Загальнокорабельні системи й пристрої

Поряд з енергетикою, електроенергетикою й автоматизованими системами керування, контролю й захисту в післявоєнний період інтенсивно розвивався й комплекс загалькорабельних та допоміжних систем і пристроїв (ЗКДС і П) кораблів ВМФ. Розвиток ЕУ і ЕЕС дозволив оснастити кораблі новими електрогідравлічними кермовими машинами, якірними шпилями, спускно-піднімальними й вантажними пристроями.

Необхідність несення кораблями бойової служби у віддалених районах Світового океану, виконання міжнародних зобов'язань на морі зажадали розробки нового покоління корабельних пристроїв і систем. У цих умовах гостро встала проблема всебічного забезпечення кораблів у море на ходу в будь-яких погодних умовах. Для її рішення в 1969 р. були початі роботи зі створення суден постачання, а також пристроїв типу “Струна” і “Передача” для прийому-передачі вантажів на кораблі ВМФ

Значною проблемою в області корабельних пристроїв стало створення заспокоювачів хитавиці. Первісна місцева стабілізація антенних радіолокаційних постів, артилерійських і ракетних установок кораблів мала ряд істотних недоліків і не відповідала вимогам за умовами використання зброї. У цей час паралельно в багатьох країнах була розроблена концепція загальної стабілізації корабля на хитавиці за рахунок заспокоювачів бортової хитавиці й доведення до необхідних норм стабілізації постів і установок зброї за рахунок місцевих систем стабілізації.

Впровадження заспокоювачів хитавиці (ЗХ) дозволило підвищити тактико-технічні характеристики кораблів і поліпшити умови їх населеності. Створення ефективних і потужних заспокоювачів хитавиці для різних класів кораблів зажадало спільної роботи підприємств суднобудівної галузі й організацій ВМФ.

Були створені й освоєні: УК-56 - для ескадрених міноносців, УК-134 - для ракетних і ВПК, УК- 134-6 - для крейсерів типу “Маршал Устинов”, УК- 89-3 - для ВАКР типу “Київ” і КК-135 - для протичовневих кораблів.

Подальший розвиток заспокоювачі хитавиці одержали з розробкою їхнього нового типу - з керованими рулями, що не вбираються. На відміну від висувних вони мають менші габарити й масу, підвищені швидкості перекладки, оснащені більш сучасною системою управління, вимагають менших обсягів і площ для розміщення на кораблях, а також більш зручні в експлуатації й ремонті. До таких належать заспокоювач хитавиці УК-6 із площею рулей 6 м² і насосним агрегатом НА-360. Ведуться роботи зі створення подібних заспокоювачів хитавиці із площею пера керма - 4,5 м², призначеного для кораблів малої й середньої водотоннажності.

На кораблях проектів 26- і 68-біс застосовувалися пароводяні вакуумні й пароежекторні машини 101Э, 2ЭМ і 3Э. На їх базі заводом “Компресор” (м. Москва) сконструйований типоряд холодильних машин Э-250, Э-320 і Э-500 малогабаритного виконання для першого покоління АПЧ і машин 9Э, 10Э для надводних кораблів 57 і 58 проектів.

Підвищення вимог до скритності ПЧ і НК зажадало проведення робіт зі зниження гучності роботи холодильного обладнання. Було також продовжене вдосконалювання холодильних машин у частини, що стосується зменшення масогабаритних показників, підвищення економічності й надійності. У результаті для АПЧ другого покоління були створені пароежекторні холодильні машини типу Э-300А/1, Э-500А/1, ЭХМ-1, ЭХМ-З, ЭХМ-5. Для надводних кораблів побудови 80-х років створені холодильні машини типів 10ЭМ, 10ЭМАР і їх тропічне виконання – 20Э.

Спроби зниження віброакустичних характеристик у джерелі привели до створення для АПЧ другого-четвертого поколінь ряду гвинтових парокомпресорних холодильних машин типу МХМВ-63П, 21МХМВ-63, МХМВ-250, 1МХМВ-250 і ЗМХМВ-290.

Дослідження показали, що по віброакустичним характеристиках найбільш перспективні абсорбційні холодильні машини на кораблях проектів 1134Б и 1164. У цей час із урахуванням досвіду експлуатації для перспективних кораблів ВМФ створюються абсорбційні холодильні машини типу АХМ-0,5 (холодопродуктивністю 0,5 МВт).

Будівництво серії ВАКР пр. 1143 зажадало холодильних машин з агрегатною потужністю 1-2 МВт. Був спроектований і освоєний випуск турбокомпресорних холодильних машин типу МТХМ-1000 і МТХМ-2000.

Жорсткість вимог по віброакустичних характеристиках (ВАХ) показало неможливість подальшого використання поршневих компресорів у холодильних установках продовольчих камер. Тому виникла необхідність використання альтернативних способів одержання холоду. Використано науково-технічні досягнення в області застосування ефекту Пельтье в холодильних установках малої агрегатної потужності. В 1994 р. на науково-продуктивному підприємстві “Истприбор” проведені міжвідомчі випробування термоелектричної холодильної установки (ТЕХУ) провізійних камер “Холод”, які плануються до установки на перспективні кораблі.

В 1974 р. у ВМФ прийняті перші правила по попередженню забруднення моря (“ППМЗ-74”), які регламентували виконання міжнародної конвенції по попередженню забруднення моря нафтою. Кораблі стали оснащуватися нафтоводяними сепараційними установками, цистернами для збору трюмних вод, автономними осушувальними системами з насосами.

Із прийняттям Конвенції 1973 р. і з виправленнями 1978 р. по запобіганню забруднення з суден передбачаються міри запобігання забруднення моря не тільки нафтою, але й шкідливими речовинами, стічними водами й сміттям. Це привело до розробки нових нормативних документів, концепції комплексних заходів щодо повної переробки нафтовміщуючих та стічних вод, сміття корабля, а також до створення відповідних пристроїв.