Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях

. Основною метою російської адміністрації на західноукраїнських землях було знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

Робота з документом

Із Маніфесту головнокомандувача російської армії великого князя Миколи Миколайовича від 18 серпня 1914 р.

«…Как бурный поток рвет камни, чтобы слиться с морем, так нет силы, которая бы остановила русский народ в его порыве к объединению. Да не будет больше подъярмленной Руси! Достояние Владимира Святого, земля Ярослава Осмомысла и князей Даниила и Р омана, сбросив иго, да водрузит стяг единой, неразделимой и великой России! Да свершится Промысел Божий, благословивший дело великих собирателей земли Русской. Да поможет Господь царственному своєму помазаннику, императору Николаю Александровичу всея России, завершить дела великого князя Ивана Калиты. А ты, многострадальная братская Русь, встань на сретение русской рати. Освобождаемые русские братья! Всем вам найдется место на лоне матери России. Не обижая мирных людей, какой бы они ни были народности, не полагая своего счастья на притеснении иноземцев, как это делают швабы, обратите меч свой на врага, а сердца своё к Богу, с молитвой за Россию и русского царя».

Завдання

1. Чому Маніфест, на вашу думку, був написаний не українською, а російською мовою?

2. Яку мету переслідував Маніфест? Який зміст вкладено в слова про «единую, неделимую и великую Россию»?

3. Яке завдання ставила Російська імперія, захопивши територію Галичини?

На виконання цього завдання були спрямовані «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О. Бобринського.

Царський уряд уже в перші дні війни став здійснювати широкомасштабну антиукраїнську акцію, маючи на меті повністю ліквідувати український рух, вважаючи його «сепаратизмом» і «мазепинством». «Кінець українству!» — таке було гасло царської адміністрації.

Про це відверто

заявив О. Бобринський: «Східна Галичина і Лемківщина — споконвіку корінна частина єдиної великої Русі; у цих землях корінне населення завжди було російським, устрій їх через це повинен бути заснований на російських засадах.

Я буду запроваджувати тут російську мову, закон і устрій». Вся політика російської адміністрації якомога швидше прагнула винищити всі місцеві особливості українського населення, витруїти національну свідомість і перетворити галицьких українців у «настоящих русских». Ця політика, зрозуміло, цілком схвалювалася царем Миколою II, який особисто відвідав Східну Галичину.

Робота з таблицею

Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях

• Поділ Галицько-Волинського генерал-губернаторства на губернії Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку. • Призначення на посади в адміністрації російських урядовців, серед яких чимало було хабарників, злодюг, п’яниць. • Припинено видання всіх українських газет і журналів, закрито українські товариства й школи, заборонено продавати або брати з бібліотек будь-які українські книги. Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях • Насильницька русифікація. Відкриття замість українських шкіл російських, повсюдне запровадження російської мови. • Репресії проти місцевої інтеліґенції, масові депортації населення. Переслідування і примусове вивезення до Сибіру українських діячів

Завдання

• Чим ви можете пояснити антиукраїнську політику Російської імперії на західноукраїнських землях?

Проти українського населення царська адміністрація застосовувала масштабні репресії. Як писав у своєму офіційному звіті жандармський полковник Мєзенцев, лише за кілька місяців ним було проведено тисячу двісті арештів і тисячу обшуків. Тільки через київські тюрми дорогою на Схід було вивезено понад 12 тис. чол.

Жорстоких переслідувань зазнала греко-католицька церква. Її глава митрополит Андрій Шептицький був заарештований, вивезений через Київ на Схід і перебував у тюрмі Суздальського монастиря аж до лютого 1917 р. Разом були ув’язнені й депортовані на Схід чимало інших діячів греко-католицької церкви. Синод московської церкви надіслав до Галичини фанатиків православ’я архі-

єпископа Євлогія з Холму і владику Антонія з Харкова, які щосили прагнули покінчити з греко-католицькою церквою і насильно навернути населення на православ’я. Майже до двохсот парафій було призначено священиків із Росії.

Завдання

• Добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, називав політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом».

Прокоментуйте його висловлювання.