Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Державна політика та м/н система торгівлі.Стр 1 из 12Следующая ⇒
Державна політика та м/н система торгівлі. Державна політика – заходи, вживані державною владою стосовно певного питання чи комплексу питань. Коли країни укладають торг домовленості чи угоди, то вони погоджуються на певні цілі: зростаючий ек добробут, сприяння м/н співпраці. Інколи країни укладають угоди, ставлячи собі за мету певні специфічні цілі, яі відображають пол. чи ек позицію країни. Країна може прагнути покращити к/с внутр. галузей промисловості, надати доступ своїм споживачам до дешевих товарів тощо. Для досягнення цілей країни керуються інституційними процесами, викладеними в угодах СОТ. МО дають постійність і стабільність у мінливому світі, вони є форумами для переговорів. Сьогодні існує близько 300 міжурядових організацій, які займаються лише ек питаннями. Біля їх витоків стоять домовленості, які були прийняті на К-ції у Бреттон-Вудсі. Їхнім завданням було сприяти зростанню м/н ек добробуту і стабільності шляхом багатостороннього співробітництва. Заснували МБРР, МВФ, МОТ яка не була остаточно утворена, а лише виділився її елемент ГАТТ. У 1994- СОТ. Цілі та діяльність цих інститутів здебільшого перекликаються з цілями і діяльністю Організації ек співробітництва і розвитку, яка намагається сприяти ста бек зростанню своїх членів та К-ції ООн з торгівлі і розвитку, яка прагне щоб країни які розвиваються брали активну участь у глобальній торгівельній системі. ООн стоврила значну к-ть спеціалізованих інститутів. Їхнє завдання – займ широким колом ек питань, зокрема в сферах: зайнятості (МОП), авіації (ІКАО), митних процедур (СМО), інтелектуальної власності (ВІПО).Україна підтримує активну участь у д-сті багатьох багатостор організацій з питань торгівлі: ООН (1945), СОТ (2008), СМО, ВІПО, ІКАОЛ, МВФ, МБРР тощо. В ек спів роб беруть участь також: організації прив сектора, неурядові О, націон уряди і їх агенції. Трудові профспілки, універи, споживачі, виробники тощо. Отже, система регулювання св. Торгівлі містить комплекс регуляторних політик на вн і м/н рівнях, вплив на яку мають численні м/н установи, недерж інституції, об’єднання індивідів. Походження сучасної ТП. Термін вільна торгівля вживається для відображення торг д-сті між державами. Один з перших підписаних Договорів про в.т датується 1027. В епоху середньовіччя Т розвивали морські держави: Англія, Португалія,Іспанія. В епоху промисл революції Т пожваливалася в результаті масового в-ва товарі і зросли стимули для ВТ. Наприкінці 19ст і поч. 20 в країнах Зх.Європи переважала політика ВТ, що дало змогу розширити її обсяги. В період 1-2 св.війни переважав протекціонізм. Після 2 св війни почали вертатись до ВТ.
ТП- комплекс заходів спрямованих на досягнення економікою країни конкурентних переваг на св. ринку і захист нац. економіки від іноз конкуренції. Для розуміння суч ТП необхідно знати еволюцію системи регулювання МТ в рамках ГАТТ і СОТ. Після тривалого існування протекціонізму, необхідно було лібералізувати МТ, щоб розширити в-во і відбудувати зруйновані економіки. Країни погодилися що необхідні нові торг правила і в 1947 була підписана ГАТТ, яка функціонувала в двох формах: м/н угоди (документи де перелічені правила регул м\т відносин), неформ м/н організаціях. Формальний організаційний механізм для реалізації угод у сфері МТ був створений в 1995 у формі СОТ (153). Згідно з ГАТТ держави погодилися зменшити тарифи. Успіх ГАТТ залежав від: повільного і поступового розвитку, невпинних і зростаючих змін, тогочасних цілей м\Н співпраці і лібер Т, здатності адаптуватися до вимог часу. Як МО ГАТТ була замінена СОТ, але як угода- існує. Інші правила МТ: ГАТС, ТРІПС. 4. Створення СОТ. 15 квітня 1994 к-учасниці ГАТТ підписали низку угод про подальшу лібералізацію Т і заснували СОТ. Ці угоди набули чинності 01.01.95. до того часу існуюча торг домовленість зазнала значних змін: к-ть членів зросла до 121, відбулось зближення внутрідержавних правил Т з нормами, принципами і цілями СОТ, скорочення тарифів на товари, прозорість вн торг законів вважалось найважливішим аспектом к/с, створений обов’язковий механізм врегулювання суперечок. Переваги СОТ: с-ма сприяє збереженню миру, передбачає конструктивне врегулювання суперечок, грунтується на правилах, а не силі; вільта торгівля знижує прожитковий мінімум, дає споживачам широкий вибір товарів, сприяє збільшенню прибутків, Т стимулює ек зростання, сприяє прозорості та передбачуваності ТП. Основним завданням СОТ стало сприяння безперешкодній МТ. Це означає, що треба усунути бар’єри. СОТ – це єдина м/н інституція, що визначає правила Т між країнами. Їх д-сть ґрунтується на угодах, в межах яких держави зобов’язані проводити ТП в узгоджених з м/н стандартами рамках. Їхня мета – сприяти виробникам товарів і послуг, фірмам, які займаються екс-імп операціями. Відмінності між ГАТТ і СОТ: 1. Тимчасовий х-р ГАТТ, мета якої – вирішити конкретні торг проблеми. СОТ- постійна. 2. СОТ – має її членів, ГАТТ- сторони учасниці переговорів 3.ГАТТ стосувалась лише торг товарами, СОТ – + послуги, інтел власність. 4. Процедура розв’язання суперечок в СОТ універсальніша і потребує менше часу. ЇЇ рішення неможливо заблокувати.
Порівняння ГАТТ і СОТ. Різниця між с-мою регулювання МТ СОТ і с-мою домовленостей ГАТТ полягає в тому, що останній бракувало формальної інституціональної організації, в результаті чого повноваження і процедура роботи ГАТТ були не чітко окресленими. Основні відмінності: 1. Ширина сфери застосування: ГАТТ стосувалася лише торгівлі товарами, Сот займається також питаннями торгівлі послугами, с/г продукцією, одягом і текстилем, правами інтел власності тощо. 2. Більш офіційний х-р. ГАТТ – це формальна. Тимчасова угода яка повинна була виконувати певні завдання і ніколи не мала положення про ств її в рамках організації. СОТ – має більш постійних х-р, це повноцінна МО. 3. До складу СОТ входять члени, а не контрактні сторони, які підписали договір. Членство в СОТ надає більші обов’язки, права та вигоди і передбачає безпосередню участь в роботі. ГАТТ зобов’язувалося чинити певні дії в майбутньому. 4. Договір СОТ – це єдиний договір, а не збірка різних угод. С-ма регулювання СОТ є єдиною, безкомпромісною для усіх кр-членів. ГАТТ – не була цілісною і певні пункти не були обов’язковими. 5. Система врегулювання суперечок має обов’язків х-р. Процедура врегулювання суперечок СОТ є більш універсальною і займає менше часу, а її рішення не підлягають оскарженню і є обов’язковим. 14. Основні цілі та функції СОТ. Три основні цілі СОТ: 1. Основне завдання - сприяння безперешкодній МТ, недопущення при цьому зловживань і негативних наслідків. 2. служити своєрідним посередником у торговельних переговорах. 3. врегулювання спорів. Функції: 1.забезпечення реалізації, застосування, функт і контролю за виконанням багатосторонніх торг договорів. 2. Форум для переговорів. СОТ забезпечує основу для багатост переговорів щодо торгівлі і пов’язаних з нею питань. 3. Врегулювання суперечок. СОТ здійснює контроль за системою верг суперечок. Ця система слугує для гарантування прав і виконання обов’язків к-членів СОТ. 4. Огляд ТП к-членів. СОТ здійснює контроль за Механізмом огляду ТП, який створений для забезпечення прозорості та розуміння політики к-членів СОТ. 5. Цілісність глобальної ек політики. Марракеська декларація підкреслює роль лібералізації торгівлі у досягненні більшої цілісності у ств глобальної ек політики. Членство в СОТ. Країни, що взяли участь у підписанні ГАТТ і країни, які приєдналися до ГАТТ до закінчення Уругвайського раунду переговорів, вважаються к-засновницями СОТ. Сьогодні б-я країна може стати членом СОТ. Умови вступу узгоджуються між країною і СОТ. Щоб виконати умови вступу, країна повинна приєднатися до угод СОТ і успішно завершити двосторонні переговори з дійсними членами СОТ щодо особливих зобов’язань у сфері торгівлі. СОТ є міжурядовою організацією, тому лише уряди членів можуть брати участь у роботі СОТ і прийнятті рішень. Проте, МВФ і Св банк можуть отримати дозвіл для відвідування засідань органів СОТ. Процедура вступу в СОТ передбачає: 1.подання країною заявки у Секретаріат СОТ. 2.створення спец Робочої групи з питань вступу країни до СОТ. 3. Підготовка та подання заявником меморандуму про з/т режим своєї країни. 4. Розгляд Робочою групою меморандуму 5.гармонізація заявником відповідного нац. законодавства 6.проведення дво- та багатосторонніх переговорів щодо доступу до ринку товарі в та послуг 7. Підготовка та узгодження звіто Роб групи 8. Схвалення звіту Ген радою 9. Підписання заявником Протоколу про вступ і набуття членства та ратифікація протоколу.
Зниження тарифів. Зниження тарифів. Наприкінці 10-річного перехідного періоду для кряїн-імпортерів єдиним засобом захисту їхніх виробників текстилю й одягу від зовнішньої конкуренції будуть митні тарифи. АТС не передбачає спеціальних зобов'язань шодо зменшення тарифів, проте певне їх зниження відбудеться в рамках загального покращення доступу до ринку, про що було домовлено на Уругвайському раунді. Внаслідок домовленостей, досягнутих на цьому раунді, митні тарифи на текстильні вироби і одяг знижуються в середньому на 22 % тоді як на промислові вироби загалом - на 40%. Як бачимо, у текстильній промисловості залишається значний рівень протекціонізму. Крім того, що ставки митних тарифів будуть порівняно високими країни-імпортери матимуть право застосовувати такі традиційні торговельні заходи захисту ринку, як захисні заходи, компенсаційні, та антидемпінгові мита, запровадження яких дозволено СОТ. До того ж, АТС дає право країнам-членам СОТ під час дії АТС застосовувати особливі захисні заходи перехідного періоду проти напливу імпорту. офіційних документів. Державна політика та м/н система торгівлі. Державна політика – заходи, вживані державною владою стосовно певного питання чи комплексу питань. Коли країни укладають торг домовленості чи угоди, то вони погоджуються на певні цілі: зростаючий ек добробут, сприяння м/н співпраці. Інколи країни укладають угоди, ставлячи собі за мету певні специфічні цілі, яі відображають пол. чи ек позицію країни. Країна може прагнути покращити к/с внутр. галузей промисловості, надати доступ своїм споживачам до дешевих товарів тощо. Для досягнення цілей країни керуються інституційними процесами, викладеними в угодах СОТ. МО дають постійність і стабільність у мінливому світі, вони є форумами для переговорів. Сьогодні існує близько 300 міжурядових організацій, які займаються лише ек питаннями. Біля їх витоків стоять домовленості, які були прийняті на К-ції у Бреттон-Вудсі. Їхнім завданням було сприяти зростанню м/н ек добробуту і стабільності шляхом багатостороннього співробітництва. Заснували МБРР, МВФ, МОТ яка не була остаточно утворена, а лише виділився її елемент ГАТТ. У 1994- СОТ. Цілі та діяльність цих інститутів здебільшого перекликаються з цілями і діяльністю Організації ек співробітництва і розвитку, яка намагається сприяти ста бек зростанню своїх членів та К-ції ООн з торгівлі і розвитку, яка прагне щоб країни які розвиваються брали активну участь у глобальній торгівельній системі. ООн стоврила значну к-ть спеціалізованих інститутів. Їхнє завдання – займ широким колом ек питань, зокрема в сферах: зайнятості (МОП), авіації (ІКАО), митних процедур (СМО), інтелектуальної власності (ВІПО).Україна підтримує активну участь у д-сті багатьох багатостор організацій з питань торгівлі: ООН (1945), СОТ (2008), СМО, ВІПО, ІКАОЛ, МВФ, МБРР тощо. В ек спів роб беруть участь також: організації прив сектора, неурядові О, націон уряди і їх агенції. Трудові профспілки, універи, споживачі, виробники тощо. Отже, система регулювання св. Торгівлі містить комплекс регуляторних політик на вн і м/н рівнях, вплив на яку мають численні м/н установи, недерж інституції, об’єднання індивідів.
Походження сучасної ТП. Термін вільна торгівля вживається для відображення торг д-сті між державами. Один з перших підписаних Договорів про в.т датується 1027. В епоху середньовіччя Т розвивали морські держави: Англія, Португалія,Іспанія. В епоху промисл революції Т пожваливалася в результаті масового в-ва товарі і зросли стимули для ВТ. Наприкінці 19ст і поч. 20 в країнах Зх.Європи переважала політика ВТ, що дало змогу розширити її обсяги. В період 1-2 св.війни переважав протекціонізм. Після 2 св війни почали вертатись до ВТ. ТП- комплекс заходів спрямованих на досягнення економікою країни конкурентних переваг на св. ринку і захист нац. економіки від іноз конкуренції. Для розуміння суч ТП необхідно знати еволюцію системи регулювання МТ в рамках ГАТТ і СОТ. Після тривалого існування протекціонізму, необхідно було лібералізувати МТ, щоб розширити в-во і відбудувати зруйновані економіки. Країни погодилися що необхідні нові торг правила і в 1947 була підписана ГАТТ, яка функціонувала в двох формах: м/н угоди (документи де перелічені правила регул м\т відносин), неформ м/н організаціях. Формальний організаційний механізм для реалізації угод у сфері МТ був створений в 1995 у формі СОТ (153). Згідно з ГАТТ держави погодилися зменшити тарифи. Успіх ГАТТ залежав від: повільного і поступового розвитку, невпинних і зростаючих змін, тогочасних цілей м\Н співпраці і лібер Т, здатності адаптуватися до вимог часу. Як МО ГАТТ була замінена СОТ, але як угода- існує. Інші правила МТ: ГАТС, ТРІПС.
4. Створення СОТ. 15 квітня 1994 к-учасниці ГАТТ підписали низку угод про подальшу лібералізацію Т і заснували СОТ. Ці угоди набули чинності 01.01.95. до того часу існуюча торг домовленість зазнала значних змін: к-ть членів зросла до 121, відбулось зближення внутрідержавних правил Т з нормами, принципами і цілями СОТ, скорочення тарифів на товари, прозорість вн торг законів вважалось найважливішим аспектом к/с, створений обов’язковий механізм врегулювання суперечок. Переваги СОТ: с-ма сприяє збереженню миру, передбачає конструктивне врегулювання суперечок, грунтується на правилах, а не силі; вільта торгівля знижує прожитковий мінімум, дає споживачам широкий вибір товарів, сприяє збільшенню прибутків, Т стимулює ек зростання, сприяє прозорості та передбачуваності ТП. Основним завданням СОТ стало сприяння безперешкодній МТ. Це означає, що треба усунути бар’єри. СОТ – це єдина м/н інституція, що визначає правила Т між країнами. Їх д-сть ґрунтується на угодах, в межах яких держави зобов’язані проводити ТП в узгоджених з м/н стандартами рамках. Їхня мета – сприяти виробникам товарів і послуг, фірмам, які займаються екс-імп операціями. Відмінності між ГАТТ і СОТ: 1. Тимчасовий х-р ГАТТ, мета якої – вирішити конкретні торг проблеми. СОТ- постійна. 2. СОТ – має її членів, ГАТТ- сторони учасниці переговорів 3.ГАТТ стосувалась лише торг товарами, СОТ – + послуги, інтел власність. 4. Процедура розв’язання суперечок в СОТ універсальніша і потребує менше часу. ЇЇ рішення неможливо заблокувати.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 138; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.219.42.240 (0.017 с.) |