Прийом колективного блокнота

 

Прийом колективного блокнота забезпечує висування незалежних ідей кожним членом групи, який погоджується з колективною оцінкою. З цією метою кожен член групи отримує блокнот, у якому в загальних рисах, без використання спеціальних термінів, викладається сутність питання, що аналізується, надаються необхідні допоміжні та довідкові матеріали.

Протягом місяця кожен учасник щоденно вносить у блокнот ідеї, які виникають, із проблеми, що розглядається, оцінює їх і визначає, які з них можуть забезпечити найкраще розв’язання завдання. Одночасно формуються найбільш доцільні напрями дослідження на наступному етапі роботи. Крім того, в блокноті фіксуються ідеї, що прямо не пов’язані з основною проблемою, але розвиток яких може виявитися корисним для знаходження остаточного рішення.

Після цього кожен член групи дає сумарну оцінку ідей, виділяє з них найкращі. Всі учасники роботи здають свої блокноти координатору для підготовки на їх підставі матеріалів узагальнюючої записки. Потім відбувається остаточне творче обговорення систематизованого матеріалу членами групи. Для вибору остаточного рішення можна використовувати «мозковий штурм».

 

Прийом контрольних запитань

 

Прийом контрольних запитань застосовується для психологічної активізації творчого процесу. Його мета – за допомогою додаткових запитань підвести до розв’язання завдання. Прийом може використовуватися як в індивідуальній роботі, коли дослідник сам собі задає питання та шукає на них відповідь, так і при колективному обговоренні проблеми, наприклад, при «мозковому штурмі». Прийом доцільно застосовувати для збору додаткової інформації або впорядкування вже наявної в умовах проблемної ситуації.

Питання, що задаються, є стимулом для формування стратегії і тактики розв’язання завдання, розвивають інтуїцію, формують алгоритм мислення, наводять людину на ідею розв’язання, спонукають до правильних відповідей. Питання залежать від специфіки об’єкта, що розглядається, від цілей та завдань економічного аналізу.

Методика застосування прийому контрольних запитань уключає такі елементи:

- принципові вимоги;

- рекомендації для керівника;

- рекомендації для членів групи;

- пошук ідеї та розроблення плану розв’язання;

- контроль і самоконтроль сформованого рішення.

І. Принципові вимоги:

- необхідно знижувати проблемність завдання до оптимального рівня або знижувати невизначеність проблеми;

- за допомогою питань намагатися розділити проблему на підпроблеми; кожне нове питання повинно формувати стратегію, модель розв’язання проблеми.

ІІ. Рекомендації для керівника:

- питання повинно стимулювати думку, а не підказувати розв’язання проблеми;

- у питаннях повинна бути мінімальна інформація;

- при постановці низки питань необхідно: знижувати рівень проблемності завдання; ставити питання логічно пов’язані, цікаві за формою;

- необхідно стимулювати як емпіричне аналітичне, так і діалектичне (творче) мислення.

ІІІ. Рекомендації для членів групи:

- запам’ятовувати найбільш характерні питання та намагатися систематизувати їх;

- ставити перед собою питання, які спрощують проблему, дозволяють осмислити її з нової сторони, стимулюють використання наявних знань і набутих навичок, поділяють проблему на підпроблеми, спонукають до самоорганізації, самоконтролю;

- поетапна постановка питання, яка стимулює розв’язання проблеми, підвищує її визначеність.

ІV. Пошук ідеї та розроблення плану вирішення:

- Як знайти зв’язок між даними та невідомими?

- Чи відоме рішення схожого завдання?

- Чи можливо ним скористатися?

- Чи можливо сформувати завдання по-іншому, простіше?

- Чи можливо придумати більш доступне завдання?

- Чи можливо розв’язати частину завдання, задовольнити окремі умови?

- Чи всі дані та умови використані?

V. Контроль та самоконтроль сформованого рішення:

- Чи можливо перевірити результати?

- Чи можливо перевірити хід рішення?

- Чи можливо отримати той самий результат інакше?

- Чи можливо перевірити правильність отриманого результату?

- Чи можливо в якомусь іншому завданні використовувати отриманий результат?

- Чи можливо розв’язати завдання, протилежне даному?

 

Прийом інверсії

 

Розв’язання проблеми часто можна знайти, змінивши напрям пошуку на протилежний традиційним поглядам. Застосування прийому вимагає різних творчих здібностей, базових знань, умінь і навичок. Рекомендації до використання прийому інверсії:

І. Прийом дозволяє:

- розвивати діалектику мислення;

- знаходити вихід із безвихідних ситуацій;

- відшукати оригінальні рішення.

ІІ. Рекомендації для керівника:

- спонукати членів групи до переформулювання проблеми з метою її осмислення;

- поряд із прямими завданнями висувати протилежні;

- сприяти діалектиці аналізу та синтезу міркувань;

- пропонувати членам групи в процесі розв’язання проблеми використовувати протилежні процедури.

ІІІ. Рекомендації для членів групи:

- пам’ятати, що інверсія – пошук ідей у напрямах, протилежних традиційним поглядам, переконанням, здоровому глузду, формальній логіці;

- починати розв’язувати завдання зі спроби його переформулювати;

- до всякої ідеї шукати контрідею;

- розв’язуючи завдання, намагатися використовувати протилежні процедури, засоби.

Таким чином, знання змісту евристичних прийомів наблизить їх до площини практичного застосування та забезпечить якість аналітичних досліджень.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Назвати випадки, у яких застосовуються економіко-математичні методи в економічному аналізі.

2. Назвати види економіко-математичних методів, що використовуються в економічному аналізі.

3. Як класифікуються методи математичного програмування?

4. У чому полягає сутність теорії ігор?

5. Пояснити особливості застосування теорії масового обслуговування в економічному аналізі.

6. Як використовується метод сум у комплексному оцінюванні об’єктів аналізу?

7. Розкрити послідовність використання методу відстаней у комплексному оцінюванні об’єктів аналізу.

8. Дата загальну характеристику евристичних прийомів, які використовуються в економічному аналізі.

9. Розкрити зміст основних евристичних прийомів.

ТЕМА 7