Обов’язкові вимоги до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

При відповідності скарги вимогам Закону перевірка дій або бездіяльності начальника відділу районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції, начальника відділу примусового виконання рішень, здійснюється у порядку передбаченому розділом ХІІ «Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Потребує уточнення питання, чи підлягає розгляду скарга, подана у виконавчому провадженні, після закінчення строків, встановлених законом строків.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

По-перше, у разі надходження скарги з порушеним строком, обов’язково слід звертати увагу на обставини, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, та у разі наявності поважних причин пропуску строків, розглянути скаргу у встановленому порядку.

В разі, якщо скарга на рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення подана з порушенням строків визначених ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», така скарга може бути залишена без розгляду, про що повідомляється заявнику із роз’ясненням підстав.

Разом з цимначальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, зобов’язаний здійснювати контроль за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

В кожному конкретному випадку начальник повинен перевіряти факти, викладені у скарзі та вживати заходи щодо усунення виявлених порушень, незалежно від того, чи ця скарга була подана з порушенням терміну або така скарга не відповідає вимогам встановленим ст.74 Закону.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» вимоги Закону України «Про звернення громадян» не поширюються на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», однак відповідно до ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Крім того ст.ст 5, 6 Закону України «Про інформацію» передбачено право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Тому при розгляді заяв, клопотань повинні дотримуватись вимог Конституції України, Законів України: «Про виконавче провадження», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».

Окремо слід зазначити, що у разі реалізації стороною виконавчого провадження права на оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби через представника, таке повноваження представника має бути обумовлено в довіреності.