Інструкція щодо дослідження характеру зору

Обладнання: спиці, трубка, кольоротест Білостоцького – Фрідмана

 

Алгоритм дії	Послідовність виконання
1. Підготовка пацієнта та всього необхідного до дослідження	1. Привітатися з пацієнтом 2. Назвати себе 3. Запитати, як звертатися до нього 5. Пояснити доцільність проведення маніпуляції 6. Отримати згоду на її проведення 7. Проінструктувати пацієнта, якої відповіді від нього чекають 8. Провернути увагу пацієнта до того, що обидва ока повинні бути відкритими
2. Проведення дослідження	Метод Кальфа 1. Дати пацієнту в руки спицю 2. Тримаючи вертикально у своїх руках спицю, попросити пацієнта приставити кінчик його спиці до спиці лікаря таким чином, щоб обидві спиці утворили пряму лінію 3. Оцінити результат дослідження
Метод Соколова 1. Дати пацієнту в руку трубку 2. Попросити пацієнта приставити трубку до одного ока і дивитися крізь неї вдалину 3. Попросити пацієнта приставити долоню іншої руки до кінця трубки з боку іншого ока 4. Оцінити результат дослідження

 

Інструкція щодо визначення рефракції за допомогою суб’єктивного способу

Обладнання: необхідний набір лінз, пробна окулярна оправа (лінзотримач), таблиця для визначення гостроти зору.

Алгоритм дії	Послідовність виконання
1. Підготовка пацієнта та всього необхідного до проведення маніпуляції	1. Привітатися з пацієнтом 2. Назвати себе 3. Запитати, як звертатися до нього 4. З’ясувати вік пацієнта 5. Пояснити доцільність проведення маніпуляції 6. Отримати згоду на її проведення 7. Запропонувати сісти на стілець навпроти таблиці 8. Проінструктувати пацієнта, якої відповіді від нього чекають 9. Попросити пацієнта надягти універсальну окулярну оправу 10. Відрегулювати в ній міжзіничну відстань і положення носового упора 11. Привернути увагу пацієнта до того, щоб він сидів рівно, не мружився, не нахиляв у той чи інший бік голову і дивився прямо перед собою
2. Проведення маніпуляції	1. Вставити в лінзотримачнавпроти лівого ока непрозорий екран 2. У пробну окулярну оправу перед правим оком вставити найслабше збиральне скельце (+0,25 або +0,5 дптр) і з’ясувати, як змінився зір 3. Якщо зір поліпшився (гіперметропічна рефракція), треба поступово змінювати силу скелець, посилюючи їх на 0,5 дптр 4. Ступінь гіперметропії визначити за допомогою найсильнішого збирального скельця, яке забезпечує найвищу гостроту зору 5. У разі погіршання зору від слабкого збирального скельця (при еметропічній та міопічній рефракціях) у лінзотримач вставити слабку розсіювальну лінзу (- 0,25 або – 0,5 дптр) 6. Якщо зіріз розсіювальною лінзою поліпшився (міопічна рефракція), треба поступово збільшувати силу розсіювальних лінз із інтервалом 0,5 дптр до того моменту, коли буде досягнуто найвищої гостроти зору 7. Ступінь міопії визначити за допомогою найслабшого розсіювального скельця, яке забезпечує найкращу гостроту зору 8. Провести аналогічне дослідження на лівому оці

 

Визначення гостроти зору

Обладнання: апарат Рота з вміщеною в нього таблицею Головіна – Сивцева для визначення зору, оптотипи Поляка, офтальмоскоп, заслінка, вказівка.

Алгоритм дії	Послідовність виконання
1. Підготовка пацієнта та всього необхідного до дослідження	1. Привітатися з пацієнтом 2. Назвати себе 3. Запитати, як звертатися до нього 4. Пояснити доцільність проведення дослідження 5. Отримати згоду на його проведення 6. Запропонувати сісти на стілець, який стоїть навпроти таблиці на відстані 5 м від неї 7. Підключити апарат Рота до електричної мережі 8. Привернути увагу пацієнта до того, щоб він сидів рівно, не мружився, не нахиляв у той чи інший бік голову і дивився прямо перед собою
2. Проведення дослідження	1. Попросити пацієнта прикрити непрозорою заслінкою ліве око 2. Попросити пацієнта, щоб обидва ока (те, що прикрите заслінкою, і те, що не прикрите заслінкою) були відкриті 3. У разі відсутності скарг на порушення зору стати поруч з таблицею, взяти в руку вказівку, розмістити її кінчик точно під оптотипом 10-го рядка таблиці на деякій відстані від останнього і попросити пацієнта назвати вказаний оптотип 4. Оптотипи (не менше 4 знаів)показувати протягом 2-3 с під час звичайних клінічних оглядів і 4-5 с – при контрольно-експертних (кінчик вказівки повинен бути добре помітним для пацієнта) 5. У дітей дошкільного віку та людей зі скаргами на зниження гостроти зору розпочати дослідження з 1-го рядка, показувати зверху вниз по одному оптотипу в рядку доти, доки пацієнт не зробить помилку, після чого повернутися до попереднього рядка і показати всі його оптотипи 6. Якщо пацієнт не розрізняє навіть першого рядка таблиці, то необхідно, користуючись переносними оптотипами (наприклад, оптотипами Поляка), наближати їх до пацієнта доти, доки він не назве їх правильно 7. Визначити у метрах відстань, з якої пацієнт правильно розпізнав оптотип 8. Якщо оптотипи не відповідають визначити світловідчуття, необхідно: навести на око промінь світла від офтальмоскопа і запитати у пацієнта про наявність чи відсутність відчуття світла, проконтролювати правильність відчуття світла, наводячи промінь світла з різних напрямків 9. Попросити пацієнта прикрити заслінкою праве око і повторити дослідження для лівого ока
3. Оцінка та реєстрація результатів дослідження	1. Гострота зору (Visus) визначити за формулою Снеллена 2. При користуванні таблицею гостроти зору оцінити за рядком найменших знаків, які пацієнт назвав безпомилково. Допускається одна помилка в 3 – 6 му рядках та дві – в 7 - 10 му рядках, але тоді застосовують поняття певної гостроти зору 3. Занести до відповідної графи медичної документації результат дослідження, позначивши гостроту зору словом Visus (скорочено Vis). Гостроту зору правого ока позначити Vis OD =, лівого – Vis OS= 4. Після знаку «=» вказати результат дослідження 5. У випадку визначення світловідчуття «правильне сприйняття світла» позначити Percepcio lucis, правильно названий напрямок розташування джерела світла - Percepcio lucis certa, неправильно - Percepcio lucis incerta відсутність відчуття світла – «0» (нуль)