Основні економічні категорії та поняття

Акредитив − документ, що засвідчує право клієнта банку на отримання готівки в філії цього банку або в банку-кореспонденті.

Банкнота − вексель банку, за яким пред’явник може одержати гроші і яким банк замінює комерційний вексель.

Біметалізм − система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноцінних грошей двох різних металів.

Вексель − письмове боргове зобов’язання встановленої законом форми, в якому зазначена величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселедержателя) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу за настанням означеного строку.

Гроші − товар, який є загальним еквівалентом вартості.

Грошова реформа − перебудова наявної в країні грошової системи.

Грошовий обіг − процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.

Деномінаційна грошова реформа − реформа, за якої разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).

Загальна форма вартості − форма вартості, за якої різним товарам, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що перебуває в еквівалентній формі, внаслідок чого останній перетворюється в загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.

Закони грошового обігу − закони, що визначають кількість грошей, яка необхідна для нормального функціонування суспільного виробництва за різних умов:

1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці.

2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще й функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та суми взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці;

3) у західній економічній літературі активно використовується така формула цього закону:

,

де М − кількість грошей або їх пропозиція; Q − фізичний обсяг товарів і послуг; Р − середня ціна, за якою продається кожен товар; V − швидкість обігу грошей протягом року.

Засіб обігу − засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.

Конфіскаційна грошова реформа − реформа, за якої відбувається безоплатне вилучення державою частини грошей суб’єктів економіки.

Кредитна картка − пластиковий носій, на якому записана в електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.

Кредитні гроші − гроші, які являють собою боргові зобов’я­зання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу.

Металеві гроші − гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.

Міра вартості − засіб визначення вартості іншого товару в обміні.

Монета − певна кількість металу визначених форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.

Монометалізм − система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноцінних грошей лише одного металу.

Неповноцінні гроші − гроші, витрати на виготовлення яких є значно меншими, ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.

Паперові гроші − гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються в обіг державою з примусовим курсом.

Повна, або розгорнута, форма вартості − форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що перебувають в еквівалентній формі вартості.

Повноцінні гроші − гроші, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовлення їх матеріалу на рівні номінального знаку вартості, який на них позначений.

Проста, одинична, чи випадкова, форма вартості − форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає тільки один товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості.

Формальна грошова реформа − реформа, за якої упроваджується новий зразок купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує.

Чек − письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату готівки або перерахування з рахунка на інший рахунок певної суми грошей.