Кредит. Система кредитування

Кредит – це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

Система банківського кредитування - це модель, що відповідає характеру ринкових відносин, добі переходу від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних суб'єктів. охоплює принципи, об'єкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський контроль у процесі кредитування.

Сучасну систему кредитування побудовано на ліберальній основі: клієнт не змушений триматися якогось певного банку, а сам вибирає кредитну установу, послугами якої він хотів би скористатися; йому надано право відкривати позичкові рахунки не в одному, а в кількох банках. Лібералізація системи кредитування розширює можливості клієнта отримати кредит та створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції. У свою чергу, комерційні банки, проводячи кредитну політику, виходять із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників та клієнтів з урахуванням загальнодержавних інтересів.

Сучасну систему кредитування побудовано на договірній основі, коли всі питання, що виникають з приводу кредитування, вирішуються безпосередньо між банком і позичальником. Згідно з договором кожна зі сторін бере на себе певні зобов'язання щодо виконання умов договору. За ринкових умов змінився характер кредитних договорів, активну роль стали виконувати обидва суб'єкти цих догорів на паритетних засадах у межах правового поля діяльності кредитора й позичальника.

Сучасну систему кредитування побудовано на комерційній основі. Комерційні банки здійснюють кредитні операції за рахунок власних і залучених коштів, тобто в межах наявних кредитних ресурсів. Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банку (фонди банку, нерозподілений прибуток), залишки на розрахункових та поточних валютних рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, отримані від випуску цінних паперів. Установи банку мають право продавати (купувати) кредитні ресурси в банків інших систем за умови більшого зиску, але з дозволу вищого органу управління банком.

Важлива умова кредитування - це пріоритетність надання кредитів, яка визначається тільки ефективністю проектів (заходів) кредитування, мірою кредитного ризику та розміром очікуваного банком прибутку.

 

38. Маркетинг — теория и практика принятия управленческих решений, касательно продуктово-рыночной организ-ии и тактики ее воплощения на основе анализа факторов внешн маркетинговой среды для удовлетвор-я эконом интересов производителя/потребителя

Стратегія маркетингу — основний спосіб досягнення маркетингових цілей, формуючи та конкретизуючи відповідну структуру комплексу маркетингу. Стратегія маркетингу показує з яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно виходити для досягнення поставлених цілей.

Маркетингове дослідження

Маркетингове дослідження— систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон'юнктури з характеристикою співвідношення попиту і пропозиції, зміни рівня цін, стану задоволення попиту насе-лення; зміни купівельної спроможності і ку-півельних намірів споживачів з оцінкою перспектив розвитку ринку і прогнозом його ємності відповідно до завдань фірми, роз-робкою необхідної стратегії її розвитку і ре-комендацій щодо реалізації її планів, підви-щення конкурентоспроможності товарів, які найповніше відповідали б попиту різних груп покупців, пропозицій, спрямованих на стимулювання збуту, пошук ринків, реклам-них заходів, ціноутворення тощо.

39. Менеджмент — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.

Функції: планування,організація,мотивація,контроль,регулювання. Американські вчені Альберт Мескон, і Дж. Хедоурі виділяють чотири функції менеджменту:планування,організація,мотивація,

контроль.

Призначення: Менеджмент має два основних функціональних призначення - науку і практику.

Завдання менеджменту як науки полягає в розвитку теорії управління.

Практика менеджменту пов'язана з використанням теоретичних положень в конкретній роботі з управління підприємствами та узагальненням цієї практики для розвитку теорії. ці дві форми менеджменту активно взаємодіють між собою в інтересах підвищення ефективності цієї діяльності.

Бізнес-план: Основними розділами бізнес-плану менеджменту є:

1. Опис фірми, в яке входять: назва, адреса, дані про власників і керівників; цілі та об'єкти діяльності; виробничі можливості; обгрунтування обраного напряму роботи.

2. Опис продукції, яку фірма збирається випускати і її життєвого циклу.

3. Збут і маркетинг, де містяться дані про можливих споживачів і ринках збуту; передбачуваної конкурентоспроможності товарів або послуг; політиці в галузі ціноутворення, рекламної діяльності.

4. Виробництво. У цьому розділі містяться характеристики обладнання, персоналу, технології, звернення.

5. Управління. Тут розглядається структура і функції фірми; організація постачання і перевезень; питання роботи з персоналом; адміністративні методи (регламентування, нормування тощо); соціально-психологічні методи управління.

6. Управління фінансами та кредитом. Цей розділ відображає джерела та умови фінансування; початкові витрати; очікуваний дохід або відшкодування капітальних вкладень; баланс майбутніх доходів і збитків; джерела та умови кредитування; страхування, оренду та інші витрати; опис ведення бухгалтерського обліку.

7. Зовнішньоекономічна діяльність.

 

41 питання.

1. Підприємницька діяльність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку

2. Культура підприємництва визначає спосіб спілкування бізнесмена зі своїми клієнтами, партнерами, підлеглими та іншими особами в процесі здійснення власної справи. Культура підприємця відображає відповідну сукупність правил, вимог, знань та вміння поводитися у світі бізнесу.

3. Підприємець - фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку.

Риси підприємця: 1. організаційно-господарське новаторство;

2. готовність та здатність до ризику;

3. пошук нових можливостей та ініціативність;

4. орієнтація на ефективність та якість продукції і обслуговування;

5. майнова відповідальність та цілеспрямованість;

6. висока інформованість та постійне спостереження;

7. здатність до жертв в інтересах справи;

8. чіткість, планомірність у роботі;

9. здатність переконувати людей, комунікабельність, чесність, надійність тощо.

4. Система стимулів та мотивів, що спонукають людину займатися підприємництвом: матеріальна зацікавленість і бажання швидко розбагатіти; можливість одержувати пільги, надбавки, премії; прагнення до приватної власності, потреба панування, влади, впливу на інших, бажання бути завжди першим, конкурувати; можливість сформувати команду однодумців (засновників) для створення підприємства та ведення бізнесу, працювати у згуртованому колективі; свобода у прийнятті управлінських рішень, самостійність дій; реальна можливість отримати достойну посаду, перспективи професійної кар'єри, престижу, підвищення свого статусу у ділових колах та суспільстві; задоволеність характером та змістом роботи, умовами праці, можливістю здійснення творчої діяльності; незадоволеність роботою, яка була раніше (низька заробітна плата, сприятливий мікроклімат у колективі, незадоволеність своїм службовим становищем, значне віддалення місця знаходження роботи від місця проживання та ін.); потреба у спілкуванні з людьми, повазі, самовираженні;прагнення розповсюдити власний стиль та спосіб життя, свої інтереси на бізнес.

 

42 питання

Підприємство - організаційно-правова форма економічної діяльності загалом і підприємницької діяльності зокрема; головний товаро-виробник, котрий розвиває виробництво, визначає товарну номенклатуру.

Ознаки: відокремлене майно, самостійний баланс, ідентифікаційний код, рахунок у банківських установах, печатка зі своїм найменуванням, товарний знак.

Особливості:

Класифікація: Власність(приватні, одноосібні володіння, партнерства, державні, комунальні, змішани); за видом власності(кооперативні, корпорації); Організаційні види(партнерство, комунальне)