Основні поняття та види спостережень

Статистичне спостереження – це перший етап дослідження масових суспільних явищ. Статистичне спостереження – планомірний, науково організований збір даних про явища і процеси громадського життя. Статистичне спостереження формує первинний статистичний матеріал, тобто статистичні дані. Ці дані повинні відповідати наступним вимогам:

1) вірогідність, тобто реально описувати об’єкт спостереження;

2) своєчасність;

3) бути повними по суті і обсягу;

4) бути порівнянними у просторі і часі;

5) бути доступними.

Кожне статистичне спостереження проходить 4 етапи:

1) збір первинного статистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів або опитування респондентів;

2) систематизація і групування даних;

3) перехід від характеристик окремих величин до узагальнюючих показників, які представляються у вигляді середніх або відносних величин;

4) аналіз варіації, динаміки і взаємозв’язків.

Після проходження цих етапів формуються висновки, які можуть бути оформлені у вигляді таблиць, графіків і тексту.

Спостереження підрозділяється на первинне і вторинне. Первинне безпосередньо характеризує об’єкт. При вторинному дані вибираються з раніше оброблених і зареєстрованих.

Статистичні спостереження розрізняються за видами і способами проведення. Існує наступна класифікація їх видів:

I) за ступенем охоплення досліджуваної сукупності. Тут виділяють суцільне і несуцільне спостереження. Суцільне охоплює всі одиниці сукупності. Його перевага – повнота інформації, а недолік – на практиці не завжди можливе вивчення всіх одиниць сукупності. Тому використовують несуцільне спостереження, при якому охоплюється частина досліджуваної сукупності. Несуцільне спостереження підрозділяється на:

1) вибіркове – із сукупності випадковим образом вибираються дані, і на їхній основі проводяться дослідження. Цей тип використовується для дослідження попиту населення, зарплати, житлових умов, використання робочого часу і устаткування;

2) спосіб основного масиву – забезпечує дослідження певних найбільш істотних ознак виділених даних. При використанні цього способу вибирають дані, у яких зосереджена значна частина всіх досліджуваних факторів;

3) анкетне – на основі анкет робляться висновки. Основний недолік – проблема вірогідності інформації;

4) монографічні описи – використовуються для докладного вивчення даних. Тут не ставиться мета охарактеризувати всю сукупність даних. Використовується для вивчення розвитку або причин недоліків.

II) за фактором часу. Тут виділяються безперервні (поточні) – реєстрація фактів здійснюється в міру виникнення, перервні – проводяться через певні проміжки часу або однократно в міру необхідності.

III) за джерелами відомостей. Безпосереднє спостереження – дані реєструють у результаті виміру або огляду. Документальне спостереження – ґрунтується на документальному обліку. Цей вид спостереження лежить в основі статистичної звітності. Опитування – використовується якщо інші види неможливі. Існує 3 способи опитування:

1) експедиційне – відповіді фіксуються в спеціальних формулярах;

2) звітне – всіма підприємствами надаються звіти у встановлений термін;

3) самореєстрація – респонденти самостійно заповнюють бланки.

Вибір виду і способу спостереження залежить від мети і завдань спостереження.

План спостереження

Підготовка спостереження починається зі складання плану спостереження. План спостереження – це програмно-методичні і організаційні питання. Програмно-методичні питання – це перелік пунктів, що містить у собі:

1) опис об’єкта спостереження;

2) складові частини об’єкта;

3) джерела інформації;

4) програму спостереження.

Об’єкт спостереження – сукупність суспільних процесів або явищ, що підлягають дослідженню. Основним завданням тут є точне визначення границь і сутності об’єкта. Для цього використовуються цензи. Ценз – це набір кількісних і якісних обмежуючих ознак. Об’єкт спостереження складається з окремих елементів.

Окремі елементи – це складові частини об’єкта або одиниці сукупності. Вони є основою обліку і мають ознаки, які підлягають реєстрації. Ознаки підрозділяються на дискретні, які приймають ізольоване значення, і безперервні, що змінюються в певних межах.

Відомості про ознаки збирають із одиниць спостереження. Одиниці спостереження – це джерела інформації.

Програма спостереження містить у собі перелік питань, які відповідають наступним вимогам:

1) враховуються ті ознаки, які необхідні, і значення яких будуть використані;

2) повинні міститися питання, які дозволяють контролювати деякі відповіді;

3) не допускаються різні тлумачення питання.

У програму включається розробка інструментарію, визначення способу і виду спостереження. Статистичний інструментарій – це набір формулярів, інструкцій, вказівок щодо проведення спостереження. При складанні формуляра враховується зміст, інформативність ознак і можливість їхньої статистичної обробки. Статистична обробка забезпечується на основі використання спеціальних шкал. Шкала – це спосіб упорядкувати і кількісно виразити ознаки. Виділяють наступні шкали:

1) номінальна – шкала найменувань, які встановлюють відношення подоби елементів;

2) порядкова (рангова) – встановлює інтенсивність прояву ознак;

3) метрична (кількісна) – в основу покладені результати безпосередніх вимірів.

Другою складовою частиною плану спостережень є організація питань, які визначають місце проведення, матеріально-технічне забезпечення, способи забезпечення точності, час і періодичність і хто проводить спостереження. Якщо не можна провести спостереження протягом деякого тривалого проміжку часу, то вибирається критичний момент, тобто момент часу, у який реєструються дані. Якщо виділити такий момент часу неможливо, установлюють період спостереження, тобто суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані.