Аграрна реформа П. Столипіна

Робота з джерелами інформації

Революція 1905–1907 рр. довела, що аграрне питання з економічного переросло в політичне. Його нерозв’язаність поглиблювала конфронтацію в суспільстві, посилювала соціальне напруження та політичну нестабільність. Будучи залишком феодалізму, самодержавство тривалий час консервувало свою опору — два інших релікти часів кріпосництва: поміщицьке землеволодіння та селянську общину.

На початку ХХ ст. деградація поміщицького землеволодіння стала цілком очевидною, а община показала не лише свою нездатність ефективно господарювати, а й належно контролювати настрої селян. Саме тоді ще

в ході революції прем’єр-міністром П. Столипіним було проголошено курс на реформування аграрного сектора. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада 1906 р., був логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст. У його основі лежало три головні ідеї: руйнування селянської общини, дозвіл селянину отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб), переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та бідності.

Завдання

1. Як автор пояснює причини, що спонукали Столипіна до проведення аграрної реформи? Чи згодні ви з його точкою зору? Чому?

2. Які три головні завдання повинна була вирішити ця реформа?

3. Як ви думаєте, чи можна вважати цю реформу «логічним продовженням

модернізаційних процесів у Росії середини

ХІХ ст.»? Свою думку аргументуйте.

Останнє завдання виконується методом «Прес».

З указу Петра Столипіна (1906)

«…Селяни дістають право вільного виходу з общини із закріпленням у власність окремих домохазяїн ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу…

1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі…

4. Домовласники, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах…

Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домохазяїна…»

Завдання

1. Користуючись цим документом, проаналізуйте суть столипінської аграрної реформи.

2. Чи змінювала якось життя селян ця реформа? Зробіть висновки.

Аграрними перетвореннями П. Столипін хотів комплексно розв’язати низку важливих завдань: підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, селянського господарювання, зміцнити соціальну опору самодержавства на селі, розв’язати проблему аграрного перенаселення. Хоча здійснення столипінських планів у перспективі обіцяло поліпшення ситуації, в суспільстві вони були зустрінуті здебільшого ворожо.

Завдання

1. Які завдання повинна була розв’язати аграрна реформа?

2. Спробуйте продовжити думку О. Д. Бойка і пояснити, чому реформу сприйняли ворожо.

3. А як, на вашу думку була сприйнята реформа самими селянами?

Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Це пояснюється особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росіян, прагненням до індивідуального господарювання, порівняно меншою поширеністю на території України селянських общин. Протягом 1907–1915 рр. на Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуторів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селянських господарств, а переселилися на хутори 10,3 %.

Завдання

1. Поясніть, чому реформа Столипіна мала більший успіх в Україні, ніж у Росії.

2. А як ви думаєте, чому на Лівобережжі реформа не мала таких значних успіхів, як на Правобережжі чи на Півдні України?

отримує найскладніше завдання, тому вона повинна формуватися із числа сильніших учнів, так званих учнів-експертів.

Прослухавши відповіді перших трьох груп, четверта група повинна спробувати визначити значення аграрної реформи Петра Столипіна, вказавши як позитивні, так і негативні її сторони (якщо діти самі не можуть впоратися із завданням, тоді їм на допомогу приходить учитель).

Завдання виконується методом «Дерево рішень», що орієнтовно матиме такий вигляд.

Значення реформи
позитивне	негативне
• відкривала шлях до приватного селянського землеволодіння; • дала поштовх до розвитку товарно- грошових відносин у сільському господарстві; • сприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції; • у господарствах заможних селян стали широко використовуватися сільськогосподарська техніка і добрива; • підвищилася врожайність у селянських господарствах	• реформа поглибила соціальне розшарування селянства і загострила відносини між бідними та заможними селянами; • збільшила кількість селян-емігрантів з України; • реформа не булла доведена до кінця

Із висловлювання П. Струве щодо аграрної реформи П. Столипіна

«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна — можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, — цією політикою він зробив величезний подвиг у російському житті. І зрушення воістину революційне… З аграрною реформою, яка ліквідувала общину, за

значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць».

Завдання

1. У чому, на думку автора, полягає значення аграрної реформи Столипіна?

2. А якої думки дотримуєтеся ви? Як можна визначити цю реформу: як «найбільше зло» чи «хірургічну операцію»?

Спробуйте висловити свою точку зору за допомогою методу «Прес».