Концентрація промислового капіталу і монополізаціця промисловості між 19-20 ст в українських землях.

На початку XX ст. виникає низка монополій, найбільшою з яких був заснований в 1901 р. синдикат Продамет, що зосередив у своїх руках 2/3 виробництва заліза та сталі Південної України.

Поряд із зростанням концентрації промислового капіталу та виникненням монополій, відбувається зрощення банківського ка­піталу з промисловим, посилюється вплив держави на діяльність монополій. Сезонні ярмарки зберігаються лише в менш розвинутих ре­гіонах, у великих містах створюються торговельні фірми із роз­галуженою мережею стаціонарних магазинів та складів: форму­ються й товарні біржі, які спеціалізувалися на певному товарі: хлібі, металі, будівельних матеріалах тощо.

Зростають й обсяги зовнішньоторговельного обороту. Основ­ним продуктом експорту залишається збіжжя, важливою його статтею стає цукор. Основними статтями імпорту були машини. Переважна частина імпорту надходила з країн Європи. Дуже важливу роль у розвитку промисловості відігравав іно­земний капітал, який активно вкладався у гірничо-металургійну промисловість Донбасу та Криворіжжя, у машинобудування та Інші галузі. Припливу іноземного капіталу сприяє відповідна по­літика царського уряду, який очолював наприкінці XIX — на по­чатку XX ст. С. Ю. Вітте. Наприкінці XIX ст. стабілізується фі­нансова політика, запроваджується золотий стандарт, що гаран­тувало підприємцям-інвесторам стабільність у їхній діяльності.

 

Особливості економічного розвитку провідних країн світу у роки першої Світової війни.

Німеччина.

У роки вій­ни держава практично повністю взяла у свої руки регулюючі фун­кції в економіці. Адже умови тривалої агресії з боку Німеччини (1914—1918 рр.) вимагали максимальної мобілізації всіх ресурсів країни — як матеріальних, так і фінансових. Зростаючий бюджеі-ний дефіцит, обумовлений різким збільшенням воєнних видатків (лише прямі воєнні видатки становили 150 млрд золотих марок), призводить до нарощх ванпя грошової емісії, що супроводжується падінням купівельної спроможності марки та зростанням цін. До того ж за роки війни надзвичайно зростає державний борг країни.

Запровадження нормованого розподілу продуктів споживання не забезпечувало потреб населення, яке страждає від голоду та нестачі пайнеобхідніших товарів, що врешті-решт посилює полі­тичну нестабільність та невдоволення основних мас населення і, нарешті, призводить до краху політичної системи, як результат поразки у війні. У країні панував економічний хаос, матеріальні ресурси були майже вичерпані, різко впала продуктивність праці. Порів­няно з 1913 р. обсяг промислового виробництва зменшився на 43%. Була підірвана й фінансова система.

Англія.

Величезних втрат зазнала й економіка Англії. За роки війни загинуло близько 750 тис. осіб та 1,7 млн було поранено, а також втрачено близько третини національного багатства. Була знище­на більша частина військового флоту та 40% торговельного.

Війна вимагала від економіки величезного напруження: над­звичайно зросло виробництво воєнної продукції, воєнні видатки. Різко погіршився стан зовнішньої торгівлі, надзвичайно зріс дефіцит торговельного ба­лансу. За роки війни зовнішьоторговельний оборот скоротився більше ніж удвічі, припинився розмін банкнот на золото, фунт стерлінгів знецінився. Англія з кредитора пере­творилася на боржника американських банків, і вслід за втратою промислової монополії починає втрачати й свою фінансову пере­вагу, поступаючись США.

Франція.

На території Франції протягом війни велися бойові дії. десять департаментів, найбільш промислово розвинутих, були спустошені війною. З ладу виведено 6 тис. км за­лізничних та 52 гис. шосейних шляхів, зруйновано 550 тис. житло­вих будинків та близько 23 тис. фабрик, заводів і шахт, загинула по­ловина торговельного флоту. Загальні збитки оцінювалися в 134млрд золотих фр. Фінанси Франції були підірвані, з країни-кредитора вона перетворилася на країну-боржника. державний борг Франції у 1920 р. становив 300 млрд фр.

США.

Що ж до Сполучених Штатів Америки, то Перша світова вій­на стимулювала їх економічний розвиток. Ще до її початку США стають найбільшою індустріальною країною світу, виробляючи понад 35% світової промислової продукції. Вартість американського експорту за роки війни збіль­шилася більше, ніж утричі.

мінюється і фінансовий статус США: вони перетворюються на основного кредитора європейських держав, а Нью-Йорк стає світовим фінансовим центром. До кінця війни в США зосереджується половина світо­вого золотого запасу. Війна дала змогу США захопити основні світові ринки збуту та джерела сировини.