Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

 

В цілому адміністративний процес становить собою систему проваджень, що співвідносяться з ним як категорії загального та особливого.

Виділення конкретних проваджень у рамках адміністративного процесу пов’язане з необхідністю регулювання певних, якісно однорідних адміністративно-процесуальних правовідносин.

Класифікація адміністративних проваджень:

1) залежно від характеру індивідуально-конкретної (адміністративної) справи можна виділити:

- неюрисдикційні адміністративні провадження;

- юрисдикційні адміністративні провадження;

2) залежно від ступеня врегульованості процесуальної форми можна виділити:

- звичайне провадження;

- спрощене (прискорене) провадження. Характеризується спрощеною процесуальною регламентацією, мінімальною кількістю процесуальних актів, певною «спресованістю» стадій;

3) за індивідуально-конкретними справами виділяють:

- провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів;

- провадження по прийняттю індивідуальних актів управління;

- провадження по оскарженню рішень, дій або бездіяльності органів і посадових осіб, що порушують права громадян;

- провадження по зверненнях громадян;

- провадження по застосуванню адміністративно-попереджувальних заходів і заходів адміністративного припинення;

- провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- дисциплінарне провадження;

- провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень;

- реєстраційно-дозвільне провадження;

- провадження по приватизації державного майна;

- діловодство;

- установче провадження.

Важливими органічними елементами, що властиві структурі кожного з адміністративних проваджень і відповідно адміністративному процесу в цілому, є процесуальні стадії, етапи, окремі процесуальні дії.

Процесуальна стадія – це відносно уособлена, відділена часом і логічно пов’язана сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення певної мети та розв’язання відповідних завдань конкретного адміністративного провадження, що характеризується колом суб’єктів і закріплюється в процесуальних актах.

Виділяють такі стадії адміністративно-процесуальної діяльності:

- стадія аналізу ситуації, в ході якої збирають та фіксують інформацію про фактичний стан справ, реальні факти, оцінюють перспективу подальшого руху справи, приймають рішення про необхідність такого руху. Фактично ця стадія становить собою порушення адміністративної справи;

- стадія прийняття рішення у справі, в ході якої дають юридичну оцінку зібраної інформації, повно та всебічно досліджують матеріали справи з метою встановлення об’єктивної істини, приймають конкретне рішення;

- стадія оскарження або опротестування рішення у справі, що носить факультативний характер;

- стадія виконання прийнятого рішення, в ході якої логічно завершується діяльність у адміністративній справі. Важливість цієї стадії обумовлено тим, що без неї все провадження у справі фактично втрачає сенс, набуваючи чисто формального характеру.

Етапи процесуальної діяльності характеризуються визначеними безпосередніми цілями і завданнями, а також колом суб’єктів їх здійснення. Результати етапів процесуальної діяльності дістають своє відображення в окремому процесуальному оформленні.

Адміністративно-процесуальні дії становлять основу конструкції всієї системи адміністративного процесу. Серед видів процесуальних дій виділяють попередні, проміжні й завершальні процесуальні дії.

Отже, структуру адміністративних проваджень, як і в цілому адміністративно-процесуальної діяльності, утворюють процесуальні стадії, їх етапи, а також процесуальні дії, що в сукупності виступають первинними складовими адміністративного процесу ^[56].