Органи дихання птахів. Повітряні мішки та їх функції.

У птахів органи дихання мають особливу будову. У них, як і у рептилій, немає діафрагми. Трахея ділиться на 2 бронхів, що проходять крізь легені в повітряні мішки. Легені невеликі і зрощені з ребрами. Повітря з легенів надходить через розгалуження бронхів, бронхіол і повітряні капіляри в повітряні мішки. Невеликі повітряні мішки розташовані в грудній, а великі — в черевній порожнині. У всіх повітряних мішків є відростки, деякі з них проникають в трубчасті довгі кістки кінцівок. При вдиху відбувається значне збільшення обсягу грудної клітини в вертикальному напрямку за рахунок збільшення кута між частинами ребер. Газообмін здійснюється в легенях і в повітряних капілярах (рясно забезпечених кровоносними капілярами), через які повітря проходить під час вдиху і видиху двічі (в повітряні мішки і назад). Повітряні мішки сприяють підтримці тіла птаха в польоті, а також охолодженню тіла і збереженню життя при тривалій відсутності дихання. У водоплавних птахів вони зменшують щільність тіла, внаслідок чого птахи мало занурюються у воду

Дихальна система птахів також має ряд особливостей, які пов'язані із пристосуванням до польоту. Дихальна система птахів складається з дихальних шляхів (носова порожнина, гортань, трахея, два бронхи) і легенів.

1. Трахея

2. Головний бронх

3. Вторинні бронхи

4. Парабронхи

5. Черевний мішок

6. Дорзальний грудний мішок

7. Вентральний грудний мішок

8. Плечова кістка

9. Шийний мішок

10. Міжключичний мішок з виростами

11. До повітряного мішка в грудині

12. Вирости шийних хребців

Дихальний шлях починається щілиною в задній стінці глотки, що веде в довге дихальне горло (трахею), у стінках якого закладені хрящові кільця, що не дозволяють йому стиснутися. У нижній частині трахеї перебуває розширення, де розташовані голосові зв'язки. Завдяки їм птахи можуть співати й видавати різні звуки. У грудній порожнині трахея ділиться на два бронхи, які йдуть до легенів, у них бронхи багаторазово діляться й переходять у дрібні трубочки, густо обплетені капілярами, де відбувається газообмін. Легені птахів мають щільну губчату будова, що різко збільшує їхню внутрішню поверхню.

Загальна дихальна поверхня легень птахів значно більша, ніж у плазунів. Деякі великі галузі бронхів, не розділяючись на дрібні, пронизують легені й за їхніми межами розширюються в 9 тонкостінних повітряних мішків. Повітряні мішки розташовуються між внутрішніми органами, їхні відгалуження заходять у трубчасті кості, проходять між м'язами під шкіру. Діляться вони на дві групи: передні й задні. Загальний обсяг повітряних мішків у кілька разів перевищує обсяг легенів. Наприклад, у пеліканів він дорівнює 10,5 л.

1. Головний бронх

2. Легені

3. Черевний мішок

4. Дорзальний грудний мішок

5. Вентральний грудний мішок

6. Передні мішки

7. Неопульмо

Повітряні мішки зменшують щільність тіла птаха, захищають внутрішні органи від перегріву під час польоту. Основне їхнє призначення — участь у подиху. При вдиху повітря з легенів виштовхується в передні повітряні мішки, а повітря із зовнішнього середовища йде в легені й у задні повітряні мішки. При видиху повітря із задніх повітряних мішків (тому що в повітряних мішках газообміну не відбувається, то в цьому повітрі багато кисню) направляється в легені, а повітря з передніх мішків (у ньому мало кисню, це повітря, що з'явилася в передніх мішках у час вдиху з легенів) виводиться назовні.

Таким чином, насичене киснем повітря практично безупинно, і при вдиху й при видиху, проходить через легені, збагачуючи кров киснем — так званий «подвійний подих».