Моніторинг освітньої підготовки майбутніх вчителів поч.. кл.

Різновидом педагогічного моніторингу виступає професіографічний моніторинг, досліджений у роботах С.М. Силіної. Професіографічний моніторинг розглядається нею як процес неперервного, науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного, планово-діяльнісного стеження за станом і розвитком процесу підготовки спеціалістів із метою оптимального вибору освітніх завдань, а також засобів і методів їх розв'язання. Об'єктом професіографічного моніторингу виступає освітній процес ВНЗ, а предметом - професійно-педагогічна підготовка спеціаліста. Функції моніторингу (інформаційно-оцінна, пошуково-дослідницька, корекційно-формуюча, прогностична), спрямовані на забезпечення наукового підходу в управлінні навчально-виховним процесом ВНЗ, випливають із загальної мети - підвищення якості професійно-педагогічної підготовки спеціалістів.

Технологічна частина програми моніторингу передбачає такі методи та засоби оцінювання: вивчення документів і результатів навчально-виховної діяльності студентів і викладачів; проведення зрізових контрольних робіт; Впровадження професіографічного моніторингу дозволило відстежувати та зрозуміти динаміку, зміст, тенденції, діалектику змін, що відбуваються у студентів від курсу до курсу, зібрати корисну інформацію про адекватність використаних у педагогічному процесі дидактичних засобів (зміст, форми, методи навчання, режим навчальної роботи), про індивідуально-психологічні особливості студентів, міжособистісні стосунки та спілкування в студентській групі та на основі цього організувати особистісно-зорієнтований освітній процес підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності, коригувати хід інноваційних процесів, проводити роботу щодо підвищення якості викладання у ВНЗ. Інформація професіографічного моніторингу використовувалася для корекції роботи усіх підрозділів педагогічного навчального закладу на рівні факультету, кафедр, громадських організацій, ректорату, що забезпечило узгодженість і наступність різних етапів підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності. Результати моніторингу дають матеріал для аналізу й оцінки соціальної мотивації, динаміки поведінки, професійних спрямувань студентів, а також для визначення факторів, що впливають на формування особистості майбутніх спеціалістів. Професіографічний моніторинг забезпечує здійснення науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного аналізу та відповідного коригування процесу підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності на всіх його стадіях; дозволяє визначати раціональність використання педагогічних засобів, їх адекватність згідно визначених цілей, ефективність педагогічних технологій. спостереження; опитування (усне та письмове); тестування; експертні оцінки.

 

56. Організація самостійної роботи студентів.

Самостійна робота має певні особливості, що відрізняють її від навчально-пізнавальної діяльності в цілому. Діяльність викладача в організації самостійної роботи студентів повинна базуватись на основі індивідуально-орієнтованого підходу. Вона має включати такі напрямки: розробка завдань різного рівня складності з предмета, що вивчається; індивідуально-орієнтований підхід при складанні завдань для різних типологічних групп.

Самостійна робота – явище багатоаспектне. З одного боку — це активна пiзнавальна творча дiяльнiсть студента, яка присутня (має бути присутньою) у будь-якому видi навчальних занять. З другого — це компонент технології навчання, скерований на формування самостійності як риси особистості. Самостійна робота направляється викладачем, але є самокерованою діяльністю студента; передбачає наявність пізнавальних інтересів, мотивів, потреби набуття нових знань, умінь, навичок, розвиток особистості, здібності самостійно приймати рішення і переносити способи розв'язання на інші задачі.

Таким чином, самостійна робота, з одного боку, як дидактична категорія виступає як педагогічний засіб організації і управління самостійною діяльністю студента в навчальному процесі, а з іншого – сама вимагає управління (внутрішнього і зовнішнього). вимоги до завдань для самостійної роботи з іноземної мови в економічному ВНЗ: 1) комунікативна спрямованість; 2) стимулювання професійної мотивації студентів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей; 3) інтегративний підхід; 4) урахування етапів формування мовленнєвих навичок і типу вправ за складністю, рівнем інтелектуальної активності і засобом виконання; 5) регулярний, систематичний контроль виконання завдань.

Головною умовою ефективної і результативної організації самостійної роботи визначено стимулювання професійного інтересу студентів через зміст, форми, способи самостійної діяльності студентів, безпосередньо або опосередковано забезпечуючи їх професійно орієнтованою інформацією. При цьому необхідним є створення належної інформаційно-методичної бази, що включає поряд з традиційними дидактичними засобами нові інформаційні технології у СРС. Упровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес з іноземної мови додає нового статусу самостійній роботі, в рамках якої навчання, яке є індивідуальним і самостійним за формою, стає контрольованим та керованим за суттю.

Методи практичної самостійної діяльності

- конспектування;

- складання плану;

- складання тез;

- складання анотацій на книги;

- рецензування статей;

- складання рефератів, звітів

- попередній перегляд літератури;

- наскрізне читання;

- змішане читання;

- суцільне читання

- виконання практичних завдань;

- розв’язування задач;

- проведення дослідів у лабораторіях, кабінетах;

- вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.

Отже, мета самостійної роботи студентів двоєдина: формування самостійності як риси особистості і засвоєння знань, умінь, навиків.Як складне педагогічне явище - це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навиків, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів навчальних занять