Розділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної' власності

§ 5. Міжнародний досвід щодо правової охорони наукових відкриттів

Досвід зарубіжних країн із розвиненою ринковою економікою показує, що необхідно удосконалювати інститут правової охорони відкриттів, щоб більш ефективно захищати права на цей вид інте­лектуальної власності, забезпечувати економічно доцільне і повне використання наукового і технічного потенціалу результатів фунда­ментальних досліджень, які складають основу розвитку суспільства.

Аналіз національних патентних законодавств промислово роз­винених країн доводить, що в окремих країнах (США, Іспанія, Франція, Італія, Туреччина, Бельгія) регулювання відносин, пов'язаних із науковими відкриттями, передбачене нормами па­тентного права. Так, у законі про патенти СІЛА (§ 100—101) зазна­чено: «Термін «винахід» означає винахід чи відкриття....Всякий, хто винайде чи відкриє новий і корисний спосіб виготовлення продукції, машину, комбінацію чи речовини, яке-небудь нове і ко­рисне їхнє поліпшення, може одержати патент».

На основі цього положення фірмою «Белл телефон» отримані па­тенти на відкриття «Ефект транзистора» (США), «Ефект дифузійний (США, Англія), фірмі IBM виданий патент на «Ефект Ганна» (США), а фірмі «Sony» — патент на «Ефект тунельний» (Японія) [3].

Законом про промислову власність Іспанії (ст. 47) передбачено, що «наукове відкриття може бути предметом патенту, якщо воно визнане істотним і оригінальним після того, як стало на визначе­ний час відомим громадськості, і після того, як протягом цього ча­су були отримані висновки компетентних відносно суті відкриття вищих навчальних закладів і об'єднань». Згідно зі ст. 1 закону Іспанії автор відкриття на основі створення чи обґрунтування ви­находу здобуває право на промислову власність.

У Польщі не передбачено спеціальної системи охорони (реєст­рації) наукових відкриттів, однак у системі польського права на­укові відкриття охороняються положеннями цивільного права (ст. 23 і 24 Цивільного кодексу). Правова охорона цього виду твор­чих досягнень заснована на положенні, що відкриття — це вста­новлення раніше не відомих існуючих закономірностей, властиво­стей і явищ матеріального світу.

Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів

Із метою розвитку й удосконалення організаційних і економіч­них відносин, пов'язаних із науковими відкриттями, зарубіжними фахівцями запропоновано низку моделей нетрадиційної правової охорони наукових результатів. Зокрема Кронц (Kronz) розглядає питання охорони наукових результатів нормами патентного

права.

Підкреслюється значення інформаційних функцій Женевського договору про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів від 3 берез­ня 1978 р., на основі якого організоване поширення наукових відкриттів. Цей Договір припускав закріплення авторства і пріори­тету відкриття, а також інформування світової громадськості. Вод­ночас цей Договір так і не набрав сили.

Аналізуючи питання відображення зв'язку науки і техніки в ін­новації, доцільно погодитися з думкою Эрмана (Erman), який ще в 1929 р. запропонував, щоб авторам таких результатів надавалася пайова участь у правах на винахід.

З іншого боку, супротивники охорони наукових відкриттів висловлюють свої аргументи. Зокрема, Вейдліх (Weidlich) указував на те, що дистанція причинного зв'язку між відкриттям і його про­мисловим використанням величезна. Процес інновації, у якому ланцюг причинного зв'язку повинен охоплювати не тільки авторів відкриттів, але й інших учасників цього процесу, нескінченний.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає суть та особливості наукового відкриття?

2. Чим наукове відкриття відрізняється від винаходу?

3. Які об'єкти наукового відкриття ви можете назвати?

4. На яких засадах здійснюється правова охорона наукових відкриттів?

5. Яка специфіка оформлення прав на наукові відкриття?

6. Які особисті немайнові права автора наукового відкриття визначені чинним законодавством?

Рекомендована література до глави:

1. Андрощук Г. А., Бошицкий Ю. Л., Булат Е. А. и др. Научные открытия ученых Украины — К.: Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, Новая идеология, 2004. — 112 с.