Політика щодо приєднання до євро

У жовтні 1997 було прийнято рішення відкласти прийняття євро в якості державної грошової одиниці, так як не були очевидні наслідки такого кроку для економіки Великобританії. Уряд відклав рішення цього питання на п'ять років, одночасно поставивши завдання підготувати юридичну базу для переходу на євро, за умови, що будуть ясні відповіді на наступні питання (так звані п'ять критеріїв Мінфіну Великобританії):

1. наскільки економіка держави близька економіці зони євро;

2. чи забезпечена необхідна гнучкість економіки, щоб адаптуватися до можливих змін;

3. як позначиться перехід до євро на інвестиційному кліматі Великобританії;

4. як вплине це рішення на ринок фінансових послуг;

5. як позначиться перехід до євро на зайнятість населення Великобританії.

Ставлення уряду Великобританії до переходу на євро в якості національної валюти, озвучене міністром фінансів в його офіційній доповіді в Парламенті в жовтні 1997 р., є позитивним. Визначальним чинником такого приєднання повинен бути національний економічний інтерес, оцінюваний набором з п'яти вищезгаданих економічних критеріїв. Згідно з висновками за підсумками останніх досліджень, опублікованих в червні 2003 р., з 1997 р. Великобританія зробила суттєвий прогрес у створенні умов для вступу в зону євро. Тим не менш, незважаючи на очевидність збільшених обсягів інвестицій і торгівлі, збільшення обсягів фінансових послуг, зростання зайнятості та економіки в цілому, уряд прийшов до висновку, що національна економіка не зможе адекватно реагувати на що мають місце негативні явища в Європейському валютному союзі, так як з п'яти критеріїв виконаний тільки четвертий, що стосується ринку фінансових послуг.

Тому, враховуючи як економічну, так і політичну доцільність приєднання до євро, уряд Великобританії влітку 2003 р. ввів в дію комплекс подальших заходів, спрямованих на створення умов для приєднання до євро. Останні практичні кроки в цьому зв'язку були озвучені Міністром фінансів Великобританії в його звіті Палаті громад британського парламенту 9.06.04р.:

• для вимірювання темпів інфляції в цілях бюджетного планування використовувати єдиний з ЄС показник - індекс споживчих цін, що наблизить Великобританію до єврозоні по частині оцінок рівня інфляції;

• підготувати до обговорення законопроект про проведення референдуму щодо приєднання до єдиній європейській валюті;

• продовжити реформи, спрямовані на вдосконалення ринку нерухомості та забезпечення макроекономічної стабільності.

Необхідно також відзначити що банк Англії - випусковий національну валюту Великобританії, не є державним, а належить приватним особам. Приєднання до зони євро призведе до фактично втратою цим банком основної частини бізнесу і фінансового впливу. Таким чином. приєднання Великобританії до зони Євро в осяжній перспективі малоймовірно.

В період боргової кризи в зоні євро у 2011 р. колишній глава МЗС Великобританії Девід Оуен запропонував європейським країнам, що не входять у валютний союз, створити свою власну "Не-Єврогрупу" (НЄГ), яка б стала ключовим органом ЄС. Створення НЄГ не несе ніякої практичної користі для ЄС і може бути вигідно тільки одному учаснику - Великобританії, яка разом з лідерством у коаліції отримає значні важелі впливу. Експерти, однак, сумніваються в появі альтернативи зоні євро. "Коаліція, яка в перспективі б отримала право вето в ЄС, могла б бути ефективною тільки за наявності достатньої політичної ваги і спільних цілей. Поки ці дві умови недосяжні. Жодна з цих економік не може нічого протиставити Франції або Німеччині. Крім того, позиції по валютній інтеграції у можливих членів НЄГ все-таки відрізняються", - сказав професор Лондонської школи економіки (LSE) Альбрехт Рітшль.