Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал людини

Соціально-економічна категорія “трудові ресурси”.

Трудовий потенціал людини.

2.2.1. Поняття „робоча сила”, „людський капітал”, „трудовий потенціал”.

Компоненти трудового потенціалу.

Передумови реалізації потенціалу людини.

Компоненти трудового потенціалу в системі факторів якості життя.

Основні категорії та поняття

Населення, трудові ре­сурси, трудовий потенціал, людський потенціал, людський капітал, робоча сила.

2.1. Соціально-економічна категорія “трудові ресурси”

 

Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспі­льства, а також носієм відносин, що формуються у процесі відтво­рення робочої сили.

Трудові ресурси — це працездатне населення у працездатному віці, зайняте в різних сферах суспільна корисної праці й навчанням із відривом од виробництва. Це — чоловіки у віці 16-59 років і жін­ки у віці 16-54 роки, крім непрацюючих інвалідів праці й війни І та II груп і осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах (чолові­ки віком 50-59 років, жінки віком 50-54 роки). До трудових ре­сурсів також відносять населення старше і молодше працездатного віку, якщо воно зайняте в суспільному виробництві.

Межі працездатного віку мають умовний характер і можуть змінюватися під впливом НТП, ступеня задоволення матеріальних і духовних потреб населення. Так, продовження термінів освіти приводять до підвищення фактичного середнього віку осіб, які вступають у трудову діяльність до 18 років.

Ширшим поняттям порівняно з робочою силою і трудовими ресурсами є поняття трудового потенціалу. Визначення останнього поки що має дискусійний характер; у загальному понятті під трудо­вим потенціалом розуміють можливу кількість і якість праці. Він має сукупність якостей, що визначають працездатність людини, тобто фізичний, психологічний, моральний потенціал, обсяг загаль­них і спеціальних знань і навичок.

В економічній літературі, крім указаних категорій, які характе­ризують робочу силу, використовуються також поняття людського капіталу та людського потенціалу. Під останнім прийнято розуміти сукупність знань, умінь і мотивацій населення. Результатом реалі­зації людського потенціалу виступає людський капітал. Цей термін прийшов до нас із західної економічної теорії. Людський капітал — це наявний запас здібностей і мотивацій населення, що впливають на зростання обсягів націо­нального виробництва і збільшення доходів населення.

В Україні, на сучасному етапі розвитку економічної системи, перетворення людського потенціалу на капітал потребує створен­ня певних умов, основними серед яких є: формування мотивації до нарощування людського потенціалу та ефективнішого його вико­ристання, стимулювання попиту на послуги постіндустріального суспільства, вихід України на світовий ринок високих технологій тощо.

 

Трудовий потенціал людини

2.2.1. Поняття „робоча сила”, „людський капітал”, „трудовий потенціал”

 

Традиційною для економічної науки є проблема впливу характеристик (якостей) людини на продуктивність праці.

Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах звичайно використовуються зрозуміла „робоча сила” і „людський капітал”.

Під робочою силою прийнято розуміти здатність людини до праці, тобто сукупність її фізичних і інтелектуальних даних, що можуть бути застосовані у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показниками здоров’я, освіти і професіоналізму.

Людський капітал розглядається як сукупність якостей, що визначають продуктивність і можуть стати джерелами доходу для людини, родини, підприємства і суспільству. Такими якостями звичайно вважають здоров’я, природні здібності, освіта, професіоналізм, мобільність.

Набір характеристик, що використовуються в літературі для визначення можливостей ефективної праці, не повною мірою відповідає реаліям сучасної економіки. Цей набір доцільно розширити на основі поняття трудового потенціалу. Його компоненти повинні характеризувати:

1) психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;

2) можливості нормальних соціальних контактів;

3) здатності до генерації нових ідей, методів, образів, представлень;

4) раціональність поводження;

5) наявність знань і навичок, необхідних для виконання визначених обов’язків і видів робіт;

6) пропозиція на ринку праці.

Приведеним аспектам відповідають наступні компоненти трудового потенціалу:

1) здоров’я;

2) моральність і уміння працювати із колективі;

3) творчий потенціал;

4) активність;

5) організованість;

6) освіта;

7) професіоналізм;

8) ресурси робочого часу.

Показники, що характеризують ці компоненти, можуть відноситися як до окремої людини, так і до різних колективів, у тому числі до персоналу підприємства і населенню країни в цілому.

Трудовий потенціал людини є частиною його потенціалу як особистості, тобто стосовно індивідуума трудовий потенціал — це частина потенціалу людини, що формується на основі природних даних (здібностей), освіти, виховання і життсвої о досвіду.