Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Напряму підготовки 6.030103 Практична психологіяСтр 1 из 4Следующая ⇒
Діагностико-психокорекційна ПРАКТИКА для студентів ІV курсу Напряму підготовки 6.030103 Практична психологія
Діагностико-психокорекційна практика проводиться у VІІІ семестрі. Вид практики – виробнича. Тривалість практики – 6 тижнів. Основною метою діагностико-психокорекційної практики є ознайомлення з особливостями роботи практичного психолога, поглиблення і закріплення теоретичних знань, удосконалення навичок організації та виконання професійно-орієнтованих завдань, складовими яких є проведення психологічних досліджень (оцінка особистісних якостей, особливостей інтелектуального та емоційного розвитку, специфіки міжособистісної взаємодії), психокорекційних технік (внесення змін у розвиток окремих психічних процесів, нівелювання особистісної проблематики), вироблення умінь проведення консультативної, просвітницької та профорієнтаційної роботи. Для виконання завдань діагностико-психокрекційної практики студенти направляються у центри практичної психології та соціальної роботи, притулки для неповнолітніх, центри зайнятості населення, центри соціальних служб для молоді, громадські організації, шкільні та дошкільні навчальні заклади. Студенти ознайомлюються з системою психологічної служби в закладах різного типу (освітньо-виховних, медичних, юридичних, громадських, торгівельних, сфери послуг тощо), її структурою, основними нормативно-правовими документами, що регулюють діяльність психолога, специфікою і напрямками роботи. Завдання практики: 1. Поглиблення та закріплення теоретичних знань, формування умінь застосовувати знання у професійно-орієнтованих завданнях. 2. Удосконалення вмінь проведення діагностичної та психокорекційної роботи. 3. Стимулювання професійного росту майбутніх психологів. Особливості проходження Зміст діагностико-психокорекційної практики Зміст діагностико-психокорекційної практики визначений відповідно до основних видів діяльності практичного психолога: психодіагностичної, корекційно-відновлювальної, консультативної, розвивальної, просвітницької, навчальної та організаційно-методичної роботи. За допомогою психолога організації (соціального працівника, менеджера з персоналу) студент-практикант формулює професійно-орієнтовані завдання. Наприклад, визначає коло психологічних чинників, що впливають на низьку працездатність працівників (вивчення особливостей динаміки професійно важливих якостей, умінь і навиків у звичайних умовах, дослідження функціональних станів працівників, особливостей мотиваційної сфери, індивідуальних властивостей особистості тощо).
В межах професійно-орієнтованого завдання студент-практикант самостійно або за допомогою практичного психолога (соціального працівника, менеджера з персоналу) розробляє відповідну програму діагностики вирішуваної проблеми (наприклад, найімовірніших чинників, що зумовлюють неефективну діяльність працівників, низькі показники працездатності). Студент-практикант проводить групові та індивідуальні дослідження, формулює висновки. Після інтерпретації результатів діагностики студент-практикант розробляє програмупсихологічної допомоги (наприклад, із метою підвищення рівня працездатності), яка може включати психокорекцій ну (обов’язково), консультативну, тренінгову та просвітницьку роботу практичного психолога. Профорієнтаційна робота передбачає проведення окремого заняття у формі групової бесіди просвітницького характеру, психологічного тренінгу. Ймовірний перелік професійно-орієнтованих завдань: – участь у здійсненні професійного відбору працівників; – наявність внутрішньо групових та міжособистісних конфліктів; – зниження показників рівня працездатності працівників (учбової успішності школярів); – збільшення кількості виробничих/навчальних конфліктів; – велика кількість виробничих помилок у діяльності; – втрата інтересу до результатів професійної/навчальної діяльності (зміна ціннісних орієнтації, зниження мотивації); – висока плинність кадрів. Психодіагностична робота відповідно до закладу, де проходить практика, може здійснюватися за допомогою таких методів: 1. Діагностика особистісних характеристик: – методика діагностики акцентуацій характеру К. Леонгарда; – 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла;
– особистісний опитувальник Р. Кеттелла (дитячий варіант); – методика дослідження особистості «Дім-Дерево-Людина»; – шкала оцінки психічного розвитку дитини В. Манової-Томової (від 4 до 52 тижнів; від 1 до 3 років; – методика «Психологічна група ризику – ПГР» (Л.А. Лєпіхова, В.О. Татенко); – каузометрія (Є. Головаха, О. Кронік); - тест інтелекту Д. Векслера (для дітей); - методика «Малюнок сім’ї» (на вибір – інтерпретація за Г.Т. Хоментаускасом, за методом Л. Кормана, за кінетичним малюнком сім’ї Р. Бернсом); - визначення рівня розумового розвитку за методикою ШТРР; - методика діагностики акцентуацій характеру Х. Шмішека; - методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса; - методика «Незакінчені речення» (модифікація С.І. Подмазіна); - методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку (Н.М. Стадненко, Т.Д. Ілляшенко, А.Г. Обухівська). 2. Діагностика психічних станів: – методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН); – методика «Особистісний опитувальник Бехтеревського інституту»; – методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Даркі; – методика діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга і Ю.Л. Ханіна; – кольоровий тест М. Люшера; – методика діагностики рівня невротизації Л.І. Вассермана; – методика діагностики рівня емоційного вигоряння В.В. Бойка; – експериментально-психологічна методика вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга; – методика експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками Є.П. Ільїна; – методика експрес-діагностики рівня психоемоційної напруги О.С. Копіна, К.О. Суслова, Е.В. Заікіна. 3. Діагностика міжособистісних стосунків у колективі: – методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі; – методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; – методика «Q-сортування» В. Стефансона; – методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса; – методика діагностики між особистісних стосунків («соціометрія») Дж. Морено; – методика вивчення особливостей спілкування школярів у класному колективі та комунікабельності як характерологічної риси особистості В.І. Абраменка, М.В. Левченка; – методика оцінки психологічної атмосфери в колективі А.Ф. Фідпера; – експрес-методика вивчення соціально-психологічного клімату в колективі О.С. Михалюка і А.Ю. Шалито. 4. Діагностика професійно важливих якостей працівників: – опитувальник внутрішньої мотивації Р. Раяна (адаптація В.О. Климчука, О.Л. Музики); – методика професійного самовизначення (тест Голландка); – методика вивчення динаміки здібностей (МВДЗ) О.Л. Музики; – карта дослідження особистості К.К. Платонова; – методика діагностики особистості за допомогою психометричного тесту С. Деллінгера; – методика вивчення професійно важливих якостей спеціалістів системи «людина-техніка»; – малюнковий тест «Ділові ситуації» Н.Г. Хитрової; – методика самооцінки ділових й особистісних якостей керівника (менеджера); – методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса; – методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса;
– ергономічна контрольна карта. В окремих випадках студенти-практиканти можуть розробляти анкети, які, наприклад, розкривають зовнішні і внутрішні мотиваційні фактори праці для конкретного виду діяльності. Анкета закритого типу може вивчати різні сторони праці: престиж, професійний зміст роботи, кар’єрні питання, соціальну та особистісну значущість, умови праці, особливості колективу тощо і містити шкалу оцінки за таким принципом: Для того, щоб успішно навчатися професії психолога, я володію такими важливими уміннями: а) аналізувати події у житті людей
б) вислуховувати людину
в) виділяти з прочитаного ключові ідеї
г) переконувати людей у доцільності певних дій
д) під час розмови ставити влучні запитання
е) відчувати ситуацію іншої людини (ставити себе на місце іншого)
є) проводити соціально-психологічні дослідження
Проведення індивідуальних досліджень включає проведення дослідження, обробку результатів, аналіз та інтерпретацію даних кожної методики, складання загальної психологічної характеристики досліджуваного і розробку рекомендацій. Групові дослідження включають проведення дослідження, обробку результатів, аналіз та інтерпретацію даних. Програма надання психологічної допомоги може включати: – психокорекційні заняття; – психологічне консультування (зазначити, коли і з ким проводилась консультація, коротко розкрити зміст); – психологічну просвіту (вказати тему виступу і список використаної літератури); – тренінгові заняття (ділова гра, мозковий штурм, групова дискусія, в яких зазначається мета, завдання, методи роботи, розробити критерії ефективності заняття). Психокорекційні заняття проходять відповідно до спеціально розробленої програми. У професійно-орієнтованому занятті необхідно детально описати одну психокорекційну зустріч. Студент-практикант розробляє проведення групових та індивідуальних психокорекційних занять, які можуть бути спрямовані на 1) вирішення проблем шкільної дезадаптації (проблема невротизації, низького поведінкового самоконтролю, недостатнього розвитку окремих психічних процесів); 2) подолання нав’язливих страхів і високої тривожності; 3) оптимізацію самооцінки у певних сферах життєдіяльності;
4) подолання комунікативних бар’єрів та високого рівня конфліктності; 5) нівелювання дисгармонії особистісного розвитку. Психокорекційна робота розробляється й узгоджується спільно з керівником діагностико-психокорекційної практики, а також практичним психологом організації, і проводиться лише в присутності чи за прямої участі останнього. Психокорекційна група може включати від 3 до 15 осіб. Профорієнтаційне заняття відбувається у старших класах у формі просвітницької бесіди чи тренінгу з елементами психодіагностики. Студент-практикант попередньо повинен: 1. Сформулювати мету заняття. 2. Сформулювати назву заняття (цікаву, яка відповідає меті). 3. Продумати конкретні завдання, які будуть вирішуватися на занятті: про що інформувати, що обговорити, які психологічні особливості діагностувати, що розвинути, сформувати, актуалізувати тощо. 4. Роздати агітаційні матеріали соціально-психологічного факультету. 5. Визначити структуру заняття (вступна, основна і заключна частини), вправи. 6. Описати використані вправи. 7. Оформити роботу за зразком
Профорієнтаційне заняття для учнів 10-11 класів
(тема) Мета заняття: Завдання: 1. 2. Час заняття: 45 хвилин Структура заняття:
Зміст заняття (описати вправи з вказівкою на інструкцію, інформаційними повідомленнями, питаннями і можливим напрямом обговорення) Звітна документація 1. Щоденник проходження практики, який включає характеристику роботи студента-практиканта, підписана директором закладу і практичним психологом (або при відсутності у школі психолога – заступником директора з виховної роботи чи соціальним педагогом) та затверджена мокрою печаткою. 2. Програма діагностико-психокорекційноїпрактики, в якій керівником практики проставлені відмітки про виконання завдань. 3. Загальні відомості про організацію: повна назва адреса телефон Рекомендована література 1. Авторські програми з психології / Упоряд. О. Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с. 2. Адаптація дитини до школи / Упорядники: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 111 с. 3. Анастази А. Психологическое тестирование. Кн.2. М.: Педагогика, 1982. – 294 с. 4. Анастази А., Урина С. Психологическое тестирование. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 688 с. 5. Афанасьева Н.В., Малухина Н.В., Пашнина М.Г. Профориентационный тренинг для старшеклассников «Твой выбор». – СПб.: Речь, 2007. – 366 с. 6. Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. – М.: Просвещение, 1991. – 224 с. 7. Бакли Р., Кэйпл Дж. Теория и практика тренинга. – СПб.: Питер, 2002. – 352 с. 8. Биркенбиль Ф. Коммуникационный тренінг: Наука общения для всех. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 352 с. 9. Бишоп С. Тренинг ассертивности. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с. 10. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике – СПб.: Питер, 2000. – 528 с. 11. Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование.– М.: Изд-во МГУ, 1990. – 136 с.
12. Васьківська С.В. Основи психологічного консультування: Навчальний посібник. – К.: Четверта хвиля, 2004. – 256 с. 13. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – 192 с. 14. Вачков И.В. Общие тренинговые методы. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. – М.: Ось-89, 2000. – 224 с.15. Выбойщик И.В., Шакуров З.А. Личностный многофакторный опросник Р. Кеттелла: Учебное пособие. – Челябинск: Изд. ЮУрГУ, 2000. – 54 с. 16. Геберт Д. Организационная психология. Человек и организация. / Пер. с нем. – Х.: Изд-во гуманитарный центр / О.А. Шипилова, 2006. – 624 с. 17. Горбунова В.В. Етичні та правові аспекти психологічних досліджень // Практична психологія соціальна робота. – 2005. – № 3. – С. 18-23. 18. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования. Проблемный подход. – К.: Наукова думка, 1995. – 128 с. 19. Гришин В.В., Лушин П.В. Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе. – М.: ИКА «Москва», 1990. – 64 с. 20. Гришина Н.В. К вопросу о предрасположенности к конфликтному поведению // Психические состояния / Под. ред. А.А. Крылова и др. – Л., 1982. – С. 90-96. 21. Диагностика эмоционально-нравственного развития / ред. и сост. И.Б. Дерманова. – СПб.: Издательство «Речь», 2002. – 176 с.: ил. 22. Діагностика і корекція емоційних станів молодших школярів / Укладачі: Л.А. Лавренчук, Л.А. Скаковська, Є.С. Клєцова. – Житомир, 2002. – 47 с. 23. Документація психолога / Упорядник Т. Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120 с. 24. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест: практическое пособие. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2001. – 448 с., ил. 25. Дубровина И.В. и др. Рабочая книга школьного психолога. – М.: Просвещение, 1991. – 304 с. 26. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – 2-е изд., перераб. – СПб.: Питер, 2001. – 400 с. 27. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 208 с. 28. Ильин Е.П. Методики изучения соотношения первой и второй сигнальных систем / Е.П. Ильин. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 368-373. 29. Інтелектуальні здібності дитини / Упорядники: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 96 с. 30. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983. – С. 102-115. 31. Кипнис М. Тренинг креативности. – М.: Ось-89, 2005. – 128 с. 32. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 304 с. 33. Комплекс програм і методичних рекомендацій з організації і проведення педагогічної практики з психології / Л.В. Долинська, О.В. Скрипченко, Т.М. Лисянська та інші. – Київ: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2006. – 141 с. 34. Корекційна робота психолога / Упоряд. О. Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с. – (Психолог. Бібліотека. Вип. 3). 35. Коробко С.Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 416 с. 36. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посіб. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 384 с. 37. Лєпіхова Л.А., Татенко В.О. Методика: «Психологічна група ризику – ПГР» // Психологія. Науково-методичний збірник. – К.: Освіта, 1993. – Випуск № 41. 38. Личко А.Е. Личностный опросник Бехтеревского института (ЛОБИ) // Личностный опросник Бехтеревского института // Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер, 2007. – 688 с. 39. Ментс М. ван Эффективное использование ролевых игр в тренинге. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с. 40. Методичні рекомендації по проведенню тренінг-курсу для підлітків з питань просвітницької роботи щодо здорового способу життя. – К.: Міленіум, 2002. – 48 с. 41. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла: Учебно-методическое пособие / А.Н. Капустина. – СПб.: Речь, 2007. – 100 с. (Серия: Практикум по психодиагностике). 42. Морено Я.Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Пер. c англ. – М.: Академический проект, 2001. – 384 с. 43. Музика О.Л. Теоретичні засади розробки методики вивчення динамічних механізмів розвитку творчих здібностей та тренінгу ціннісної підтримки особистісного росту // Науковий звіт про виконання ІІ етапу наукового проекту ДФФД 07.07.00092 «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків». – Житомир, 2005. – С. 6-27. 44. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. – СПб.: Питер, 2002. – 464 с.: ил. 45. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 632 с. 46. Овчарова Р.В. Практическая психология образования: Учеб. пособие для студ. психол. фак. университетов. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 448 с. 47. Осадько О. Технології психологічного консультування. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с. 48. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – 512 с. 49. Основи психодіагностики. Навчальний посібник. – К.: Главник, 2006. – 144 с. – (Серія «Психологічний інструментарій»). 50. Перькова О.И., Сазанова Л.И. Интеллектуальный тренинг: учебно-методическое пособие для учителей и родителей. – СПб.: Речь, 2002. – 221 с. 51. Практикум з психодіагностики / Укладачі: Музика О.О., Остринська В.М., Остринський В.В. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 1999. – 167 с. 52. Практикум по арт-терапии / Под ред. А.И. Копытина. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 448 с. 53. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. А.И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1987. – 232 с. 54. Професійно-орієнтовані завдання з психології: Навчальний посібник / За ред. О.Л. Музики. Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – 566 с. 55. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. – М.: Изд-во: Институт практической психологии; Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. – 246 с. 56. Психодиагностика. Проблемы и исследования / Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Педагогика, 1981. – 232 с. 57. Психодиагностика: Теория и практика / Под ред. Н.Ф. Талызиной. – М.: Прогресс, 1986. – 208 с. 58. Психологическая служба в вузе / Под ред. Н.М. Пейсахова. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1981. – 240 с. 59. Психологічна деонтологія: етичні кодекси: Хрестоматія / Уклад. В.О. Климчук. – К.: МАУП, 2005. – 88 с. 60. Психолого-педагогическая диагностика личности будущего учителя в системе профессиональной ориентации. / Под ред. В.Ф. Моргун. – К.: РУМК, 1990. – 64 с. 61. Робота психолога у закладах освіти. Збірник нормативних документів / Укладач: І.С. Загурська. – Житомир, 2001. – 58 с. 62. Рогов Е.И. Настольная книга школьного психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384 с. 63. Рогов Е.И. Настольная книга школьного психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приёмы и упражнения. – 480 с. 64. Розвивальні та корекційні заняття психолога / Упорядник Т. Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120 с. – (Б-ка «Шк. світу»). 65. Розвиток пізнавальних процесів дитини / Упорядники: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 112 с. 66. Рубинштейн С.Я. Методика Коса // Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. – М.: Апрель-Пресс, Издательство Института Психотерапии, 2004. – С.69-71. 67. Семинарские и лабораторные занятия по общей психологии и методические рекомендации к ним для преподавателей пединститутов и педучилищ / Сост. В.И. Абраменко, М.В. Левченко. – Киев: КГПИ, 1987. – 76 с. 68. Сидоренко Е.В. Мотивационный тренинг. – СПб.: Речь, 2001. – 234 с. 69. Сівак С. Скринінг шкільного життя. Методика комплексного психодіагностичного вивчення стану навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 72 с. 70. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики: Диагностика межличностных отношений. Выпуск 3. – М., 1990. – 48 с. 71. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики: Метод цветовых выборов модифицированный цветовой тест Люшера. Выпуск 2. – М., 1990. – 88 с. 72. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики: Стандартизованный многофакторный метод исследования личности. Выпуск 1. – М., 1990. – 76 с. 73. Тренинг для старшеклассников "Я в мире профессий" // Школьный психолог. – 2003. – № 48. 74. Фопель К. Психологические группы: Рабочие материалы для ведущего: Практическое пособие / Пер. с нем. 2-е изд., стер. – М. Генезис, 2000. – 256 с. 75. Фридман Л.М. и др. Изучение личности учащихся и ученических коллективов: Кн. для учителя / Л.М. Фридман, Т.А. Пушкина, И.Я. Каплунович. – М.: Просвещение, 1988. – 207 с. 76. Хлєбнікова Т. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога: навчально-методичний посібник для викладачів, слухачів ІПО, директорів шкіл, керівників РУО. – Х.: Вид. группа «Основа», 2003. – 80 с. – (Серія «Бібліотека журналу «Управління школою»»; Вип. 7). 77. Худик В.А. Психологическая диагностика детского развития: Методы исследования. – К.: Освіта, 1992. – 220 с. 78. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности: Учеб. для студентов высш. учеб. зав. – 2-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВАЛДОС, 2001. – 512 с. 79. Шумакова Н.Б., Щебланова Е.И., Щербо Н.П. Исследование творческой одаренности с использованием тестов П. Торренса для младших школьников // Вопросы психологии. – 1991. – №1. – С. 27-32. 80. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – 382 с. 81. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 264 с.
Діагностико-психокорекційна ПРАКТИКА для студентів ІV курсу напряму підготовки 6.030103 Практична психологія
Діагностико-психокорекційна практика проводиться у VІІІ семестрі. Вид практики – виробнича. Тривалість практики – 6 тижнів. Основною метою діагностико-психокорекційної практики є ознайомлення з особливостями роботи практичного психолога, поглиблення і закріплення теоретичних знань, удосконалення навичок організації та виконання професійно-орієнтованих завдань, складовими яких є проведення психологічних досліджень (оцінка особистісних якостей, особливостей інтелектуального та емоційного розвитку, специфіки міжособистісної взаємодії), психокорекційних технік (внесення змін у розвиток окремих психічних процесів, нівелювання особистісної проблематики), вироблення умінь проведення консультативної, просвітницької та профорієнтаційної роботи. Для виконання завдань діагностико-психокрекційної практики студенти направляються у центри практичної психології та соціальної роботи, притулки для неповнолітніх, центри зайнятості населення, центри соціальних служб для молоді, громадські організації, шкільні та дошкільні навчальні заклади. Студенти ознайомлюються з системою психологічної служби в закладах різного типу (освітньо-виховних, медичних, юридичних, громадських, торгівельних, сфери послуг тощо), її структурою, основними нормативно-правовими документами, що регулюють діяльність психолога, специфікою і напрямками роботи. Завдання практики: 1. Поглиблення та закріплення теоретичних знань, формування умінь застосовувати знання у професійно-орієнтованих завданнях. 2. Удосконалення вмінь проведення діагностичної та психокорекційної роботи. 3. Стимулювання професійного росту майбутніх психологів. Особливості проходження
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 138; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.54.63 (0.099 с.) |