Підстави обмеження доступу до статистичної інформації.

Стаття 21. Гарантії органів державної статистики щодо забезпечення конфіденційності статистичної інформації
Первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, отримані органами державної статистики від органів, що займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.
Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.
Статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.
Зазначені положення не розповсюджуються на інформацію, зазначену у статті 22 цього Закону.
Стаття 22. Статистична інформація, на яку не розповсюджується заборона стосовно її поширення органами державної статистики
Статистична інформація, яка дозволяє прямо чи опосередковано встановити конкретного респондента або визначити первинні дані щодо нього, може бути поширена за згодою цього респондента і відповідно до погоджених з ним умов, або якщо вона отримана із загальнодоступних джерел. Заборона стосовно поширення статистичної інформації не розповсюджується на: 1. знеособлену статистичну інформацію у незведеному вигляді, яка не дозволяє визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента; 2. інформацію щодо назв, адрес, номерів телефонів, видів діяльності, загальних сум заборгованості із виплати (нарахування) заробітної плати підприємств, установ і організацій, якщо інше не передбачено законодавством; 3. первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення державних статистичних спостережень щодо стану навколишнього природного середовища, зокрема землі, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу, чинників, які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, за винятком обмежень, встановлених законодавством.

Поняття та зміст видавничої справи.

видавнича справа - провадження або поєднання суб’єктами господарювання таких видів діяльності: видавничої діяльності, виготовлення видавничої продукції, розповсюдження видавничої продукції;

Склад видавничої справи:

1. Видав. Діяльність

2. Розповсюджувач видав.продукції

3. Виготовлення видав продукції

Стаття 10. Суб'єкти та об'єкти видавничої справи До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.
Суб'єктами видавничої справи в Україні є фізичні особи - підприємці, юридичні особи України та іноземних держав. Суб'єкти видавничої справи вступають у правові, майнові, виробничі відносини із суб'єктами інших сфер діяльності відповідно до законодавства.
Суб'єкт видавничої справи може бути одночасно видавцем та/чи виготовлювачем та/чи розповсюджувачем видавничої продукції. Відносини між суб'єктами видавничої справи регулюються окремими угодами, укладеними згідно з законодавством.
Об'єктом видавничої справи є видавнича продукція. Види видань, що належать до видавничої продукції, визначаються відповідними національними стандартами.

Класифікація видань за законодавством України.

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ