Особливості одиничного методу організації виробництва

 

Одиничний метод організації виробництва характерний для заводів і цехів, що виготовляють різні вироби в обмежених кількостях, як правило, без повторення їхнього випуску надалі або з повторенням через великий проміжок часу, коли конструкція виробу значно зміниться. Наприклад, за одиничним методом організації виробництва виготовляють турбіни, унікальні верстати, кораблі, металургійне устаткування. Це продукція заводів важкого машинобудування та суднобудування.

Одиничний метод організації виробництва застосовується у одиничному (індивідуальному) виробництві та характеризується низкою рис, серед яких основними є наступні.

1 Вироби запускаються у виробництво в розмірі, рівному всій кількості виробів у замовленні. Деталі запускаються у виробництво, як правило, партіями, що дорівнюють всій потребі в них для виконання замовлення.

2 Замість подетальної технології розробляється маршрутна технологія виготовлення продукції, у якій визначаються тільки цехи-виробники, види обробки, інструмент. При цьому маршрутна технологія передбачає виконання можливо більшої кількості операцій, що ідуть одна за одною, на одному верстаті, тому що вигідно переналадити верстат, де вже перебуває деталь (часто великогабаритна), і тим самим скоротити витрати на транспортування. Розробка подетальної технології недоцільна ще й тому, що повна технологічна підготовка надовго затримала б початок випуску виробу та значно підвищила б собівартість виготовлення виробу.

3 Відсутнє закріплення за конкретним робочим місцем виготовлення деталей і вузлів виробу.

4 Устаткування розташовується за групами однорідних верстатів.

5 Застосовується, як правило, універсальне устаткування, що забезпечує виготовлення деталей широкої номенклатури, а також унікальні верстати, верстати високої потужності та точності. Також застосовуються, як правило, універсальні пристосування, придатні для закріплення на верстаті самих різних деталей; універсальні різальні інструменти, що допускають виконання декількох типових операцій; універсальні вимірювальні інструменти, що дозволяють вимірювати деталі різних розмірів.

6 До роботи залучаються робітники високого кваліфікаційного рівня, які мають певні навички виконання значної кількості різноманітних операцій, мають право самостійно вирішувати питання деталізації технології.

7 В умовах одиничного виробництва ускладнене матеріально-технічне забезпечення, тому що для виробництва потрібні величезні асортименти матеріалів та висока оперативність відділів постачання.

Перераховані особливості індивідуального методу організації виробництва збільшують витрати на виробництво, обумовлені складністю робіт, універсалізацією устаткування та збільшенням виробничого циклу.

Техніко-економічні розрахунки в одиничному виробництві охоплюють розрахунки завантаження устаткування, величину заділів, тривалості виробничого циклу, розробку циклових графіків виконання замовлення, що передбачають максимальне сполучення в часі окремих робіт.

Тривалість виробничого циклу виготовлення деталей при одиничному методі організації виробництва визначається шляхом побудови циклового графіка виготовлення виробу, тобто визначається робочий (технологічний) час виробничого циклу. В основу цього графіка покладена тривалість циклу виготовлення найбільш трудомісткої деталі кожної складальної одиниці по кожному цеху окремо. Обробка інших, менш трудомістких деталей, може проводитися паралельно з виготовленням трудомісткої провідної деталі. До технологічного циклу треба додати також час міжопераційних перерв і час природних перерв.

При одиничному методі організації виробництва календарне планування є складним, з огляду на ряд його особливостей. По-перше, для виробів із тривалим виробничим циклом треба тісно погоджувати план виготовлення та випуску продукції з технологічною підготовкою виробництва. По-друге, у момент складання календарних планів-графіків випуску продукції відсутні норми витрат живої праці, упредметненої праці, тобто норми часу, витрати матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів. По-третє, складно розподіляти виробничі процеси в часі та у просторі з обліком найбільш повного завантаження всіх робочих місць і забезпечення виконання замовлення у встановлений замовником строк.

Серед основних заходів щодо удосконалення одиничного методу організації виробництва та покращення техніко-економічних показників одиничного виробництва можна виділити наступні.

1 Організація паралельної роботи конструкторів, технологів і сполучення технічної підготовки виробництва з виконанням виробничої програми, що значно скорочує тривалість виробничого циклу.

2 Використання уніфікованих і нормалізованих деталей і вузлів як передумови організації потокового методу організації виробництва, що веде до росту завантаження устаткування, продуктивності праці.

3 Типізація технологічних процесів, тобто вибір найбільш раціональних технологічних процесів і поширення їх на виготовлення однотипної за технологією продукції, що дозволить скоротити витрати на оснащення.