Тема 4. Способи ділового спілкування

1. Система дій, які використовуються в діяльності або у взаємодії для досягнення мети: а) спосіб;

б) засіб;

в) прийом.

2. Учасник спілкування, який виконує дії, пов’язані з передачею інформації співрозмовнику (співрозмовникам):

а) комунікатор;

б) реципієнт;

в) сугестор.

3. Спосіб свідомого і організованого впливу на психіку особистості зовні з метою перетворення інформації у систему її установок і принципів:

а) дискусія;

б) полеміка;

в) переконання.

4. Спосіб впливу на співрозмовника, спрямований на спонукання його до відновлення зовнішній рис і зразків поведінки, манер, дій, вчинків:

а) наслідування;

в) переконання;

в) мотивація.

5. Цілеспрямований неаргументований вплив на людину (групу людей), який супроводжується некритичним сприйняттям інформації:

а) навіювання;

б) переконання;

в) наслідування.

6. Передача психічного стану від однієї людини до іншої в умовах безпосереднього контакту:

а) гіпноз;

б) зараження;

в) емпатія.

7. Свідоме або несвідоме використання хитрощів з метою встановлення контролю над ситуацією та досягнення власної мети:

а) маніпуляція;

б) актуалізація;

в) атракція.

8. Загальний план досягнення мети:

а) інтеріоризація;

б) екстеріоризація;

в) стратегія.

9. Система послідовних дій, які сприяють реалізації загального плану дій:

а) тактика;

б) методика;

в) технологія.

10. Система об’єктів або знаків, яка відтворює суттєві властивості системи оригінала:

а) зразок;

б) макет;

в) модель.

 

Тема 5. Форми ділового спілкування

1. Форма:

а) варіант упорядкування ділового спілкування;

б) спосіб демонстрації зовнішніх ознак ділового спілкування;

в) спосіб організації комунікативної діяльності.

2. Форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями:

а) бесіда;

в) розповідь;

в) пояснення.

3. Форма спілкування, яка реалізується з метою демонстрації ввічливості і представлена набором усталених слів чи речень:

а) глибинно-особистісна,

б) індивідуальна;

в) ритуальна.

4. Форма ділового спілкування, в якій бере участь, як правило, невелика кількість людей і яка спрямована на обговорення ділових проблем і прийняття рішень:

а) дискусія;

б) нарада;

в) полеміка.

5. Нарада, призначена для збору інформації, її переробки і прийняття рішення:

а) інформаційна;

б) дискусійна;

в) диспетчерська.

6. Форма спільного обговорення проблем, які стосуються діяльності всього колективу організації:

а) збори;

б) нарада;

в) бесіда.

7. Форма обговорення проблеми, спрямована на виявлення істини через зіставлення різних поглядів:

а) бесіда;

в) дискусія;

г) перемовини.

8. Форма ділового спілкування, призначена для відзначення та рекламування товарів чи досягнень організації або окремих її представників:

а) збори;

в) презентація;

в) фуршет.

9. Час, рекомендований для проведення дискусії:

а) до 1 год.;

б) до 2 год.;

в) до 3 год.

10. Форма колективного прийняття рішення, яка визначається творчим підходом, продукуванням багатьох ідей, відсутністю критики на першому етапі їх вироблення та подальшим вибором однієї з них:

а) брейн-стормінг;

б) синектика;

в) диспут.

 

Тема 6. Етика управління

1. Керівник:

а) лідер колективу;

б) особа, яка є здатною керувати людьми та сприяти досягненню поставленої мети;

в) особа, на яку офіційно покладені функції управління установою та організації її діяльності.

2. Управління:

а) функція соціальних організованих систем різноманітної природи, яка забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програм і цілей;

б) спосіб або манера поводження з підлеглими;

в) сукупність адміністративних навичок керівника.

3. Головний компонент управлінської діяльності:

а) керівництво підлеглими;

б) забезпечення оптимальної діяльності організації;

в) спрямування діяльності підлеглих на отримання необхідного результату.

4. Сукупність принципів,, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей:

а) стратегія управління;

б) модель управління;

в) стиль управління.

5. Стиль управління, який визначається спрямованістю на колегіальну взаємодію та прийняття рішень:

а) авторитарний;

б) ліберально-потуральний;

в) демократичний.

6. Теорія управління, в якій акцентується увага на здоровій моралі, добропорядності, респектабельності керівників, які повинні піклуватися про своїх підлеглих:

а) класична;

б) емпірична;

в) школа наукового менеджменту.

7. Теорія управління, в якій надається перевага жорсткій ієрархії влади, управління виконавцями шляхом матеріального стимулювання:

а) класична;

б) теорія людських відносин;

в) емпірична.

8. Вольовий акт, спрямований на реалізацію дій, результатом яких є досягнення конкретної цілі на основі перетворення вихідної інформації:

а) прийняття управлінського рішення;

в) мотивація мисленнєвої діяльності;

в) формування інформаційної основи управлінської діяльності.

9. Процес використання керівником спонукальних чинників, здатних впливати на діяльність та поведінку підлеглих:

а) стимулювання;

б) мотивація;

в) організація.

10. Управлінські відносини:

а) відносини між суб’єктом і об’єктом управління;

б) відносини між керівником і підлеглим;

в) відносини між керівником установи та її діловими партнерами.