Розділ VIІ. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

4. Як можна класифікувати інтелектуальний капітал?

5. Розкрийте, у чому полягає суть механізму інноваційного оновлення підприємств?

6. Які стадії інноваційної діяльності ви можете назвати?

Глава ЗО

Оцінка вартості інтелектуальної власності

Та механізм формування цін

Оцінка майна і майнових прав — процес визначення їх вартості, націлений на відповідну галузь використання її результатів. Оцінку можна розглядати: як інструмент в системі державного регулюван­ня економіки; як діяльність спеціаліста, який має на меті визна­чення ймовірної грошової суми, що реально можна отримати при відчуженні майнових прав за оцінюваний об'єкт за конкретних ринкових умов; як вартість майна, що є мірою того, скільки гіпо­тетичний покупець буде в змозі заплатити за оцінювану власність.

Процес оцінки враховує такі етапи: 1) визначення мети і завдання оцінки; 2) складання плану та програми оцінки; 3) збір та аналіз інформації; 4) узагальнення; 5) складання звіту.

Потреба в оцінці вартості інтелектуальної власності виникає у зв'язку з:

—визначенням бази оподаткування в процесі придбання та продажу об'єктів інтелектуальної власності;

—здійсненням корпоративних операцій, пов'язаних з емісією (ремісією) статутного капіталу господарських товариств;

—визначенням вартості виключних прав, які передаються на підставі договору купівлі-продажу об'єктів інтелектуальної влас­ності чи ліцензійних договорів на право використання таких об'єктів;

—визначенням розміру компенсації (розміру відшкодування), яку потрібно сплатити відповідно до чинного законодавства влас­нику інтелектуальної власності за порушення його виключних прав;

—внесенням об'єктів інтелектуальної власності при здійсненні інноваційних чи інвестиційних проектів;

Глава ЗО. Оцінка вартості інтелектуальної власності та механізм...

—поширенням ринків збуту (шляхом надання франшизи (межі відхилення кількості поставленого товару від зазначеного в дого­ворі) та ін.);

—організацією страхуванням;

 

—передачею інтелектуальної власності під заставу з метою отримання кредитів;

—визначенням збитків, які отримані неправомірним викорис­танням об'єктів інтелектуальної власності;

—банкрутством підприємства в процесі його ліквідації з метою задоволення позивів кредиторів;

— проведенням приватизації (відчуження) державного майна.
За своєю сутністю об'єкти інтелектуальної власності не мають

уречевленої форми, тому їх вартість не визначається з використан­ня традиційних показників, які застосовуються при здійсненні оцінки матеріальних об'єктів. Світовий досвід показує, що питан­ня адекватної ціни складне як у практичному, так і в теоретичному плані. Ймовірність та суб'єктивність у такій оцінці очевидна, що потребує залучення до розрахунку вартості інтелектуальних об'єк­тів більш удосконаленого методичного інструментарію.

При цьому слід зазначити, що розрахунки вартості об'єктів ін­телектуальної власності здійснюються для певних цілей і не мо­жуть бути використані для інших.

Методика оцінки вартості інтелектуальної власності розроб­люється відповідно до об'єкта під конкретного замовника, оскіль­ки потреба у такій оцінці виникає, як правило, у зв'язку з відчу­женням відповідних виключних прав або не виключних прав.

Із прийняттям Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінку діяльності в Україні» від 12 липня 2001 р. №2658-111, визначені правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інте­ресів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання їх результатів.

Законом передбачено, що оцінка майна, майнових прав — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, яка пе-