Номенклатура внутрішньоаптечної заготівлі крапель і концентратів для приготування крапель.

Аптечна заготівля (частіше — внутрішньоаптечна заготівля) — заздалегідь приготовлені і готові до відпуску лікарських припаратів у вигляді порошків, мікстур, розчинів для зов­нішнього застосування, мазей, очних крапель, ін’єкційних розчинів, а також концентровані розчини (концентрати) для бюреткової системи та напівфабрикати.

Існують дозований вид А.з. (мікстури, розчини для зовнішнього застосування, очні краплі, основа для очних мазей — вазелін із ланоліном безводним 9:1) та недозований — концентровані розчини для бюреткової установки, тритурації для приготування порошків, напівфабрикати — суміші 2 або 3 порошкоподібних речовин, мазеві концентрати, основи для дерматологічних мазей — вазелін з ланоліном водним порівну. Їх використовують з метою пришвидшення приготування і відпуску з аптеки різних лікарських форм, підвищення їх якості та культури обслуговування населення.

Концентровані розчини (концентрати) - це заздалегідь приготовані розчини лікарських речовин більш високій, ніж концентрація, в якій ці речовини виписуються в рецептах. Напівфабрикати - це недозований вид заготівлі, застосовуваний в суміші з іншими інгредієнтами, що є складовою частиною складної лікарської форми.

Внутрішньоаптечна фасовка - дозування ліків в кількостях, придатних для відпуску покупцям. За один лікарський засіб, виготовлений в аптеці в порядку внутрішньоаптечної заготівлі та фасовки, приймається одинична упаковка в готовому для відпуску вигляді, оформлена відповідно до встановлених правил.

Номенклатура концентрованих розчинів, напівфабрикатів і внутрішньоаптечної заготовки визначається специфікою рецептури і об'ємом роботи аптеки і затверджується територіальною контрольно-аналітичною лабораторією. У даний перелік можуть включатися тільки прописи, які містять сумісні лікарські речовини, на які є методики аналізу для хімічного контролю та встановлено терміни придатності. Як виняток, виготовлення ароматних вод, внутрішньоаптечної заготівлі для зовнішнього застосування, що містять дьоготь, іхтіол, сірку, нафталанську нафту, колодій, свинцеву воду, а також гомеопатичних розведень, аналіз яких не може бути здійснений в умовах аптеки, роблять «під наглядом», тобто в присутності провізора-аналітика або провізора-технолога.

Концентрати, напівфабрикати і внутрішньоаптечна заготівля готуються в асептичних умовах і обов'язково піддаються повному хімічному контролю. Вони зберігаються у відповідності з їх фізико-хімічними властивостями і встановленими термінами придатності в умовах, що виключають їх забруднення. Найменування, склад, терміни придатності, умови зберігання та режим стерилізації концентрованих розчинів для виготовлення очних крапель, а також найменування, термін придатності та умови зберігання концентрованих розчинів для виготовлення рідких лікарських форм затверджені наказом МЕ РФ 214 від 16.07.97 р. Список концентрованих розчинів, рекомендованих для відмірювання з бюреток, їх концентрація та строк придатності затверджені наказом МОЗ РФ № 308 від 21.10.97 р.

Виготовлення концентратів, напівфабрикатів і внутрішньоаптечної заготівлі в аптеці називають лабораторними, а внутріаптечне фасування фасувальними роботами. Лабораторні та фасувальні роботи враховуються в журналі обліку лабораторних і фасувальних робіт за затвердженою формою.

Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений підписом керівника аптечної організації. У великих аптеках облік лабораторних і фасувальних робіт ведуть окремо (у двох журналах). Журнал використовується для обліку та контролю за виконанням лабораторних і фасувальних робіт, оприбуткуванням або списанням сум за різницями у вартості зданих в роботу медикаментів та виготовленої продукції з них або результатів округлення цін за одиницю фасування і т.д. У журналі враховуються також вартість і кількість відпущеного населенню за рецептом етилового спирту в чистому вигляді.

Усі записи про видані медикаменти для виготовлення концентратів, напівфабрикатів, внутрішньоаптечної заготівлі і фасовки, а також відомості про випуск готової продукції робляться відповідними працівниками негайно після виконання робіт і скріплюються підписами осіб, що робили і прийняли роботу. Якщо розфасовка партії ЛЗ не закінчена протягом робочого дня, то в журналі фіксується частина розфасованої партії.

 

4. Висновки

Лікарська форма — це наданий лікарському засобові чи лікарській рослинній сировині придатний до застосування стан для забезпечення належного лікувального ефекту.

Лікарські форми, залежно від їх консистенції, поділяють на тверді (порошки, таблетки, драже, супозиторії тощо), рідкі (розчини, краплі, мікстури, настойки, рідкі екстракти, настої, відвари, емульсії тощо) та м’які (мазі, пасти, рідкі мазі, пластирі). Лікарська форма має велике значення для лікувальної дії лікарського засобу, що залежить також не тільки від його фармакологічних властивостей, а й від здатності цієї лікарської речовини проникати до місця дії — до специфічного рецептора або до ураженого органа, тобто залежить від його біологічної доступності.

Розглядаючи Л.ф. з біофармацевтичних позицій, необхідно переглянути й критерії їх класифікації. Найбільш доцільно при класифікації Л.ф. враховувати їх вплив на ефективність і безпеку при застосуванні ліків як основних показників якості останніх.

У формі крапель виписується ряд ЛЗ для внутрішнього і зовнішнього застосування. Малий об’єм крапель і значна концентрація ЛР обумовлюють специфічний спосіб їх приготування, дозування, отже, знання особливостей технології є необхідним для приготування якісних ЛЗ.

Технологіякрапель включає підготовчу та основні стадії. На підготовчійперевіряють:

- у складних краплях сумісність інгредієнтів;

- у краплях для внутрішнього застосування – дози отруйних і сильнодіючих речовин;

- проводять санітарну обробку;

- підготовлюють допоміжний матеріал, флакони та ін.

Основні стадії:

- розчинення ЛР;

- проціджування розчину;

- для суспензій та емульсій диспергування ЛР, олій, і принеобхідності, стабілізацію з допомогою ПАР та інших речовин;

- контроль на відсутність механічних включень;

- укупорку і оформлення.

До складу багатьох ліків дуже часто входять різні рідини в малих кількостях, в тому числі і сильнодіючі. Ці рідини в кількостях до 2 г відмірюють краплями. Вага крапель різних рідин неоднакова і залежить від поверхневого натягу, питомої ваги рідини, діаметру отвору краплеміра, ступеня наповнення рідиною. Для відмірювання рідин, зазначених у рецепті в краплях, а також при відпуску отруйних, сильнодіючих та інших рідких лікарських засобів, прописаних у малих кількостях, Державна фармакопея рекомендує користуватись стандартним (нормальним) краплеміром. При капанні нормальним краплеміром при t 20⁰С з 1 г дистильованої води виходить 20 крапель (вага однієї краплі дорівнює 0,05). Крім нормального краплеміра, для відмірювання неотруйних рідин застосовують звичайні піпетки. У цих випадках проводять калібрування емпіричного краплеміру

 

 

5. Список використаної літератури

 

1.http://readbookz.com/book/194/7379.htm

 

2.http://referatu.net.ua/referats/20/34075

3.http://referat.parta.ua/view/1894/

 

4.http://www.kalynivka.com.ua/klasyfikaciya-likarskyx-form.php

 

5.http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/320/farmacevtichna-texnologiya

6.Підручник «Аптечна технологія ліків» О.І Тихонов, Т.Г Ярних Нова Книга Видавництво

7.И.А. Муравьев «Технология лекарств»,Том1,Москва,1980

8.http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=457968

9.http://studentbank.ru/view.php?id=58875&p=8

10.http://referats.allbest.ru/medicine/8700078595.html

11.Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-

експертний фармакопейний центр". 1-ше вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. –.

12.Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с.

13.Справочник фармацевта. / Под ред. А.И. Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.