А.1 Метод оцінювання друкарських властивостей

Вирізати з еталонного паперу та з паперу, для якого визначають колір шару фарби, смужки половинної ширини відповідно до ДСТУ ІЗО 2846-1:2009. Товщина досліджуваного паперу повинна бути максимально на-

ближеною до товщини еталонного. Намотати паралельно обидві смужки паперу на тримач зразка лабораторного пристрою для визначення дру­карських властивостей поліграфічних матеріалів. Застосовуючи офсет­не полотно, приведене в контакт із друкарською формою, та основну фарбу, яка відповідає ДСТУ ІЗО 2846-1:2009, надрукувати пробний відбиток згідно з методикою, установленою цим стандартом. Кількість фарби, перенесеної на папір, повинна бути такою, щоб забезпечити відповідність кольору фарби на сухому відбитку на еталонному папері вимогам ІЗО ДСТУ ІЗО 2846-1:2009. Після встановлення відповідності кольору фарби на еталонному папері визначити колір фарби на папері досліджуваного типу за умови одночасного друкування на них. Це і є на­лежне відтворювання кольору фарби на папері цього типу.

А.2 Метод друкуваня на аркушевих офсетних машинах

Підготувати для друкування на аркушевій офсетній машині з ручним подаванням стос паперу відповідно до ДСТУ ІЗО 2846-1:2009, у якому приблизно через 100 аркушів є чітко мічені аркуші еталонного паперу та інших досліджуваних типів паперу. Товщина усіх типів паперу повинна бути приблизно однаковою. Друкарську машину треба забезпечити основ­ними фарбами відповідно до ДСТУ ІЗО 2846-1:2009. На початку друку­вання встановлюють такий рівень перенесення фарби на еталонний папір, щоб тони суцільних фонів голубого, пурпурного, жовтого і чорного на сухому відбитку відповідали вимогам стандарту ДСТУ ІЗО 2846-1:2009. Необхідно усунути явища перебивання до початку друкування. Під час друкування на залишках стосу потрібно регулярно перевіряти значення рівнів перенесення фарби на еталонний папір та підтримувати ці значен­ня. Після закріплення фарби на відбитках аркуші досліджуваних типів паперу вилучають зі стосу, на них відтворено належні кольори фарб.

В аркушевій друкарській машині на аркуші еталонного та досліджуваного паперу фарбу треба нанести плівкою однакової товщи­ни, такої як і на офсетне полотно. Наявність аркушів паперу іншого типу може спричинити порушення подавання фарби під час подальшого дру­кування, оскільки, залежно від шорсткості поверхні, цей папір сприймає більшу або меншу кількість друкарської фарби з офсетного полотна. Рівень подачі фарби швидко відновлюється вже після друкування 50 аркушів.

Кольори фарб на відбитках, отриманих методами, описаними в А.1 і А.2, добре узгоджуються.

 

 

 

Національні стандарті І

СТУ І5О 12647-3:2005;

'ОЗДІЛ

 

XVIII. ПОЛІГРАФІЯ.

КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСАМИ ВИГОТОВЛЯННЯ

РАСТРОВИХ КОЛЬОРОПОДІЛЕНИХ ФОТОФОРМ,

ПРОБНИХ І ТИРАЖНИХ ВІДБИТКІВ

частина 3. офсетне плоске друкування на газетному папері без додаткового сушіння

(відповідно до ДСТУ І5О 12647-3:2008, чинного від 01.07.2010 р.)

Галузь застосування

Стандарт встановлює умови друкування газет однією або чотирма фарбами та виготовлення пробних відбитків. Значення встановлених параметрів можна використовувати друкарям у процесі обмінювання інформацією, щоб характеризувати відповідні умови друкування та кон­тролювати параметри технологічного процесу друку для досягнення на­лежних показників якості.

Ця частина ДСТУ І8О 12647:

• установлює ряд параметрів та значень технологічних
процесів, які треба застосовувати під час підготовки растрових
кольороподілених фотоформ для пробного або тиражного друку­
вання газет однією або чотирма фарбами. Параметри та і'х значен­
ня вибрано з урахуванням характерних особливостей усіх стадій
повного поліграфічного технологічного процесу «кольороподілу»
«виготовлення друкарської форми», «пробного друкування», «дру­
кування тиражу»;

• стосується офсетного друку без додаткового сушіння та виготов­
лення пробних і тиражних відбитків способом високого друку і
процесів немашинного пробного друкування на газетному папері
або процесів, які моделюють його, з переважним застосовуван­
ням кольороподілених фотоформ, застосовуваних як аналоговий
засіб зберігання оптичної інформації, на відміну від застосування
цифрової електронної форми зберігання інформації;

• аналогічно стосується друкування з друкарських форм, виготов­
лених методами безпосереднього нанесення на них зображення та
відповідних процесів пробного друкування;

• не стосується лінійних та нерегулярних растрів, хоча певні наведені
в цьому стандарті параметри можна застосовувати до них за
аналогією. Зокрема встановлені стандартом збільшення показників
тону треба застосовувати беззастережно, оскільки вони стосуються
контрольних полів на шкалах із растровими елементами регулярної
структури;

• не стосується пробного друкування флексографічним способом,
хоча ряд параметрів можна застосовувати за аналогією.