Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема: організація виробництва⇐ ПредыдущаяСтр 29 из 29
1. Сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та сил природи, необхідних для виготовлення продукції – це: a) технологічний процес; b) основний процес; c) виробничий процес; d) обслуговуючий процес. 2. Процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального протікання основних процесів називають: a) технологічним процесом; b) допоміжним процесом; c) виробничим процесом; d) обслуговуючим процесом. 3. Сукупність дій щодо зміни стану предмета праці називають: a) технологічним процесом; b) основним процесом; c) виробничим процесом; d) обслуговуючим процесом. 4. Процес безпосереднього вироблення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і надходить на ринок як товар для продажу, це: a) технологічний процес; b) основний процес; c) виробничий процес; d) обслуговуючий процес. 5. Виробничий процес - це: a) сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та сил природи, потрібних для виготовлення продукції; b) процес безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства; c) сукупність дій щодо зміни та визначення стану предмета праці; d) процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів; e) процес, який здійснюється під впливом сил природи. 6. Дискретні процеси - це виробничі процеси: a) які не потребують технологічної циклічності; b) яким притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми; c) які виконуються робітником за допомогою машин; d) які здійснюються машинами без участі робітника. 7. За яким критерієм виробничі процеси поділяються на дискретні та безперервні: a) за призначенням; b) за перебігом у часі; c) за ступенем автоматизації; d) за ступенем складності? 8. Автоматичні процеси — це процеси, які: a) виконуються безпосередньо робітником; b) виконуються робітником за допомогою машин; c) виконуються машинами під наглядом робітника; d) виконуються машиною без участі робітника за попередньо розробленою програмою. 9. Робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, із планомірною повторюваністю — це принцип:
a) гнучкості; b) ритмічності; c) безперервності; d) автоматичності. 10. Предмети праці в процесі обробки мусять мати найкоротші маршрути по всім стадіям виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень - це вимога принципу: a) паралельності; b) прямоточності; c) автоматичності; d) ритмічності. 11. Принцип спеціалізації виробничого процесу означає: a) одночасне виконання окремих операцій і процесів; b) безперервне здійснення суміжних технологічних операцій; c) обробку предметів праці без зустрічних і зворотних переміщень на всіх стадіях виробничого процесу; d) зменшення номенклатури продукції, яка виробляється на кожній ділянці підприємства; e) здатність виробничої системи стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень. 12. Для якого типу виробництва характерна обмежена номенклатура продукції, обсяг випуску може бути достатньо великим, а виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями: a) одиничного; b) серійного; c) масового; d) дослідного? 13. Масове виробництво характеризується: a) широкою номенклатурою; b) обмеженою номенклатурою; c) вузькою номенклатурою; d) одиничною номенклатурою. 14. Підприємство, на якому безперервно випускають один або декілька виробів протягом тривалого часу в умовах високої внутрішньозаводської спеціалізації, є підприємством: a) одиничного виробництва; b) серійного виробництва; c) масового виробництва; d) дослідного виробництва. 15. Коефіцієнт закріплення операцій (К зо) у масовому виробництві: a) К 30 > 40; b) 20 < К 30 < 40; c) 10 < К 30 < 20; d) 1 < К30 < 10; e) К 30 = 1. 16. Предмети праці після закінчення попередньої операції відразу передаються на наступну операцію і обробляються при застосуванні наступного способу поєднання операцій: a) послідовного; b) паралельного; c) паралельно-послідовного; d) змішаного. 17. Партія предметів праці з операції на операцію при послідовному їх поєднанні передається: a) повністю; b) транспортною партією; c) поштучно; d) взагалі не передаються. 18. Технологічно та організаційно відокремлена група робочих місць, яка виробляє один або декілька типорозмірів виробів, називається:
a) потоковою лінією; b) виробничою дільницею; c) робочим конвейєром; d) технологічною операцією. 19. Інтервал часу від початку до закінчення процесу вироблення продукції називають: a) виробничим циклом; b) технологічним циклом; c) тактом потокової лінії; d) виробничим часом. 20. Час виробництва включає: a) тривалість технологічних операцій; b) тривалість допоміжних операцій; c) тривалість природних процесів; d) тривалість перерв партіонності; e) тривалість перерв очікування. 21. Процес одночасного розвитку багатьох технологічно не пов'язаних між собою видів виробництва, значного розширення номенклатури та асортименту виготовлених підприємством виробів називається: a) спеціалізацією виробництва; b) концентрацією виробництва; c) диверсифікацією виробництва; d) комбінуванням виробництва. 22. Інтервал часу, за який з потокової лінії сходять вироби, що йдуть один за одним транспортними партіями, називають: a) ритмом потокової лінії; b) тактом потокової лінії; c) швидкістю потокової лінії; d) виробничим часом. 23. Організація непотокового виробництва передбачає, що: a) робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу; b) за групою робочих місць закріплюється обробка одного найменування конструктивно та технологічно подібних предметів; c) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці; d) робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій; e) предмети праці переміщуються у процесі обробки складними маршрутами. 24. Які з нижченаведених ознак не характерні для потокового методу організації виробництва: a) робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу; b) за групою робочих місць закріплюється обробка одного найменування конструктивно та технологічно подібних предметів; c) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці; d) технологічний процес має високу поопераційну диференціацію? 25. Такт потокової лінії обчислюється в одиницях: a) обсягу; b) часу; c) довжини; d) швидкості.
Тема: ВИРОБНИЧА ТА СОЦІАЛЬНА 1. Сукупність підрозділів, які безпосередньо не беруть участь у створенні основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, називають: a) виробничою інфраструктурою; b) інфраструктурою; c) соціальною інфраструктурою; d) капітальним будівництвом; e) виробничою структурою. 2. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства, називають: a) виробничою інфраструктурою підприємства; b) інфраструктурою підприємства; c) соціальною інфраструктурою підприємства; d) капітальним будівництвом; e) виробничою структурою підприємства. 3. Сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб працівників підприємства — це: a) виробнича інфраструктура; b) інфраструктура; c) соціальна інфраструктура; d) організаційна структура; e) виробнича структура. 4. Підрозділи якого господарства здійснюють придбання, проектування, виготовлення, відновлення і ремонт технологічної оснастки, її облік, зберігання і видачу на робочі місця:
a) ремонтного b) інструментального; c) транспортного; d) енергетичного; e) складського? 5. Підрозділи якого господарства здійснюють приймання, зберігання, облік і видачу технологічної оснастки та інструменту цехам-споживачам: a) ремонтного; b) інструментального; c) транспортного; d) енергетичного; e) складського? 6. Інструментальний відділ на підприємстві здійснює: a) постачання інструментів і пристроїв, що виготовляються на спеціалізованих інструментальних заводах; b) виготовлення, ремонт і відновлення спеціальної оснастки та інструменту загального користування; c) безпосереднє обслуговування робочих місць технологічною оснасткою; d) приймання, зберігання, облік і видачу технологічної оснастки та інструменту. 7. Підрозділ якого господарства системи технічного обслуговування виробництва здійснює виготовлення, ремонт і відновлення спеціальної оснастки: a) ремонтного; b) інструментального; c) транспортного; d) енергетичного; e) складського? 8. Ремонтний цикл — це проміжок часу роботи устаткування: a) між двома суміжними (черговими) ремонтами; b) між проведенням технічного обслуговування та плановими ремонтами; c) між двома плановими ремонтами; d) між двома капітальними ремонтами. 9. Міжремонтний період — це проміжок часу роботи устаткування: a) між початком експлуатації та першим капітальним ремонтом; b) між двома суміжними (черговими) ремонтами; c) між проведенням технічного обслуговування та плановими ремонтами; d) між двома капітальними ремонтами. 10. Комплекс підрозділів підприємства, що займаються вантажно-розвантажувальними роботами та переміщенням вантажів утворюють: a) ремонтне господарство; b) інструментальне господарство; c) транспортне господарство; d) енергетичне господарство; e) складське господарство. 11. Основою планування транспортного господарства є визначення: a) загальної відстані з усіх напрямків перевезень; b) потоків вантажів; c) тривалості перевезень з окремих напрямків; d) обсягів перевезень. 12. Власна телефонна станція є одним із підрозділів: a) ремонтного господарства; b) інструментального господарства; c) транспортного господарства; d) енергетичного господарства; e) соціальної інфраструктури. 13. Проблеми водопостачання та каналізації на великих підприємствах вирішує керівництво:
a) ремонтного господарства; b) інструментального господарства; c) транспортного господарства; d) енергетичного господарства; e) соціальної інфраструктури. 14. До сфери капітального будівництва не належать: a) спорудження будівель та об'єктів виробничого призначення; b) спорудження будівель та об'єктів невиробничого призначення c) капітальний ремонт обладнання та устаткування; d) монтаж устаткування; e) правильні відповіді c) і d). 15. Капітальне будівництво — це: a) будівельно-монтажні роботи зі зведення будинків, споруд; b) придбання устаткування, транспортних засобів, виробничо-господарського інвентарю; c) сукупність робіт, пов'язаних із створенням основних фондів; d) придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів; e) роботи, пов'язані з винахідництвом і раціоналізаторством; f) правильні відповіді a), b) і c);
Тема: ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА 1. Технічний розвиток підприємства — це: a) процес створення нових й удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки; b) процес удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності; c) процес формування та удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на досягнення науки і техніки; d) процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності. 2. Розвиток техніко-технологічної бази підприємства здійснюється шляхом: a) капітального ремонту устаткування; b) технічного доозброєння підприємства; c) модернізації; d) заміни спрацьованого устаткування новим устаткуванням такого ж технічного рівня. 3. Підтримування техніко-технологічної бази підприємства здійснюється за рахунок проведення: a) капітального ремонту устаткування; b) технічного переозброєння діючого підприємства; c) реконструкції діючого підприємства; d) розширення діючого підприємства; e) нового будівництва. 4. Цілі та пріоритети технічного розвитку підприємства визначаються відповідно до: a) розвитку науки і техніки; b) загальної стратегії підприємства; c) розвитку суспільства; d) ринкової ситуації. 5. Зміст програми технічного розвитку підприємства визначається: a) загальною стратегією підприємства; b) сукупністю конкретних заходів технічного розвитку; c) сучасними досягненнями науки і техніки; d) забезпеченням його необхідними ресурсами. 6. Метою проведення модернізації є: a) проведення повного або часткового переобладнання виробництва; b) вилучення з експлуатації фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці; c) удосконалення діючого виробничого устаткування; d) відшкодування нормального фізичного спрацювання конструктивних елементів засобів праці та максимально можливе відновлення їхніх первісних техніко-експлуатаційних параметрів;
e) запобігання техніко-економічному старінню окремих видів засобів праці і підвищення їхніх техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва. 7. У результаті проведення реконструкції діючого підприємства в разі необхідності можуть бути: a) побудовані нові виробничі об'єкти замість тих, подальша експлуатація яких визнана недоцільною; b) побудовані на нових земельних ділянках окремі виробничі об'єкти за затвердженим проектом; c) впроваджені нові технології, модернізація та заміна фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування. 8. Які з нижченаведених показників характеризують ступінь технічної оснащеності праці персоналу: a) фондоозброєність праці; b) трудомісткість продукції; c) продуктивність праці; d) всі наведені показники? 9. Коефіцієнт механоозброєності праці розраховується як відношення: a) середньорічної вартості виробничих фондів підприємства до середньооблікової чисельності працюючих; b) середньорічної вартості машин та устаткування до загальної кількості робітників; c) середньорічної вартості машин та устаткування до кількості робітників у найбільшу зміну; d) середньорічної вартості виробничих фондів підприємства до кількості робітників. 10. Збільшення екстенсивного завантаження устаткування та виробничої потужності підприємства можливе за рахунок: a) технічного вдосконалення устаткування; b) запровадження нової технології; c) зниження частки недіючих машин та устаткування; d) застосування прогресивних форм організації виробництва; e) інтенсифікації виробничих процесів. 11. До показників, що характеризують рівень прогресивності технології, відносять: a) середній вік застосовуваних технологічних процесів; b) середній строк експлуатації устаткування; c) надійність устаткування; d) продуктивність устаткування. 12. Виробнича потужність підприємства — це: a) річний випуск продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умов повного використання устаткування та виробничих площ; b) середньорічна вартість основних фондів виробничого призначення; c) максимально можливий річний випуск продукції в номенклатурі та асортименті за умов найбільш повного використання виробничого устаткування; d) продуктивність наявного устаткування. 13. Виробнича потужність підприємства визначається за: a) усією номенклатурою профільної продукції, що виробляється; b) лише профільною продукцією підприємства; c) усією номенклатурою виготовляємої продукції; d) усіма асортиментними групами продукції. 14. Вхідна виробнича потужність підприємства — це: a) проектна виробнича потужність; b) поточна виробнича потужність; c) поточна виробнича потужність на початок року; d) фактично досягнута виробнича потужність на кінець року; e) середньорічна виробнича потужність підприємства. 15. Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності наступних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва: a) обслуговуючих; b) допоміжних; c) провідних; d) основних. 16. При розрахунку виробничої потужності підприємства не враховується: a) усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів; b) устаткування, що знаходиться на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом року; c) понаднормоване устаткування допоміжних цехів, що є аналогічним технологічному устаткуванню основних виробничих цехів; d) устаткування, що знаходиться на складі підприємства. 17. Для підприємств із дискретним процесом виробництва максимально можливий фонд часу роботи устаткування визначається як: a) календарний фонд часу; b) календарний фонд часу за відрахуванням часу, необхідного для проведення ремонтів і технологічних зупинок устаткування; c) номінальний фонд часу роботи устаткування; d) дійсний фонд часу роботи устаткування. 18. Коефіцієнт освоєння проектної потужності відображає співвідношення: a) обсягу випуску продукції та середньорічної виробничої потужності підприємства; b) обсягу випуску продукції та проектної потужності підприємства; c) обсягу випуску продукції та норми її випуску; d) проектної виробничої потужності підприємства та річного обсягу випуску продукції. 19. Рівень використання устаткування за продуктивністю визначає: a) коефіцієнт інтенсивності завантаження устаткування; b) коефіцієнт екстенсивності завантаження устаткування; c) інтегральний коефіцієнт завантаження устаткування; d) коефіцієнт змінності устаткування. 20. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування та виробничої потужності підприємства можливе за рахунок: a) застосування прогресивних форм організації виробництва; b) підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування; c) скорочення простоїв устаткування; d) зниження частки недіючих машин та устаткування; e) виведення з експлуатації неефективно використовуваного устаткування.
Тема: ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ 1. Економічні умови планування становлять: a) держзамовлення, орієнтовні показники розвитку народного господарства, економічні нормативи, ліміти; b) податкові ставки, умови кредитування, ліцензування, цінова та фінансова політика держави; c) ринкова кон’юнктура на продукцію підприємства та ресурси, що ним споживаються; d) система елементів державного регулювання економіки, вихідні дані планування, виявлений попит на продукцію та ресурси. 2. Нормативне прогнозування — це: a) прогнозування, засноване на суб'єктивних знаннях спеціаліста та його інтуїції; b) наукове прогнозування від сучасного до майбутнього; c) майбутній розвиток фірми, який оцінюється виходячи з місії і стратегічних альтернатив; d) встановлення норм і нормативів на плановий період. 3. Метод прогнозу, що ґрунтується на досвіді, знаннях та інтуїції спеціалістів — це: a) метод експертних оцінок; b) метод екстраполяції тренду; c) метод сценаріїв; d) метод прогнозу на основі індикаторів. 4. Державне регулювання економіки в умовах ринку — це: a) втручання держави у ринковий механізм; b) вплив держави на дію законів ринку; c) вплив держави на передумови та побічні наслідки функціонування ринкового механізму; d) вплив держави на організацію виробництва. 5. Планування — це: a) функція управління; b) процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період; c) процес визначення засобів, шляхів та умов досягнення поставлених цілей; d) правильні відповіді a) і c); e) усі відповіді правильні. 6. Планування, що на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове планування, називається: a) поточним плануванням; b) прогнозним плануванням; c) перспективним плануванням; d) усі відповіді правильні. 7. Методи планування в залежності від способу розрахунку планових показників поділяються на: a) екстраполяційний та інтрополяційний; b) дослідно-статистичний; факторний; нормативний; c) балансовий і матричний; d) одноваріантний; багатоваріантний; економіко-математичної оптимізації. 8. Заключним розділом плану розвитку підприємства є: a) план розвитку науки і техніки; b) виробнича програма; c) фінансовий план; d) план підвищення економічної ефективності виробництва. 9. Головна мета бізнес-плану – це: a) випуск запланованого обсягу продукції; b) отримання прибутку; c) обґрунтування розширення каналів збуту продукції; d) планування діяльності підприємства. 10. Бізнес-план може розроблятися з метою: a) моделювання системи управління фірмою; b) подання у місцеві органи влади; c) розвитку управлінських здібностей підприємця; d) залучення позичкового капіталу; e) надання інформації до статистичних органів. 11. Резюме бізнес-плану — це: a) короткий опис змісту бізнес-плану; b) вступ до бізнес-плану; c) короткий опис найбільш важливих і значущих аспектів даного бізнесу; d) висновки бізнес-плану. 12. Метод складання плану, що засновується на використанні норм і нормативів витрат живої та уречевленої праці для визначення змінних величин, — це: a) балансовий метод; b) графічний метод; c) нормативний метод; d) економіко-математичний метод. 13. За економічним змістом показники, через які виражаються планові завдання, поділяються на: a) натуральні та вартісні; b) кількісні та якісні; c) абсолютні та відносні; d) статичні та динамічні. 14. Генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства завдання, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення, називається: a) місією підприємства; b) стратегією підприємства; c) стратегічним завданням; d) цільовою програмою; e) правильної відповіді немає. 15. До основних економічних функцій держави не відноситься: a) створення необхідної правової бази; b) розробка та сприяння здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства; c) регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності; d) планування оперативної діяльності суб'єктів економічних відносин. 16. Головною метою стратегічного управління підприємством в умовах ринку є: a) максимізація прибутку, який одержує підприємство; b) підвищення конкурентоспроможності підприємства; c) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку; d) створення умов для самофінансування. 17. Система стратегічних цілей розвитку підприємства визначається: a) кон'юнктурою ринку; b) умовами державного регулювання; c) поведінкою підприємств-конкурентів; d) місією підприємства. 18. До методів портфельного аналізу та вибору стратегії належать: a) метод РІМS; b) метод кривих освоєння; c) метод циклу життя товару (виробу); d) метод «Мак-Кінсі»; e) БКГ. 19. Метод вибору генеральної стратегії, що базується на залежності розмірів витрат на виробництво від його обсягу і відображає вплив лише внутрішніх чинників, називається: a) методом БКГ; b) методом РІМS; c) методом кривих освоєння; d) методом «Мак-Кінсі». 20. Стратегія, метою якої є надання товару відмінностей, які відрізняють його від пропозиції конкурентів називається: a) диференціації; b) фокусування; c) лідерства; d) спеціалізації. 21. За умов ринку до економічної функції держави відноситься: a) встановлення підприємствам завдань з обсягу виробництва; b) створення правових основ функціонування ринкової економіки; c) контроль за рівнем продуктивності праці; d) регламентація рівня затрат на виробництво. 22. Оперативне планування включає: a) короткострокове та середньострокове планування; b) календарне планування та диспетчеризацію; c) стратегічне та довгострокове планування; d) тактичне та подетальне. 23. Яка з систем використовує як планово-облікову одиницю деталь певного найменування: a) позмінна система оперативного планування; b) система оперативного планування на замовлення; c) комплектна система оперативного планування; d) подетальна система оперативного планування? 24. До принципів державного регулювання належать: a) мінімальне втручання державних органів в економічні процеси; b) вплив відповідних державних структур на розвиток соціально-економічних процесів за допомогою встановлюваних державою економічних регуляторів і нормативів; с) правильні відповіді a) і b); d) правильної відповіді немає.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 326; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.53.209 (0.23 с.) |