Світовий ринок зерна кукурудзи і місце України в його формуванні

Світовий ринок зерна кукурудзи і місце України в його формуванні

Відомо, що продовольчий потенціал країни оцінюється рівнем забезпеченості її зерновими культурами.

В останні роки конкуренція на цьому ринку значно посилилась. Збільшилось число країн, які виділяють субсидії на виробництво та експорт сільськогосподарської продукції. Використання сучасних технологій дало можливість багатьом із них підняти рівень своєї само захищеності і тим самим знизити залежність від імпорту. Загострення конкурентної боротьби вплинуло на скорочення обсягів експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі із США. Причиною цього значною мірою стало те, що у 80-х роках адміністрація СІЛА прагнула боротися з перевиробництвом зернових, виплачуючи фермерам певні кошти за відмову від обробітку землі. В результаті виробництво трьох важливих для США культур - кукурудзи, пшениці, сої - знизилось на 7%, тоді як в інших регіонах світу зросло більше як на 30%. [З, 145с.]

Країни ЄС вийшли на ринок сільськогосподарської продукції як сильний конкурент на ринку зернових, що фактично було результатом фактичного впровадження субсидій на сільськогосподарську продукцію. В ряді країн виробництво зерна кукурудзи за кількістю достатнє, але за якістю не відповідає вимогам галузей переробної промисловості. В загальному балансі міжнародної торгівлі зерно є товаром, який за питомою вагою у загальному обсязі займає третє місце після вугілля та нафти, а у вартісному виразі воно посідає перше місце.

Серед першочергових питань аграрної і продовольчої політики - організація ринкових інфраструктур (біржі, агропромислові концерни, агропромислові - фінансові групи тощо) і забезпечення через них державних інтересів у закупку продовольства, посиленні ринкового регулювання, що пов'язано з інтересами товаровиробників і споживачів.

Отже є підстава сподіватися, що АПК України спроможний задовольнити попит внутрішнього ринку.

Зміна політичного та економічного становища України має супроводжуватися не лише докорінними реформами в агропромисловому виробництві, але й змінами принципів зовнішньоекономічних відносин щодо експорту - імпорту продовольства адекватно ринковим умовам господарюванням.

Для подальшого нарощування експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі і зерна кукурудзи, постає необхідність розробки ефективних заходів, результатом яких має бути створення в Україні цілісної, гармонізованої з міжнародними стандартами, системи регулювання зовнішньої торгівлі та інтеграції у світову торгівельну систему.

Шляхи підвищення ефективності виробництва і переробки зерна кукурудзи.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проведені дослідження економічної ефективності виробництва зерна в Уманському районі Черкаської області і шляхи її підвищення за період 2006- 2008 рр., а також бази досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

• головним виробничим напрямком господарства є вирощування зернових і зернобобових культур. Для здійснення виробничої діяльності підприємство забезпечене земельними, трудовими ресурсами та основними фондами. Слід визначити, що Уманський район мав досить високий рівень рентабельності в 2006-2008 рр. - 38,2%, 38,2 та 111,5% відповідно. Зернові культури займають важливе місце в економіці господарств. їх питома вага в структурі товарної продукції складала в середньому за 3 роки 43,9%.

• Дослідження динаміки виробництва зернових показало, що вона має тенденцію до зменшення: в 2006 р. було зібрано 1278065 ц., а у 2008 р. валове виробництво зерна склало 934351 ц., за рахунок зменшення площ посіву. Собівартість зернових і зернобобових знизилась з 30,8 грн. за 1 ц. в 2006 р. до 25,1 грн. за 1 ц. в 2008 р. Ціна реалізації 1 центнера навпаки зросла з 41,6 грн. в 2006 році до 53,5 грн. в 2008 р., це призвело до збільшення рівня рентабельності. Отже слід зазначити, що виробництво зернових є прибутковим і рентабельним.

Найголовнішим завданням розвитку сільського господарства та підвищення валової продукції є підвищення врожайності зернових культур. Це можливо досягти за рахунок комплексу заходів:

1. Дотримання інтенсивної технології вирощування на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин;

, 2. Поряд з впровадженням інтенсивних технологій суттєва увага повинна приділитися поліпшенню насінництва, зменшенню втрат урожаю при вирощуванні, збиранні, доробці та переробці зерна;

• Впровадження нових форм господарювання, посилення матеріальної заінтересованості працівників;

• Дотримання сівозмін;

• Збільшення посівних площ;

• Механізація виробництва сільськогосподарської продукції, що приведе до зменшення собівартості продукції.

Ці всі фактори, при їх виконанні, приведуть підприємство до кращої врожайності, а це в свою чергу до великих валових зборів, що прямо пропорційно збільшить прибутки підприємства.

Світовий ринок зерна кукурудзи і місце України в його формуванні

Відомо, що продовольчий потенціал країни оцінюється рівнем забезпеченості її зерновими культурами.

В останні роки конкуренція на цьому ринку значно посилилась. Збільшилось число країн, які виділяють субсидії на виробництво та експорт сільськогосподарської продукції. Використання сучасних технологій дало можливість багатьом із них підняти рівень своєї само захищеності і тим самим знизити залежність від імпорту. Загострення конкурентної боротьби вплинуло на скорочення обсягів експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі із США. Причиною цього значною мірою стало те, що у 80-х роках адміністрація СІЛА прагнула боротися з перевиробництвом зернових, виплачуючи фермерам певні кошти за відмову від обробітку землі. В результаті виробництво трьох важливих для США культур - кукурудзи, пшениці, сої - знизилось на 7%, тоді як в інших регіонах світу зросло більше як на 30%. [З, 145с.]

Країни ЄС вийшли на ринок сільськогосподарської продукції як сильний конкурент на ринку зернових, що фактично було результатом фактичного впровадження субсидій на сільськогосподарську продукцію. В ряді країн виробництво зерна кукурудзи за кількістю достатнє, але за якістю не відповідає вимогам галузей переробної промисловості. В загальному балансі міжнародної торгівлі зерно є товаром, який за питомою вагою у загальному обсязі займає третє місце після вугілля та нафти, а у вартісному виразі воно посідає перше місце.

Серед першочергових питань аграрної і продовольчої політики - організація ринкових інфраструктур (біржі, агропромислові концерни, агропромислові - фінансові групи тощо) і забезпечення через них державних інтересів у закупку продовольства, посиленні ринкового регулювання, що пов'язано з інтересами товаровиробників і споживачів.

Отже є підстава сподіватися, що АПК України спроможний задовольнити попит внутрішнього ринку.

Зміна політичного та економічного становища України має супроводжуватися не лише докорінними реформами в агропромисловому виробництві, але й змінами принципів зовнішньоекономічних відносин щодо експорту - імпорту продовольства адекватно ринковим умовам господарюванням.

Для подальшого нарощування експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі і зерна кукурудзи, постає необхідність розробки ефективних заходів, результатом яких має бути створення в Україні цілісної, гармонізованої з міжнародними стандартами, системи регулювання зовнішньої торгівлі та інтеграції у світову торгівельну систему.