Цілі діяльності Європейського Союзу

Цілі діяльності Європейського Союзу – сприятливі зміни в громадському житті, до яких повинна прагнути представлена організація при розробці та прийняті правових актів ті інших рішень.

Загальні цілі діяльності Європейського Союзу закріплені в ст. 3 його установчого договору.

В залежності від предмету дані цілі можуть носити загальний характер, тобто охоплювати всі напрямки діяльності Союзу, і спеціальний, тобто належати окремим видам громадських відношень.

Загальні цілі діяльності Європейського Союзу закріплені в ст. 3 Договору про Європейський Союз, який в теперішньому часі ставить перед собою чотири види цілей.

Політичні цілі – сприяння миру, своїм цінностям і добробуту народів.

Правоохоронні цілі – Союз пропонує своїм громадянам простір свободи, безпеки і правосуддя без внутрішніх кордонів, в рамках якого забезпечується вільне пересування осіб згідно з відповідними мірами по питанням контролю зовнішніх кордонів, надання сховища, імміграції, а також запобігання злочинності і боротьби з цим явищем.

Соціально-економічні та культурні цілі – Союз намагається забезпечити стійкий розвиток Європи на основі збалансованого економічного зростання і стабільності цін, наявність високого ступеня конкурентоспроможної ринкової економіки, що прямує до повної зайнятості і соціальному прогресу, а також високий рівень охорони і покращення якості навколишнього середовища. Він сприяє технічному прогресу.

Для реалізації даних цілей Союз створює внутрішній ринок (простір без внутрішніх кордонів, в якому забезпечується свобода руху товарів, осіб, послуг і капіталів),і, окрім цього, окремо вказується створення економічного і валютного союзу, грошовою одиницею якого є євро. Таким чином, внутрішній ринок та єдина валюта не виступають в якості цілей Союзу, а являються засобами досягнення його цілей.

Крім того, Союз ставить перед собою цілий комплекс загально соціальних цілей: боротьба із знедоленістю і дискримінацією, сприяння соціальної справедливості та соціальному захисту, рівності жінок та чоловіків, солідарності поколінь, охороні прав дитини.

Іншими словами, метою Союзу є підвищення добробуту народів, які входять в цю організацію.

Зовнішньополітичні цілі – у своїх відношеннях зі світом Союз утверджує і просуває свої цінності та інтереси і сприяє захисту своїх громадян. Союз сприяє миру, безпеці, сталому розвитку планети, солідарності та взаємоповазі народів, вільній і справедливій торгівлі, викорененню бідності і захисту прав людини, в томі числі прав дитини, а також неухильному дотриманню і розвитку міжнародного права, особливо принципів Уставу ООН.

«Союз досягає своїх цілей належними засобами в межах компетенції, яка надана йому в Договорах» (п. 6 ст. 3 Договору про Європейський Союз).

Загальний бюджет

Важливою «основою побудови» Союзу є загальний бюджет цієї інтеграційної організації. Бюджетна єдність Товариств було оформлене до середини 1970-х рр. і сьогодні базується на фінансових положеннях установчих договорів ЄС (наприклад, розділ ІІ частини V Договору про заснування ЄС), Договору про злиття 1965 р., а також на положеннях Бюджетних договорів 1970 р. і 1975 р. Як і будь-який бюджетний план, бюджет ЄС складається із статей доходів і статей витрат.

На відміну від бюджетів міжнародних організацій, бюджет Європейського Союзу фінансується не за кошти внесків держав-членів, а із власних коштів. Європейський Союз існує на основі самофінансування. Прибутки бюджету ЄС формуються із п’яти джерел: аграрні мита і відрахування, митні мита, податок на додану вартість (ПДВ), відсоткові відрахування від показника валового продукту, інші відрахування (податок на утримання персоналу, відсотковий дохід від капіталу, фіскальні санкції і т.д.).

Витрати бюджету ЄС поділяються на обов’язкові і необов’язкові. Обов’язкові витрати включають гарантійні виплати аграрному сектору, компенсації і фінансову допомогу державам-членам і виконання зобов’язань перед третіми країнами. Необов’язкові витрати включають адміністративні витрати, виплати в галузі енергетики, виплати в галузі науки і технологічних досліджень, а також виплати із структурних фондів.

Наявність загальносоюзних податків, порядок и принципи формування і прийняття бюджету Європейського Союзу також відображають державо-подібний характер цієї організації.

1.10. Фінансовий рамковий план на 2007-2013 рр.

Бюджет ЄС являє собою особливий вид законодавчого нормативного правового акту Союзу, що утримує річний фінансовий план, упорядкований згідно з бюджетними принципами ЄС, який надає прогнози на кожний фінансовий рік, оцінки майбутніх прибутків і витрат ЄС, їх детальний опис і обґрунтування.

За свою півстолітню історію Європейські товариства, а потім і Союз не раз стикались із проблемою розстановки пріоритетів і виділення найбільш важливих напрямів при розподілі бюджетних коштів. Це неодноразово призводило до конфліктів між органами бюджетної влади, до затримок в прийнятті чергових щорічних бюджетів, що породжувало нестабільність у розвитку загальних політик. Рішенням даної проблеми стало введення середньо термінового фінансового планування, здійснюваного за погодженням між Комісією, Радою ЄС та Європейським парламентом. На сьогоднішній день діє Міжінституційна угода (17 травня 2006 р.). ЇЇ невід’ємною частиною є фінансовий рамковий план на 2007-2013 рр. В ньому виділені шість основних пріоритетних напрямів для наднаціонального фінансування в межах існуючих загальних політик ЄС:

1) стійке економічне зростання. Даний напрям поділяється ще на два напрями:

1а – конкурентноспроможність для економічного зростання та зайнятості;

2b – згуртованість для економічного зростання та зайнятості;

2) збереження та управління природними ресурсами;

3) громадянство, свобода, безпека і правосуддя. Дані напрями також поділяються на два напрями:

3а – свобода, безпека і правосуддя;

3b – громадянство;

4) Європейський Союз як глобальний партнер;

5) адміністративні витрати;

6) компенсації.

В межах кожного напряму закладені граничні розміри його фінансування на вищевказаний період і граничне значення відхилення від них, котрі коливаються від 0,18% у 2007 р. до 0,3% у 2013 р. Ця різниця демонструє обмеженість можливості передбачення впливу різних економічних факторів на бюджет ЄС.