Фразеологія. Власне фразеологізми й фразеологічні вирази. Мовні кліше і штампи. Крилаті слова. Стилістичне використання фразеологізмів

 

Вправа 1. Перекладіть подані словосполучення українською мовою. Знайдіть і підкресліть серед них фразеологізми, які з них можуть використовуватись у діловому мовленні.

Действующий аппарат, действующее законодательство, действую-щее лицо, телефонная сеть, область науки, область вечных снегов, ме-тать икру, бить баклуши, возбуждение уголовного дела, вышеизложен-ные факты.

 

Вправа 2. До кожного з фразеологізмів дібрати з довідки сино-німічний відповідник.

1. Головою важити. 2. Голову підставляти. 3. Сушити голову. 4. При-тулити голову. 5. Видати себе з головою. 6. Втратити голову. 7. Голо-вою ручитися. 8. Вбити собі в голову. 9. Підняти голову. 10. Підставля-ти голову. 11. Стояти на голову вище.

Довідка. Мати притулок, захист; ризикувати життям; мучитися над розв’язанням якогось питання, напружено думати; розгубитися, пере-стати володіти собою; брати на себе цілковиту відповідальність за ко-гось; мати перевагу в чомусь над кимось; підбадьоритися, зібратися; нести відповідальність за що-небудь; уперто обстоювати неправильні переконання; мимоволі виказати свою таємницю; ризикувати.

Вправа 3. Підберіть лексичні синоніми до поданих фразеологіз-мів.

Пекти раки, допікати до живих печінок, як корова язиком злизала, вилами по воді писано, мов у воду опущений, народився в сорочці, як горохом об стінку, як рак свисне, як п’яте колесо до воза, топтати ряст, не хапати зірок з неба, стати на рушник, клювати носом, вскочити в ха-лепу, побити горщики, ловити ґав, витрішки продавати, білугою ревіти, накрити мокрим рядном.

 

Вправа 4. Пояснити значення фразеологізмів.

 

I. Альфа і омега. Ідея фікс. Аріаднина нитка. Бабине літо. Баляси точити. Берегти як зіницю ока. Березова каша. Біла ворона. Брати ноги на плечі. Бути на сьомому небі. Вавилонське стовпотворіння. Ведмежа послуга. Вийти сухим із води. Випити чашу до дна. Відкласти у довгий ящик. Внести свою лепту. Восьме чудо світу. Воювати з вітряками. Все-світній потоп. Ганнібалова клятва. Геркулесів подвиг. Геростратова слава. Глас волаючого в пустелі. Гоголем ходить. Гомеричний сміх.

 

II. Гордіїв вузол. Дамоклів меч. Дантове пекло. До перших півнів. Ев-рика. Езопівська мова. Еолова арфа. Іти на Голгофу. Жити на широку ногу. Закопати талант у землю. Зарубати на носі. Зачароване коло. Зе-лена вулиця. Лебедина пісня. Муки Прометея. Піррова перемога. Тер-новий вінок. Танталові муки. Пута Гіменея. Халіф на годину. Кадити фі-міам. Золота молодь. Осідлати Пегаса. Не нашої парафії. Скорчити Ла-заря. Лавровий вінок. Розбити глечик. Прорубати окно в Європу. Содом і гоморра.

 

Вправа 5. Пояснити значення та походження фразеологізмів.

 

I. З щитом чи на щиті. Іду на ви. Іудин поцілунок. Канути в Лету. Ки-тайський мур. Їхати зайцем. Кінець світу. Колесо фортуни. Крилатий ви-слів. Корінь зла. Лавровий вінок. Лізти на рожен. Лови момент. Манна небесна. Мати городів руських. На ять. Нести свій хрест. Обітована земля. Олімпійський спокій. Панічний страх. Круглий стіл. Геркулесові стовпи. Вовк в овечій шкурі. Гріш ціна в базарний день.

 

II. Ласий на чужі ковбаси. Пасти задніх. На живу нитку. Закрутити ве-ремію. Хома невіруючий. Зустріч за круглим столом. Не один пуд солі з’їсти. В ті місця, де Макар телят пасе. Кидати на вівтар. Геркулесові стовпи. Синя панчоха. Вогонь Прометея. Побиття немовлят. Бочка Діо-гена. Авгієві стайні. Халіф на годину. Ювеналів бич. Придавити комари-ка. Триматися одного броду. Передати куті меду. Хід конем. Почивати на лаврах. Притча во язицех. Скриня Пандори. Слуги Мельпомени. Служіння Ваалу. Ріг Фортуни.

 

Вправа 6. Доберіть фразеологізми-синоніми.

Зразок: мало – як кіт наплакав, крапля в морі.

1. Перебільшувати, вихваляти когось. 2. Терпіти страждання, викли-кані недоступністю і неможливістю досягти бажаної мети. 3. Хитрий та-ємний задум, підступний подарунок, який несе згубу тому, хто його по-дарує. 4. Людина, що часто змінює свої погляди, не має ні про що ста-лої думки. 5. Останній представник будь-якої групи людей, роду, народ-ності. 6. Вимушена поступка. 7. Заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності. 8. Бешкетувати. 9. Багато пра-цювати. 10. Довести до зубожіння. 11. Мовчати. 12. Дуже давно. 13. Тіс-но. 14. Близько. 15. Багато. 16. Досвідчений.

 

Вправа 7. Підберіть фразеологізми зі словом рука, які б пере-давали такі значення:

Бути поряд, гарний майстер, битися, дуже любить когось, оволодіти собою, не працюється, нечесний, найближчий помічник, близько, вза-ємне вихваляння, працювати невтомно, нічого не робити, рішуче від-мовлятися, зняти з себе відповідальність, розчарування (зневіра), ста-ло легше.

Зразок: нема часу зробити – руки не доходять.

 

Вправа 8. Доберіть антоніми.

Аби день до вечора, аж горить під ногами, без року три дні, бути в курсі справи, виграти справу, ворочати мільйонами, тримати язика за зубами, високо літати, грати першу скрипку, тричі палицею кинути, як у воду опущений.

 

Вправа 9. Виписати 10 афоризмів біблійного походження. По-яснити їх значення.

 

Вправа 10. Скомпонувати короткий виступ, використовуючи крилаті вислови.

1. Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того нав-чайтеся (В. Мономах). 2. Усі прагнуть навчати інших, а самі не хочуть учитися. 3. І від добрих учителів не всі добре вчаться. 4. Це ж велика дурість – хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим (Ф. Прокопович). 5. Інакше дивиться на світло орел, а інакше – сова (І. Величковський). 6. Онімій і будь безголосий, доки не схочеш отямитися (І. Вишенський). 7. Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить, бо, хтів-ши догодить обом, він стане злу рабом (І. Франко).

 

Вправа 11. Напишіть твір-роздум на одну із запропонованих тем.

1. Наш національний характер.

2. Для кого написані закони.

3. Як би я відповів на Шевченкове питання „Що ми такеє?”

4. Духовні джерела відродження.

5. На шляху до храму (якою я вбачаю роль української культури в житті нації).

6. Шлях до духовного ідеалу (релігія і ти).

7. У звичаях, традиціях, обрядах – мого народу праведна душа.

Модуль 3

 

Українська лексикографія. Різновиди словників.

Правила користування довідковою літературою

 

Вправа 1. Опрацюйте питання:

- види словників (енциклопедичні та лінгвістичні);

- структура словникової статті філологічного словника (тлумачного, перекладного, термінологічного).

Укладіть бібліографію словників, довідників із вашого фаху (не мен-ше десяти).

 

Вправа 2. Дайте письмову характеристику трьом (на ваш вибір) українським словникам різних типів (орфографічному, тлумачно-му, перекладному) за схемою: а) вихідні дані про словник (повна наз-ва словника, його автор чи колектив авторів, упорядник (редактор), міс-це видання, видавництво, рік видання; б) тип аналізованого словника; в) завдання цього типу словника; г) принцип організації словникового матеріалу (алфавітний, алфавітно-гніздовий, ідеографічний; ґ) коротка оцінка словника, визна­чення його практичної цінності.

 

Вправа 3. Використовуючи словники іншомовних слів, іншу до-відкову літературу, поясніть значення слів.

Аванс, авізо, ажур, ажіотаж, акциз, банко, інавгурація, консалтинг, денонсація, ембарго, дилер, субвенція, інкасація, дифамація, ломбард, ремісія, маклер, кон’юнктура, меморандум, субсидія, емансипація, мар-кетинг, менеджмент.

 

Вправа 4. Ознайомитись у бібліотеці зі структурою лексикогра-фічних праць різних видів. Виписати по 1 статті із 5 словників (на вибір).

 

Вправа 5. Запишіть 5 позицій назв найновіших словників (з Ва-шого фаху).

 

Вправа 6. Складіть бібліографію до теми: „Проблеми розвитку української мови у зв’язку з історією нашого народу”.

 

Орфоепічні норми. Акцентуація.

Засоби милозвучності української мови

 

Вправа 1. Прочитайте текст згідно з правилами української лі-тературної вимови.

У мові своїй народ протягом багатьох тисячоліть і в мільйонах інди-відуумів склав свої думки і свої почуття. Природа країни і історія наро-ду, відображаючись у душі людини, виявлялися в слові. Людина зника-ла, але слово, нею створене, залишалося безсмертною й невичерпною скарбницею народної мови, тому кожне слово, кожна її форма, кожний вислів є результат думки і почуття людини, через які відбилися в слові природа країни та історія народу. Наслідуючи слово від предків наших, ми не тільки наслідуємо засоби передавати наші думки й почуття, а на-слідуємо самі ці думки й самі ці почуття. Від усього життя народу це єдиний живий залишок на землі, і ми – спадкоємці цих живих багатств, у яких склалися всі результати духовного життя народу (К. Ушинський).

 

Вправа 2. Прочитайте українські прислів’я та приказки згідно з правилами літературної вимови дзвінких та глухих приголосних.

Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.

Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться!

Словом як листом стеле, а ділом як голками коле.

 

Вправа 3. Відредагуйте подані словосполучення, усуваючи ви-падки порушення милозвучності мовлення.

Розмір й характер внесків; з скороченим робочим днем; здати у експлуатацію; з врахуванням змін й доповнень; майно у оренді; отри-мав у одному примірникові; згідно з статтею; права і обов’язки; зобов’я-зуюся узгоджувати; отримав вмотивовану відмову; стосунки між банком й вкладником; внесок в справу; збитки із операцій; кількість й якість; да-лось взнаки; оренда приміщення і обладнання; визначилися в кожному конкретному випадку; за погодженням з завідувачем; так би й сказав; зробила би учора; він ж одержав переказ; приніс б й сьогодні.

 

Вправа 4. Вибрати потрібний варіант з поданих у дужках й об-ґрунтувати вибір.

 

I. При складанні алфавітного списку ім’я (і, й, та) по батькові ста-виться після прізвища. (Але, проте, однак, одначе) переносити такий порядок називання прізвища (і, й, та) по батькові (у, в) усне мовлення (і, й, та) (у, в) інші ситуації писемного мовлення не слід, (бо, тому що, че-рез те що, у зв’язку з тим що, скільки) це не відповідає нормі літератур-ної мови. Узвичаєним є порядок, за яким ім’я (і, й, та) по батькові стоїть перед прізвищем.

 

II. Кожна службова особа може давати розпорядження тільки (з, із, зі) питань, (які, що, котрі) входять (у, в) коло її безпосередніх обов’язків. Директивна частина тексту найчастіше розпочинається (з, із, зі) слова пропоную. Текст розпорядження містить посилання на причину його ви-дання (і, й, та) формулюється за допомогою дієслів, наприклад: зобо-в’язати, вказати, оголосити догану. Решта реквізитів – як (у, в) нака-зі.

 

Вправа 5. Довести неможливість чергування у з в у поданих словах.

Вник – уник, вправа – управа, вклад – уклад, вправляти – управляти (державою), вправний – управний (з управи), врізати (хліба) – урізати (в що?), вряд – уряд, вступ – уступ, усунути – всунути.

Вправа 6. У поданих словах поставте наголос. У сумнівних чи складних для вас випадках звертайтеся до довідкових видань. За-пам’ятайте наголошення цих слів.

Завдання, одинадцять, чотирнадцять, запитання, виразний, прия-тель, приєднання, випадок, вимога, визнання, націнка, шофер, черго-вий, відповісти, начинка, зокрема, бюрократія, різкий, новина, індустрія, твердий, громадянин, оптовий, котрий, помилка, урочистий, наклеп, мовчазний, квартал, бюлетень, експерт, кілометр, несемо, везете, до-буток, спина, кропива, олень, рукопис, фартух, сантиметр, визнання, водопровід, диспансер, завдовжки, медикаменти, перепустка, заголо-вок, показник, маркетинг, кухарка, кухарський, міжсортовий, іконопис, фанатичка, курятина, міжспілковий, арахіс, вітчим, бородавка, вимога.

 

Вправа 7. Поставте наголос у поданих словах. Перевірте себе за словником. Значення незрозумілих слів теж з’ясуйте за словни-ком.

Черствий, драматургія, бовтати, різновид, видання, вчення, байду-же, аналог, агрономія, епіграф, слабий, завжди, ознака, простий, везе-мо, горілиць, баржа, шофер, чарівний, здобуток, цегляний, завжди, ко-рисний, дробовий, порядковий, дрова, кроїти, всередині, ідемо, квар-тал, порядковий, аденома, акрополь, анабіоз, асонанс, дактиль, дебош, дозиметр, кулінарія, байдуже, ветеринарія.

 

Вправа 8. З’ясуйте значення наведених слів, різних за наголо-сом.

Вигода – вигода, мета – мета, атлас – атлас, відомість – відомість, броня – броня, прошу – прошу, ніколи – ніколи, адресний – адресний, запал – запал, видання – видання, типовий – типовий, переїзд – пере-їзд, заняття – заняття, об’єднання – об’єднання, пересічний – пересіч-ний, поділ – поділ, туга – туга, малиновий – малиновий, шкода – шкода.