Клінічні критерії гарячки денге згідно Панамериканської організації охорони здоров'я

Так Панамериканська організація охорони здоров'я (ПООЗ) вважає, що для підозри на гарячку денге у хворого має бути гостра гарячка і щонайменше 2-х з таких симптомів:

· сильний головний біль;

· ретроорбітальний біль;

· лімфоаденопатія;

· тяжкі міалгії;

· кістковий біль, артралгії;

· характерний макуло-папульозний висип;

· геморагічні прояви;

· лейкопенія в загальному аналізі крові.

Клінічні критерії геморагічної гарячки денге

Геморагічна гарячка денге правомірна при наявності вищенаведеного і появі:

· позитивний турнікетний (себто джгутовий) тест;

· петехії, синці, пурпура;

· кровотеча з травного тракту (криваве блювотиння або мелена);

· крововилив у місцях ін'єкцій;

· кровотечі з інших місць;

· тромбоцитопенія (< 100 000 клітин в 1 мкл);

· наявність витоку плазми крові внаслідок збільшення проникності кровоносних судин, що проявляється у вигляді одного або більше з такого:

· більш ніж на 20 % зростання середнього рівня гематокриту для певного віку і статі,

· більше ніж на 20 % зниження гематокриту після заміщення втрат рідини, у порівнянні з вихідним його показником,

· або наявність плевриту, асциту, гіпопротеїнемії.

Клінічні критерії шокового синдрому

Шоковий синдром діагностують у тих випадках, що відповідають усім зазначеним вище критеріям, і є свідчення грубих порушень гемодинаміки, такі як:

· швидкий, слабкий пульс;

· маленька різниця між систолічним і діастолічним тиском (пульсовий тиск) <20 мм рт. ст.), з підвищеним периферичним судинним опором і діастолічним тиском;

· гіпотонія;

· холодна, липка шкіра;

· зміна психічного стану, хоча пацієнт на початку хвороби може і зберігати свідомість.

Клінічні критерії геморагічної гарячки згідно ВООЗ

ВООЗ вважає підозрілим на наявність геморагічної гарячки:

· гарячку тривалістю у 2—7 днів і, можливо, двофазну;

· геморагічні прояви (кровотечі з слизової оболонки травної системи, блювання кров'ю або мелена, або позитивний турнікетний (джгутовий) тест, наявність петехій, синців у місцях ін'екцій або пурпури);

· тромбоцитопенію (<100 000 клітин в 1 мкл);

· виток плазми (> 20 % зростання гематокриту від за віком і статтю/або зменшення гематокриту після відшкодування втрат; наявність плевриту чи асциту).

Шокові критерії ВООЗ збігаються з такими ПООЗ. Характерними змінами для гарячки денге в цілому у загальному аналізі крові є лейкопенія, лімфоцитоз, підвищення ШОЕ. Зміни інших лабораторних тестів визначаються формою хвороби, ступенем тяжкості тощо.

Специфічна діагностика

Гарячку денге потрібно намагатися завжди підтвердити специфічними тестами:

· виділення вірусу з крові та інших рідин на культурах тканин або за допомогою лабораторних тварин (біологічний метод);

· застосування полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення в крові РНК вірусу денге;

· серологічні реакції — ІФА (з виявленням IgM), РПГА, реакція зв'язування комплементу (РЗК) тощо

Лікування

Етіологічне лікування

На сьогодні не існує етіотропного противірусного лікування гарячки денге.

Загальні заходи

Обов'язкова госпіталізація хворих в ізольовані палати (бокси), захищені від проникнення комарів у регіонах, де існує небезпека подальшого передавання інфекції, з виділенням окремого інструментарію. Призначають суворий ліжковий режим, вітамінізовану, висококалорійну щадну дієта з урахуванням органної патології. Виняткове значення має догляд за хворим, ретельна оцінка динаміки клінічних і лабораторних показників.

Патогенетичне лікування

Проводиться патогенетична і симптоматична терапія, яка включає:

· дезінтоксикаційні;

· протишокові;

· гемостатичні засоби;

· респіраторна підтримка;

· переливання одногрупної плазми або еритроцитарної маси (при масивних крововтратах);

· призначення діуретиків;

· корекція змін кислотно-основного балансу.

В світі проводять дослідження з створення противірусних препаратів для лікування гарячки денге і профілактики серйозних ускладнень у людей, однак результатів ще не отримано.