Творчої співпраці вчителя та учня.

1. Чи була поставлена мета і проведена мотивація на творчу діяльність учнів на уроці?

2. чи була проведена підготовча робота вчителя за проблемою «учись навчатись» необхідної для творчої діяльності учнів?

3. Яку структуру уроку відображувала творча діяльність?

4. як була проведена підготовча діяльність до творчої роботи (відібрано зміст підручника, навчальних посібників, дані зразки, завдання диференційовано, практикувався конкретний результат тощо)?

5. Як учитель створював емоційний фон для творчої діяльності (умови приміщення, музика, зміна місця за партами, вірші, молитва тощо)?

6. В чому проявилась керівна діяльність вчителя в ході творчої роботи учнів?

7. Які прийоми використовував учитель для стимулювання творчої діяльності учнів (змагання, призи, інші види заохочення)?

8. Як виявлялась творчість учнів? Як учитель інформував про творчість і характеризував (нестандартність, інтерпретація, новаторство)?

9. Як оцінював творчість учнів?

10. Чи проявляв творчість сам учитель?

11. Чи носило домашнє завдання творчий характер?

12. Яке загальне враження про доцільність та ефективність уроку творчості?

 

АНАЛІЗ УРОКУ ЗА ПРОБЛЕМОЮ ТВОРЧИХ ГРУП НА УРОЦІ.

1. Організація роботи учнів по групам на уроці.

2. Доцільність групової, ланкової, попарної роботи на уроці.

3. Раціональність дозування часу на колективну, індивідуальну і групову роботу.

4. Способи інструктажу груп – усні, письмові.

5. Організованість та дисципліна учнів під час роботи в групах.

6. Творча активність учнів, активність пізнання і активність формування вмінь у групах.

7. Шляхи оцінення роботи в групах.

8. Задоволення учнів роботою в групах.

9. результативність групової роботи на уроці.

10. Якість отриманих знань, умінь і навичок.

11. Місце самооцінки, взаємооцінки і оцінки учителем діяльності дітей.

12. Моральний мікроклімат в групах. Форми співпраці.

13. Відповідність результативності роботи груп на уроці поставленим завданням.

 

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

1. Які форми співдружності вчитель використовує на уроці?

2. Які відношення між вчителем і учнями: напружені. Невизначені, агресивні, депресивні, врівноважені, насиль-підлеглі, ділові, інтимні, змістовні, доброзичливі?

3. Як виконують учні доручення вчителя (нервово, спокійно, довірливо, байдуже, з повагою, коректно)?

4. Як спілкуються діти між собою на уроці?

5. Як допомагають один одному?

6. Яку мету при цьому переслідують?

7. Хто з учнів працює над випереджаючим навчанням? Що вивчив наперед?

8. Що особливо сподобалось учням на уроці, а від чого вони б відмовились?

9. Чи отримали учні задоволення від уроку? Яку б вони поставили оцінку уроку за 10-бальною шкалою?

10. Який педагогічний такт вчителя? Чи завжди він на уроках ввічливий доброзичливий, тактовний?

11. Як би учні хотіли інакше побудувати урок і відношення зі вчителем?

12. Що вчитель хотів би змінити у відношеннях з дітьми?

 

Контроль навчання
ВИДИ	ФУНКЦІЇ	ФОРМИ
попередній поточний тематичний підсумковий	контролюючі навчальні діагностичні виховні	усна письмова пряма закодована

 

Оцінювання

Оцінка – бал

Оцінність судження

Самооцінка

Оцінювання діяльності учнів на уроці

При оцінюванні знань, умінь, навичок приймається до уваги якість співу, виразність виконання пісні, розуміння елементів музичної мови і виразних засобів, повнота відповіді, володіння технічними навичками згідно вимог програми, самостійність розвитку творчої думки.

ОЦІНЮВАННЯ УРОКУ

Оцінка «відмінно» ставиться за урок, на якому повністю вирішені всі поставлені перед ним навчально-виховні завдання; використані оптимальні методи і прийоми роботи; всі учні засвоїли теорії і навчались її використовувати, у них сформувались уміння і навички по темі; максимально активізувалась самостійна робота учнів; повторювався раніше пройденим матеріал витримана відповідність частин уроку; своєчасно дана домашня робота; використані необхідні і можливі наочні посібники і технічні засоби; об’єктивно виставлені та прокоментовані оцінки; студент-практикант не допустив ні одної фактичної, методичної і психологічної помилки і виявив високу загальну, педагогічну і мовну культуру.

Відмінний урок – це урок ефективний, який дає високий навчально-виховуючий результат, піднімаючий учнів на чергову ступінь в їх розвитку і вихованні, який сприяє пробудженню інтересу до предмету, до знань, що прилучає дітей до розумової праці, формує почуття патріотизму і других моральних якостей.

Відмінний урок – це урок яскравий, живий, оригінальний, емоційний.

Оцінка «добре» ставиться за урок, на якому повністю вирішені навчально-виховні завдання уроку, всі учні засвоїли теорію і можуть її використовувати, тобто у них сформувались вміння і навички з теми, повторювався раніше вивчений матеріал, активізувалась самостійна робота учнів; студент-практикант припустився незначних фактичних і методичних помилок, недостатньо витримана відповідність частин уроку («затягнуте» опитування, не чітке підведення підсумок уроку, не завжди переконливо прокоментовані оцінки).

Хороший урок – це урок, який задовольняє всі основні вимоги, що висуваються до відмінного уроку, але відрізняється недостатньою чіткістю в роботі студента-практиканта, незначними упущеннями організаційного характеру.

Хороший урок – це урок цікавий, живий, що не залишає учнів байдужими.

Оцінка «задовільно» виставляється за урок, на якому основні навчально-виховні завдання вирішені, мета уроку досягнута, учні зрозуміли новий матеріал і набули необхідних умінь та навичок, витримана відповідність основних частин уроку, в основному правильно виставлені і прокоментовані оцінки, використовувались наочні посібники і технічні засоби, повторювався раніше вивчений матеріал, але студент-практикант припускався незначних фактичних і методичних помилок, що знизували ефективність уроку, не підведений підсумок.

Задовільний урок – це урок в принципі ефективний, з позитивним результатом; це урок при проведенні якого студент демонструє добрі знання предмету і вміння правильно організувати навчально-виховну роботу. В той же час не уроці студентом допущені деякі незначні порушення вимог педагогіки, психології, методики. Робота на уроці носить недостатньо чіткий характер.

Оцінка «незадовільно» виставляється за урок, на якому: поставлені перед уроком навчально-виховні завдання невирішені (учні не зрозуміли матеріалу, не набули вмінь та навичок, з теми); студент-практикант припустився значних фактичних, методичних та інших помилок, не повторювався раніше вивчений матеріал, не активізувалась робота класу, була порушена відповідність частин уроку, а також допускались інші помилки, негативно вплинувши на результати уроку.

Оцінка «незадовільно» виставляється також за неявку на урок без поважної причини і без попередження, за не розроблений конспект або незадовільний конспект.

Незадовільний урок – це урок з якого видно, що студент ще не підготовлений до успішної навчально-виховної роботи в школі з причини слабкого знання уроку і методики його викладання, або недобросовісного відношення практиканта до своїх обов’язків.