Основні принципи фізичного виховання.

Заняття фізичними вправами будуються і здійснюються на основі таких науково-методичних принципів: всебічність, свідомість, поступовість, повторюваність, наочність, індивідуалізація.

Принцип всебічності. Реалізація цього принципу — шлях до досягнення фізичної досконалості. Принцип всебічності ґрунтується на органічному зв’язку фізичного і духовного в людині, на фізіологічних положеннях про взаємозалежність, взаємозумовленість діяльності всіх органів і систем організму, їхнього органічного зв’язку через центральну нервову систему, при ведучій ролі кори головного мозку. Усебічний розвиток школяра — це відмінно розвиті фізичні якості (сила, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність), морально-вольові якості, міцне здоров’я, високий культурний рівень. Підвищення рівня всебічного розвитку — найголовніша умова успішної спеціальної фізичної підготовки, технічної майстерності, подальшого росту спортивних результатів. Особливо важливе значення має реалізація принципу всесторонности в -вихованні юних спортсменів, у тому числі для досягнення ними високих спортивних результатів. Усебічний фізичний розвиток у юності — основа здоров’я і працездатності в зрілі роки.

Принцип поступовості. Дотримання цього принципу означає поступове, але неухильне збільшення обсягу і зростання інтенсивності тренувального навантаження, поступове ускладнення задач і дій спортсмена. Зміни, перебудова органів організму і поліпшення їхніх функцій відбуваються під впливом поступових тренувань протягом тривалого часу. Щоб досягти значних змін, потрібні місяці, а те і роки. Особливо обережного і поступового підходу вимагає удосконалювання функцій центральної нервової системи. Поступове підвищення тренувального навантаження виробляється не арифметичним додатком «сьогодні одне повторення, завтра — два, післязавтра — три і т.д.». Навантаження в тренувальній роботі, ціль якої — викликати подальший ріст тренованості за рахунок підвищення функціональних можливостей організму спортсмена, повинна установлюватися відповідно до його стану в даний день. У залежності від стану спортсмена й умов тренування може знадобитися чи збільшення зменшення дозування, а також зміна характеру тренування з метою більшої ефективності. Таким чином, поступовість не буде рівномірної, однак загальна тенденція дуже поступового, але неухильного підвищення тренувальної роботи (головним чином за рахунок збільшення інтенсивності і тривалості роботи) повинна зберігатися. Принцип поступовості складає основу методики навчання в будь-якому виді спорту, що базується на основних педагогічних правилах: «від простого до складного», «від легені до важкого», «від відомого до невідомого».

Принцип повторності. Без дотримання цього принципу неможливий розвиток фізичних якостей. Повторення вправ необхідно і при оволодінні технікою і тактикою, і при вихованні вольових якостей. На основі принципу повторності забезпечуються стійкість змін в органах і системах спортсмена під впливом тренування, формування і закріплення необхідних навичок і знань.

Принцип повторності базується на найважливішому фізіологічному положенні про необхідність повторних впливів для утворення умовно рефлекторних зв’язків, для виникнення відповідних змін і удосконалювання органів, систем і їхніх функцій під впливом тренування.

Це повиннао бути оптимальна повторюваність, що забезпечує ефективний вплив вправ, що має значення не тільки для підтримки тренованості, але і для її поліпшення.

Принцип наочності. Пояснення і показ учителем вправ, демонстрація фото. і навчальних кінокартин значно прискорюють навчання, допомагають опанувати більш зробленою технікою. Наочність має велике значення і для підвищення ступеня тренованості що займаються. Дуже дієвим є позитивний приклад. Так менш підготовлений учень у спільному занятті з більш тренованим учнем ефективніше виконує немає вправи, дорівнює на найсильнішого. Дивлячись на більш підготовленого, що займаються менше побоюються фізичного навантаження, успішніше учаться виявляти великі зусилля, легше переборюють утому.

Принцип індивідуалізації. Здійснення цього принципу припускає проведення занять з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, відповідності сил і можливостей їхнього організму вимогам, пропонованим до занять.

Фізичні вправи їхня форма, характер, інтенсивність і тривалість, а також методи виконання варто вибирати відповідно до віку що займаються, їх фізичною підготовкою і рівнем здоров’я. Необхідно враховувати вольові якості, готовність і працездатність.