Виробничі інвестиції (капіталовкладення), їх склад та структура

Основу інвестиційної діяльності більшості промислових підприємств в сучасних умовах господарювання формують виробничі інвестиції (капіталовкладення), передбачають вкладення капіталу у відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури.

Розрізняють валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу, що інвестується у відтворення основних фондів у певний період часу. Чисті інвестиції – обсяг інвестиційного капіталу, що формується за рахунок чистого прибутку підприємства та направляється у розширене відтворення основних фондів.

Формами капітального інвестування виступають придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, розширення, проведення реконструкції та технічного переозброєння діючих об’єктів, модернізація, заміна зношеного та застарілого обладнання.

До складу капіталовкладень включають:

ü вартість будівельно-монтажних робіт;

ü вартість придбання устаткування, інструментів та інвентарю, які включаються до складу основних фондів;

ü інші капітальні роботи та витрати (утримання дирекції новостворених підприємств, підготовка та перепідготовка експлуатаційних кадрів, витрати на проведення проектно-пошукових робіт, технічний нагляд, придбання ліцензій та патентів, вартість відводу земельних ділянок).

Співвідношення між величиною інвестиційних ресурсів, що направляються на різні цілі, характеризують структуру капіталовкладень. Розрізняють такі види структур: галузева (розподіл виробничих інвестицій за галузями національної економіки та видами діяльності); територіальна (розподіл виробничих інвестицій за економічними регіонами та областями країни); технологічна (співвідношення капіталовкладень між основними частинами затрат, що входять до їх складу); відтворювальна (співвідношення між формами відтворення капіталовкладень); структура за формами власності на інвестиційні ресурси.

Планування виробничих інвестицій підприємства

Планування виробничих інвестицій підприємства здійснюється у два етапи:

1) визначення необхідного обсягу капіталовкладень на розрахунковий період – методика розрахунку залежить від економічної ситуації на ринку та фінансового стану підприємства та передбачає такі можливі варіанти:

ü ринковий попит на продукцію підприємства задоволений повністю і відсутня потреба у збільшенні обсягів виробництва. Таким чином, на підприємстві здійснюється лише просте відтворення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань. Необхідний розмір капіталу визначається на основі даних про потребу в новому устаткуванні у фізичних одиницях та цін на нього з врахуванням вартості його монтажу та ліквідаційної вартості засобів праці, що вибули з експлуатації;

ü попит на продукцію підприємства постійно зростає, внаслідок чого виникає зацікавленість виробника у нарощенні обсягів виробництва продукції. В цьому випадку необхідне розширене відтворення основних фондів шляхом проведення реконструкції, технічного переоснащення, розширення виробництва за попередньо розробленим проектом;

ü попит на продукцію підприємства раптово скорочується, що змушує виробника удосконалювати товарний асортимент або організувати виробництво нової, конкурентоспроможної продукції. В цій ситуації слід здійснити докорінну перебудову техніко-технологічної бази виробництва. Розрахунок необхідного обсягу капіталовкладень проводять аналогічно, як в попередній ситуації, проте враховують значні розміри капітальних затрат, пов’язаних із маркетинговими дослідженнями, проектуванням нових виробів, можливу диверсифікацію виробництва тощо.

2) вибір конкретних джерел фінансування капіталовкладень – здійснюється залежно від цілей та обсягів інвестування

Джерелами фінансування капіталовкладень виступають:

- власні кошти – частина нерозподіленого прибутку, амортизаційні відрахування, дохід від продажу частини основних фондів та реалізації надлишків товарно-матеріальних запасів, іммобілізація в інвестиції оборотних коштів тощо);

- позикові кошти – інвестиційний кредит (банківський, комерційний, лізинговий, податковий, міжнародний), емісія облігацій;

- залучені кошти – емісія акцій; внески членів трудового колективу.