Покриви ссавців та їх походження.

Шкіра ссавців складається з двох шарів: зовнішнього — епідермісу і внутрішнього —дерми, або власне шкіри. Епідерміс у свою чергу складається з двох шарів. Глибокий шар, представлений живими циліндричними або кубічними клітинами, відомий під назвою мальпігієвого або паросткового шару. Ближче до поверхні клітини пласкіші, в них з'являються включення кератогіаліну, який, поступово заповнюючи вміст клітини, веде до її рогового переродження і відмирання. Поверхнево розташовані клітини остаточно роговіють і поступово злущуються у вигляді дрібної «лупи» або цілими клаптями. Зношення рогового шару епідермісу заповнюється постійним наростанням його за рахунок ділення клітин мальпігієвого шару.

На відміну від рептилій і птахів для ссавців характерна наявність великої кількості різноманітних залоз.

Шкірні залози ссавців:

- потові (виділяють піт);

- сальні (виділяють секрети, що змащують волосся і шкіру);

- пахучі (видозмінені сальні або потові залози);

- молочні (видозмінені потові залози).

Шкірні покриви ссавців утворюють велику кількість похідних. Вони виконують різноманітні функції, в основному зберігають тепло й захищають від несприятливих зовнішніх впливів.

Рогові похідні шкіри:

- волосся;

- кігті;

- нігті;

- копита;

- луска;

- роги (крім рогів оленів).

Суцільний покрив волосся ссавців утворює хутро. Воно недовговічне і періодично оновлюється. Зміна волосяного покриву називається линькою.

Типи волосся ссавців:

- пухове волосся (пух — коротке м’яке волосся);

- остьове волосся (ость — товсте й пружне волосся);

- чутливе волосся (вібриси — органи дотику).

Важлива роль у спілкуванні особин одного виду належить виділенням пахучих залоз. За їх допомогою тварини мітять свою територію: так інші особини виду дізнаються, що певна ділянка вже зайнята. За допомогою виділень пахучих та інших залоз малята знаходять шлях до гнізда або ж батьки розшукують своє потомство. Але найважливішими для ссавців є молочні залози. Виділенням цих залоз - молоком - ссавці вигодовують своїх малят.
За рахунок верхнього шару шкіри у ссавців утворюються різні похідні: волосся, кігті, нігті, копита, роги тощо. Волосяний покрив складається з волосків різних типів. Є волоски товсті та пружні. Вони мають назву остьові і виконують захисну функцію. Їхнє забарвлення зумовлене особливими барвниками - пігментами. Коротке і м'яке пухове волосся - це підшерстя. Воно утримує в собі прошарок повітря, що дає змогу зберігати тепло тіла.

Епідерміс утворює численні похідні: нігті (примати), кігті (хижаки), копита (коні), роги (олені), луски. Видозміною волосся є вібриси - «вуса» (у кішок), щетина (у свині) і голки (у їжака і дикобраза).

Будова того або іншого додатка епідермісу знаходиться в прямій залежності від умов існування і способу життя звірів. Так, у звірів, що лазять, пальці мають гострі заломлені кігті. У видів, які риють нори, кігті тупі та сплощені. У великих ссавців, які швидко бігають, розвиваються копита.

 

Кровоносна система ссавців.

Наявна тільки одна ліва дуга аорти, що відходить від товстостінного лівого шлуночка. Від аорти відходить коротка безіменнаартерія, яка ділиться на праву підключичну артерію, праву і ліву сонні артерії, ліва ж підключична артерія відходить самостійно від дуги аорти. Спинна аорта лежить під хребетним стовпом і ділиться на ряд гілок до мускулатури і внутрішніх органів.

Для венозної системи характерна відсутність комірного кровообігу в нирках. Ліва передня порожниста вена зливається з правою передньою порожнистою веною, яка і виливає всю кров від переднього відділу тіла у праве передсердя.

Серце ссавців чотирикамерне, складається з двох передсердь і двох шлуночків. Є два кола кровообігу — мале (поставляє кров у легені для газообміну) і велике. Є одна дуга аорти (ліва). Еритроцити ссавців без’ядерні, зазвичай округлої форми.