконалення організації функціонування господарського механізму під-в, перехід останніх на ринкові економічні відносини з державою та іншими конрагентами, що посилює відповідальність за кінцеві результати діяльності.6 активізація людського чинника через здійснення такої кадрової політики, котра відповідає сучасним вимогам правильного підбору керівників усіх рівнів, підвищенню їхньої компетентності.

 

70. Загальна характеристика нематеріальних ресурсів підприємства.

Крім матеріальних ресурсів підприємства (фірми), до яких належать основні виробничі фонди та оборотні засоби, на ефективність його діяльності впливають такі чинники, як наявність та ступінь використання нематеріальних ресурсів.

До нематеріальних ресурсів входять ресурси, які не мають матеріальної основи, але здатні давати прибутки або користь підприємству впродовж досить тривалого періоду. Головною особливістю таких ресурсів є відсутність можливості визначення загального конкретного розміру користі, вигоди, яку вони дають підприємству. Усі нематеріальні ресурси поділяються на об'єкти промислової, об‘єкти, які охороняються авторським правом і суміжними правами та інші об‘єкти інтелектуальної власності.

До об'єктів промислової власності належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, позначення та походження товару, фірмове найменування, способи захисту від недобросовісної конкуренції. До об‘єктів, які охороняються авторським правом і суміжними правами – твори в галузі науки, літератури та мистецтва, комп‘ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікросхем, права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. До інших - раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, комерційні таємниці.

Винаходом називається принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства. Промисловий зразок — це розроблена автором або авторським колективом модель виробу, який буде випускатися на даному підприємстві. Промисловий зразок буває об'ємним, плоским (малюнок) або комбінованим і застосовується для демонстрації продукції на презентаціях та виставках. Він вважається новим, якщо сукупність властивостей нового виробу не відома в жодній з країн до фіксації його пріоритету. Раціоналізаторська пропозиція являє собою корисну рекомендацію, що стосується техніки та технології, які використовуються на даному підприємстві.. Ноу-хау втілює певний досвід підприємства у якій-небудь сфері його діяльності: науково-технічній, виробничій, управлінській, комерційній, фінансовій та ін. Ноу-хау не захищається охоронними документами, але і не оприлюднюється. Вони мають конфіденційний характер тих знань та досвіду, на здобуття яких підприємство витрачає значні кошти. У буквальному перекладі "ноу-хау" означає "знати, як зробити". Товарні знаки та товарні марки — це оригінальні символи, якими товар даної фірми відрізняється від товарів конкурентів. Гудвіл означає сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, престиж товарних знаків, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо. Комерційна таємниця фірми – відомості, що безпосередньо зв‘язані з її діяльністю і розголошення яких може зашкодити суб‘єкту господарювання.