Теорії соціальної нерівності поділяються на два принципових напрямки: функціоналістський і конфліктологічний (марксистський).

Функціоналісти, в традиціях Е. Дюркгейма, виводить соціальну нерівність із розподілу праці: механічного (природного, статевовікового) і органічного (який виникає внаслідок навчання і професійної спеціалізації).

Конфліктологи підкреслюють домінуючу роль в системі соціального відтворення диференціюючих (таких, які розподіляють суспільство на прошарки) відносин власності і влади. Від того, кому дістається контроль над значимими суспільними ресурсами, і на яких умовах, залежить характе формування еліт і характер розподілу соціального капіталу.

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ.

Буває індивідуальна соціальна мобільність і групова (внаслідок революції чи економічних перетворень,іноземних інтервенцій, зміни політичних режимів та ін.).

Вертикальна соціальна мобільність – переміщення з однієї страти в іншу (є висхідна і низхідна).

Горизонтальна соціальна мобільність – перехід із однієї соціальної групи в іншу в рамках однієї страти (напр.: перехід з однієї сімї в іншу, географічна мобільність та ін.).

Канали вертикальної мобільності найповніше описані П. Сорокіним. Він вважав, що навіть у найбільш традиційному суспільстві не існує непереборних бар`єрів між стратами. Між ними існують «ліфти» якими індивіди переміщаються вверх – вниз.

Армія (із 92 римських імператорів 36 досягли цього, починаючи із нижчих чинів, їз 65 візантійських імператорів – 12 Кромвель, Вашингтон, Будьонний).

Церква П. Сорокін вивчив біографії 144 римських пап і виявив, що 28 вийшли із низів, а 27 – із середніх прошарків. Разом з тим, церква була серйозним каналом низхідної мобільності: єретики, язичники, вороги церкви, серед яких були і володарі, і знать – були розорені і знищені.

Школа, освіта напр. Т. Шевченко чи М. Ломоносов.

Власність П. Сорокін установив, що не всі, а тільки деякі професії сприяють нагромадженню багатств. У 29% випадків це дозволяє зробити заняття фабриканта, в 21% -- банкіра і біржовика, в 12% -- торговця.

Сім`я і шлюб Завдяки міжгруповим шлюбам. (М. Вовчок «Козачка»).

Соціальна стратифікація сучасного укр. суспільства сьогодні ускладнена у зв’язку з високою динамікою соціальних процесів. У сер. 80-х рр. різниця між бідними і багатими у нашій країні була приблизно 5 – 7 кратною. За останні роки ця диференціація стала набагато вищою. Протягом цього часу сформувався вищий клас власників (близько 3%) і низи суспільства (приблизно 70% населення). Проблемою для України є відсутність сильного середнього класу. Наявність сильного середнього класу в соціальній ієрархії розвинутих країн дозволяє їм зберігати стійкість і стабільність. Адже соціальне напруження гаситься не стільки силою репресивного апарату, скільки нейтральною позицією більшості. Середній клас демонструє нижчому взірці діяльності і життєвого укладу, які цілком досяжні для них за певних умов.

У США середній клас становить 70% населення, в Німеччині – 65%, у Чехії – 37%, в Польщі – 33%, а в Україні – менше 10%. За дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології в 1998 році близько 90% населення України перебувало у досить скрутному матеріальному становищі: їм складно купувати одяг і взуття, оплачувати комунальні послуги, а приблизно 50% -- ледве вистачає грошей на їжу.

Але правильніше буде сказати, що у сучасній Україні середній клас у традиційному для Заходу розумінні ще не склався взагалі. Адже на Заході один із найголовніших критеріїв при виділенні середнього класу – дохід – тісно пов’язаний з іншими характеристиками: рівнем освіти, професійної підготовки, місцем праці. В Україні сьогодні рівень доходів і стиль життя дуже мало пов’язані з вищепоіменованими факторами. Єдиним критерієм, який можна використовувати для виділення категорії населення України, котра претендує на приналежність до середнього класу, сьогодні є тільки рівень доходів.

Література:

1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологическая проблематика. - М., 1990.

2. Антонов Н.А. Понятия „социальная структура” в современной социологии //Социологические исследования. - 1996. - № 7.

3. Гайдаенко П.П., Давыдов Ю.Н. Проблема бюрократии у Макса Вебера // Вопросы философии. - 1991. - № 3.

4. Московичи С. Век толп. - М.,1996.

5. Общая социология / Под общей редакцией проф. А.Г.Эфендиева. - М., 2000.

6. Пригожин А.И. Социология организаций. - М., 1980.

7. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

8. Смирнов Э. Основы теории организации. - М., 1998.

9. Смольков В. Бюрократизм // Социологические иcсследования. - 1999. - № 2.

10. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.

11. Тощенко Ж. Социология. - М., 2000.

12. Фролов С. Социология. - М., 1999.

13. Хевеши М.А. Массовое общество в ХХ веке // Социологические исследования. - 2001. - № 7.

14. Щепаньский Я. Элементарные понятия социологии. - М.,1969.

 

Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняттю „соціальна спільнота”.

2. Назвіть атрибутивні ознаки соціальної спільноти.

3. Чи можна маси вважати соціальною спільнотою?

4. Чим квазі-групи відрізняються від соціальних груп?

5. Як співвідносяться поняття „соціальна спільнота” і „соціальна організація”?

6. Розташуйте на шкалі соціального контролю поняття „соціальна агрегація”, „мала група в організації”, „соціальні кола”, „організація”.

7. Назвіть та охарактеризуйте відомі Вам різновиди натовпу.

8. До якого виду соціальних спільнот Ви віднесете публіку?

9. Чим відрізняються натовп і публіка?

10. Чому люди об’єднуються в соціальні групи?

11. Чим мала група відрізняється від первинної?

12. Що таке референтна група?

13. Назвіть основні риси організацій.

14. Назвіть види організацій, які ви знаєте.

15. Під впливом яких факторів змінюється організація?

16. Чи будь-яка група є соціальною організацією?

17. Перерахуйте основні риси бюрократії (за М.Вебером).

18. Назвіть основні стилі лідерства (за К.Левіним).

19. Яка основна функція соціальних інститутів?

20. Назвіть основні ознаки соціальних інститутів.

21. Перелічіть та схарактеризуйте фундаментальні соціальні інститути.

22. Назвіть та схарактеризуйте основні етапи процесу інституалізації.

 

 

Факультет, на якому читається дисципліна	На всіх факультетах
Спеціальність	На всіх спеціальностях
Спеціалізація	На всіх спеціалізаціях
Курс	1, 3
Кафедра	Кафедра історії і політології
Викладачі, що читають дисципліну	Кухар В. М., Сова А.О.
Назва дисципліни	Соціологія
Тема	ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
Вид матеріалів:	Конспект лекцій
Назва файлу	Sociologia 6

 

 

Лекція 6