Класифікація, спеціалізація, типізація торговельної мережі.

 

 

Розвиток торгової мережі тісно ув'язаний з обсягом товарообороту, змінами його структури, розвитком житлового будівництва, ростом або скороченням чисельності населення. Забезпечення раціональної структу­ри торговельної мережі потребує оптимального об'єднання різноманітних типорозмірів магазинів для використання можливостей всіх видів роздрі­бної торговельної мережі.

Види роздрібної мережі

 

З урахуванням особливостей обслуговування населення та характеру здійснення торговельної діяльності розрізняють три види роздрібної торговельної мережі: стаціонарну, пересувну і посилкову.

Основним видом роздрібної торгової мережі є стаціонарна ме­режа, до якої належать магазини, дрібнороздрібні торгові підприємства -павільйони, палатки, кіоски, ятки і мережа торгових автоматів. На її част­ку припадає більше 85 % загальної кількості торгових одиниць.

Магазини становлять основу роздрібної мережі і забезпечують ос­новну частину роздрібного товарообороту. Вони розміщаються в капіталь­них будинках, мають торгові зали і неторгові приміщення (для прийман­ня, збереження, підготування товарів до продажу, а також адміністратив-но-побутові і допоміжні), оснащені відповідним торговельно-технологічним устаткуванням і забезпечують повний комплекс послуг з торгового обслуговування населення. У них формується різноманітний асортимент товарів, створюються зручності для покупців у їх придбанні, застосовуються прогресивні методи продажу товарів і обслуговування по­купців.

Магазини мають більш широкі можливості для механізації торго­вих процесів, створення належних умов при збереженні товарів і їх реалі­зації, забезпечують сприятливі умови праці працівників магазинів і спри­яють зростанню її продуктивності.

У практиці торгівлі прийнята класифікація магазинів за такими ос­новними ознаками: за розмірами торгових площ, за формами обслугову­вання, за типом споруд, за особливостями об'ємно-планувального вирі­шення, за спеціалізацією, типізацією тощо.

Так, наприклад, за розмірами торгових площ магазини поділяють­ся на дрібні - до 250 кв. м, середні - 251-1000, великі - 1001-5000 та дуже великі - понад 5000 кв. м. За визначальною формою продажу товарів розрізняють магазини, які торгують за методом самообслуговування, з ін­дивідуальним обслуговуванням покупців, за зразками, каталогами, з від­критим викладанням тощо.

За типом споруд торговельні підприємства бувають окремо розта­шовані (спеціально побудовані для здійснення торговельної діяльності) й суміщені (розташовані на перших поверхах житлових, адміністративних та інших споруд).

Розрізняють також магазини за особливостями об'ємно-планувального вирішення (одноповерхові, багатоповерхові, з підвальними приміщеннями чи без них), за спеціалізацією (спеціалізовані, універсальні тощо), за типами ("Продукти", "Промтовари" і т.п.), за належністю (державні, приватні, кооперативні і інші), ціновими рівнями товарів, що Реалізуються тощо.

Незважаючи на деяке зниження питомої ваги магазинів за останні роки, головна роль в організації торговельного обслуговування населення збережеться за ними й у перспективі.

Дрібнороздрібна торговельна мережа представлена павіль­йонами, палатками, ятками і кіосками, які розміщуються в будівлях поле­гшеного типу, а також розвізною і розносною торговельною мережею. На відміну від магазинів дрібнороздрібна торговельна мережа є більш мобі­льною, може бути максимально наближена до покупців. Будівництво її не потребує великих капітальних вкладень, тривалих термінів будівництва І монтажу.

Основними недоліками дрібнороздрібної торговельної мережі є

вузький асортимент товарів, відсутність належних умов праці для продав­ців і зручностей в обслуговуванні покупців.

Частіше всього дрібнороздрібна торгова мережа замінює магазини (в районах новобудов, в невеликих населених пунктах), доповнює мага­зинну (будується поблизу магазинів, розширяючи асортимент товарів або вивільняє торгові зали від великої кількості покупців у період сезонної то­ргівлі овочами, фруктами і т.п.). Як самостійна дрібнороздрібна мережа використовується для реалізації тютюнових виробів, морозива, квітів, пе­ріодичної преси, безалкогольних напоїв, галантереї і т.п.

Згідно з "Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі" продаж товарів за її допомогою здійснюється через пункти некапітальної забудови - кіоски, ларки, ларі, палатки, павільйони, торговельні автомати та засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, лотки, розноски, столики тощо.

Дрібнороздрібні торговельні пункти розрізняються між собою за місцем організації торгівлі, асортиментним профілем, формою власності, періодичністю функціонування, конструктивними особ­ливостями (рис.З-І-5)

Стаціонарна торговельна дрібнороздрібна мережа представлена в Україні павільйонами, палатками і кіосками, на частку яких припадає основна кількість пунктів продажу.

Як правило, це споруди некапітального типу, виготовлені з легких уніфікованих збірно-розбірних конструкцій.

Найкрупнішим з цих видів є павільйон, який має торговий зал і підсобне приміщення для зберігання товарних запасів та підготовки това­рів до реалізації. Асортимент товарів у павільйонах більш широкий, ніж в палатках і кіосках. В павільйонах можуть застосовуватися як традиційні, так і прогресивні методи продажу - самообслуговування, з відкритим ви­кладенням, за зразками тощо.

Палатки - це некапітальні споруди закритого типу, які мають під­собні приміщення на І-2 робочих місця і обладнані прилавками, прилавками-вітринами, столами, а також стелажами, шафами і піддонами для зберігання товарів.

Палатки, як і павільйони, здійснюють торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами як простого, так і складного асортименту. Для реалізації продовольчих товарів, що швидко псуються, ці пункти продажу Додатково обладнують холодильними місткостями, ваговимірювальними приладами. Як правило, розрахунки в них здійснюються через контроль­но-касові апарати.

Кіоски не мають торгового залу для покупців і окремого підсобного приміщення. Обслуговування покупців здійснює продавець. За улашту­ванням - це стаціонарний пункт продажу товарів закритого чи напівза­критого типу на одне робоче місце. Основні види обладнання - прилавок, зйомні вітрини і полиці для показу наявного асортименту товарів, при­ставний столик для розміщення контрольно-касового апарату.

До стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі відносяться також торговельні автомати, але кількість їх в останні роки постійно ско­рочується. Цьому сприяли економічна криза в країні, скорочення їх виро­бництва підприємствами машинобудівного комплексу, високі темпи ін­фляції, введення гривні та інші. •

Одним із видів роздрібної торговельної мережі є пересувна мере­жа, яка представлена двома видами: розвізною і розносною. До розвізної роздрібної торговельної мережі віднесеш автомагазини, автокафе, автоци­стерни, лавки-автопричепи, залізничні вагони-лавки та судолавки на мор­ських і річкових судах, а також авто-мото-велорозвозки, візки тощо.

Розвізна мережа широко використовується для обслуговування на-сслення віддалених хуторів, малонаселених пунктів та поселень, де еконо­мічно недоцільно будувати стаціонарні магазини, а також районів новобу­дов, курортів та місць масового відпочинку, проведення свят, спортивно-культурних заходів тощо.

Розносну торгівлю здійснюють продавці-реалізатори. Вона викори­стовується для продажу окремих специфічних товарів - безалкогольних напоїв, морозива, періодичних видань, квітів, сувенірів і т. ін.

При її організації використовують різне торгово-технологічне облад­нання: столики, ятки, прилавки, ятки-прилавки, розноски тощо.

Розносна торгівля знайшла широке застосування в умовах економі­чної кризи в Україні. Вона розгортається на вулицях, в місцях з високою інтенсивністю потоків покупців (метро, театри, стадіони), в центрах мікрорайонів, на зупинках транспорту.

Маючи багато позитивного - наближення товарів до покупців, ско­рочення часу на придбання товарів тощо, розносна торгівля має і суттєві недоліки - погіршується якість торговельного обслуговування, санітарно-гігієнічні умови реалізації товарів, зростає можливість порушення правил торгівлі — обман, обрахунок, обважування покупців та інше. Разом з тим цивілізована, контрольована організація розносної торговельної мережі може стати вагомим фактором поліпшення торговельного обслуговування покупців.