Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні показники утворення та поводження з відходами у 2013 році
У 2013р. сумарний обсяг відходів, що утворилися у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Луганській областях, складає майже 92% від загального обсягу утворених відходів. Відходи І-ІІІ класів небезпеки становлять незначну частку від загальної кількості, проте саме вони створюють ризики для здоров’я і навколишнього середовища. У 2013р. сумарний обсяг утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки від економічної діяльностіпідприємств та організаційМиколаївської, Полтавської, Харківської, Донецької, Сумської, Херсонської та Дніпропетровської областей становить понад 84% від загального обсягу таких відходів (табл. 8, 9). Таблиця 8 Утворення відходів у 2013 році
Таблиця 9 Поводження з відходами у 2013 році за регіонами, тис.т
Мінеральні відходи у 2013р. залишаються домінуючими у структурі утворення відходів за категоріями матеріалів (майже 75% від загального обсягу утворених відходів) наведено в табл. 10.
Таблиця 9 Утворення відходів та поводження з відходами у 2013 році за категоріями матеріалів, тис.т
Переважна більшість утилізованих відходів за категоріями матеріалів – мінеральні відходи. Обсяг їх утилізації становив 97,8 млн.т, або 66,4% від загального обсягу утилізації. Порівняно з 2012р. загальний обсяг утилізації відходів збільшився на 2,6%, у тому числі обсяг утилізації відходів І-ІІІ класів небезпеки зменшився на 18,9%. Понад 89% обсягу утилізованих у 2013р. відходів припадає на підприємства Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької областей. Загальний обсяг спалення відходів порівняно з 2012р. зменшився на 24,4% при цьому відбулося суттєве зменшення спалення відходів з метою їх теплової переробки (на 73,2%) та зменшення спалення відходів з метою отримання енергії (на 18,5%). Видалення відходів у спеціально відведені місця чи об’єкти у 2013р. залишається домінуючим методом поводження з відходами. Його обсяг порівняно з 2012р. зменшився на 0,5%, у тому числі відходів І-ІІІ класів небезпеки – на 29,8%. Частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об'єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів у 2013р. порівняно з 2012р. залишилась без змін і становила 64,3%. Станом на 1 січня 2014р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств країни, які були активні протягом 2013р., накопичилось 15,2 млрд.т відходів, з них 18,2 тис.т належать до І класу небезпеки, 349,4 тис.т – до ІІ класу, 12,3 млн.т – до ІІІ класу, 15154,7 млн.т – до ІV класу небезпеки. На території трьох регіонів зберігається 93% обсягу накопичених у країні відходів ІV класу небезпеки, зокрема, в Дніпропетровській (9739,1 млн.т), Донецькій (2819,4 млн.т), Луганській (1539,5 млн.т) областях. У той же час, 90% відходів І-ІІІ класів небезпеки розміщені в інших чотирьох регіонах, зокрема, в Запорізькій (7,7 млн.т), Сумській (2,0 млн.т), Луганській (0,9 млн.т) та Донецькій (0,8 млн.т) областях. За 2013р. зібрано, отримано для утилізації та видалення 14150,2 тис.т побутових та подібних відходів, з них майже 63 % – відходи, що утворились у домогосподарствах. Із загальної кількості зібраних, отриманих побутових та подібних відходів спалено – 150,5 тис.т, або 1,1%, утилізовано – 9,4 тис.т, або 0,1%, видалено у спеціально відведені місця та об'єкти – 9153,5 тис.т, або 64,7%. В екологічній статистиці еколого-статистичну інформацію поділяють на: - первинну і - вторинну. Первинна еколого-статистична інформація відображається в еколого-статистичній звітності. Еколого-статистична звітність складається підприємствами й організаціями, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів, шкідливим впливом на довкілля або здійсненням природоохоронних заходів. Збирання, опрацювання та аналіз еколого-статистичних даних ведеться у всіх міністерствах і відомствах, у веденні яких знаходяться підприємства і організації, що звітують. З огляду на специфіку еколого-статистичного спостереження, дані екологічної статистики розробляються, як правило, в територіальному розрізі.
Вторинна еколого-статистична інформація знаходиться в екологічному паспорті підприємства. Екологічний паспорт підприємства – зведений документ, що заповнюється у місцевих статистичних органах на основі еколого-статистичної звітності підприємства, містить пояснення щодо впливу господарської діяльності підприємства на довкілля, із вказаними заходами щодо охорони довкілля, розроблення заходів щодо використання відходів виробництва, їх утилізацію і основі еколого-економічні показники роботи підприємства. Екологічні паспорти використовують для комплексного аналізу та контролю підприємств, що є основними забруднювачами довкілля як у регіоні та і у державі. Еколого-статистичну інформацію про якість довкілля отримують з таких джерел: Ø джерела первинної еколого-статистичної інормації, які є результатами первинних досліджень еколого-статистичного спостереження, становлять важливу частину фактичного еколого-статистичного матеріалу, який у сукупності з наявною системою попередніх еколого-статистичних спостережень дає узагальнюючу характеристику про стан довкілля або окремий компонент довкілля; Ø джерела вторинної еколого-статистичної інормації, які дають зведену характеристику про якість довкілля, рівень забруднення довкілля підприємствами і організаціями, якість довкілля в окремих регіонах і та країни загалом; Ø джерела науково-теоретичної інформації, що відображаються в наукових дослідженнях у сфері якості та охорони довкілля; Ø джерела правової еколого-статистичної інформації, які характеризують базу та правові основи екологічної економіки. Додатковим джерелом еколого-статистичної інформації є одноразові еколого-статистичного спостереження, інвентаризація викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, водні, земельні ресурси, вибіркове еколого-статистичне спостереження причин простоїв і неефективної роботи очисних споруджень та ін. Еколого-статистичної інормація має різний різний характер: - синтетичний; - аналітичний; - оперативний. Синтетичний характер еколого-статистичної інформації має значення для глобального впливу на великомасштабні екосистеми шляхом обліку обставин, що відносяться до охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів. Це проявляється в регіональних і міжгалузевих властивостях економіки природокористування. Наприклад, питання визначення економічної ефективності екологічних витрат не можуть бути успішно вирішені без синтезу інформаційних даних в області медицини і гігієни, метеорології і біології, технології, економіки тощо.
Аналітичний характер еколого-статистичної інформації диктується наявністю великого обсягу різнорідних і децентралізованих даних, що повинні бути приведені в порівнянний вигляд. Різнорідність інформаційних масивів обумовлена міжгалузевим характером економіки природокористування, а децентралізованість – особливістю первинного збору інформаційних еколого-статистичних зведень безпосередньо на підприємствах і в організаціях. Оперативний характер випливає з задач оперативного впливу на локальні важелі деградації довкілля і виконує попереджувальні функції в найрізноманітніших напрямках підтримки рівноваги й охорони навколишнього середовища, відтворення її багатств і в першу чергу з позиції дбайливої та ощадливої витрати матеріально-сировинних і паливно-сировинних ресурсів. При збиранні й обробленні еколого-статистичної інформації враховують такі аспекти: - новизну і вдосконалення екологічної статистики; - інерційність еколого-статистичної інформації; - вплив фонових чинників; - багатоетапне збирання еколого-статистичних даних і нормативних параметрів. Новизна і розширення масштабів екологічної статистики полягає в нестандартності показників з охорони довкілля і раціональному використанню природних ресурсів, що у практичній роботі статистичних органів стали розроблятися вперше. До таких показників відносяться: - облік забруднювальних речовин і їх джерела, - організовані і неорганізовані викиди; - стаціонарні і пересувні джерела забруднення; - екологічний ефект; Забруднювальна речовина – речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередкованого справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього середовища. Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднювальних речовин в атмосферу та забруднювальних речовин у одні об’єкти. Пересувне джерело забруднення – транспортний засіб, рух якого супроводжується икидом в атмосферу забруднювальних речовин. Збирання та оброблення різноманітної еколого-статистичної інформації незалежно від розміру показників, повинна мати закінчене єколого-економічне вираження: а) збиток і втрати, що нанесені економіці в результаті забруднення довкілля; б) нераціональне використання природних ресурсів і порушення рівноваги екосистем. Інерційність еколого-статистичної інформації виявляється в тому, що негативні процеси, що виникають у результаті забруднення довкілля, виявляються не відразу, а поступово, викликаючи так званий "ефект відставання", що виникає і при зворотній дії, тобто на стадії запобігання забрудненню. Це важливо враховувати при зборі відповідних даних еколого-статистичної інформації. Наприклад, здійснення заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення як у виробничій сфері, так і в районі викидів шкідливих речовин, може принести позитивний результат лише через декілька років, а не в рік запровадження в дію нових основних виробничих фондів природоохоронного призначення для охорони довкілля та раціонального використання ресурсів.
Вплив фонових чинників досить важливо враховувати для підвищення вірогідності еколого-статистичної інформації, тобто на функціонування ресурсо-економічних систем впливає велика кількість чинників, у результаті чого досить складно встановити причинно-наслідкові зв'язки. Наприклад, на розвиток сільського господарства зокрема, крім забруднення атмосферного повітря, ґрунту і водойм, великий вплив мають кліматичні, метеорологічні і топографічні фактори, особливості технології вирощування різних культур і система ведення господарства. Для виявлення таких зв'язків при збирання еколого-статистичної інформації треба особливо ретельно підходити до вибору району, проводити спостеження декількох господарств за декілька років. Основу інформаційного забезпечення еколого-статистичного дослідження становлять дані статистичної звітності, які знаходяться у: а) основних інформаційних джерелах: - первісних документах еколого-статистичної звітності, - регіональних статистичних бюлетенях і статистичних щорічниках державної служби статистики України, - офіційних матеріалах Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціального захисту України, - матеріалах Національного банку України, Державного митного комітету України, б) додатковими інформаційними джерелами служать: - матеріали спеціально організованих статистичних спостережень, - аналітичні матеріали (бізнес-огляди): - українських НДІ; - Інститут економічного прогнозування НАН України, - Міжнародний центр перспективних досліджень, - Інститут економіки НАН України, - Інститут регіональних досліджень НАН України, в) зарубіжних організацій: - Міжнародний статистичний інститут, - Світовий банк, - Міжнародна організація праці, - Міжнародний банк реконструкції та розвитку, - Міжнародний валютний фонд, - Міжнародна фінансова корпорація, - Міжнародна асоціація розвитку, - Статистична комісія ООН, - Комісія з питань народонаселення Економічної та Соціальної ради ООН, - Організація економічного співробітництва і розвитку, - Конференція європейських статистиків та ін. Інформацію про якість довкілля на окремих територіях чи об'єктах, про вплив антропогенної діяльності на якість довкілля та здоров'я людей, можна одержати за даними екологічної експертизи. Екологічний стан на окремих об'єктах описується в екологічних паспортах підприємства. Банки еколого-статистичної інформа ції – це: - вторинна накопичена еколого-статистична інформація, яка певним чином упорядкована чи опрацьована і найчастіше така інформація подається у вигляді статистичних збірників, щорічників; - міжнародні порівняння показників соціально-еколого-економічного стану держав Євросоюзу та світу, а також міжнародні порівняння за окремими країнами світу. Статистичні збірники «Довкілля України», «Довкілля Львівщини» та аналогічні збірники інших регіонів України представляють собою накопичену інформацію за ряд років, тобто є по суті банком статистичної інформації про стан довкілля держави та різних її областей. Він складається з таких розділів, які наведемо в таблицях 11-16: Таблиця 11 Статистичний збірник «Довкілля України», розділ «Охорона атмосферного повітря та основні показники»
Таблиця 12 Статистичний збірник «Довкілля України», розділ «Охорона та використання водних ресурсів та основні показники»
Таблиця 13 Статистичний збірник «Довкілля України», розділ «Земельні ресурси та їх охорона та основні показники»
Таблиця 14 Статистичний збірник «Довкілля України», розділ «Охорона та використання лісових ресурсів та основні показники»
Таблиця 15 Статистичний збірник «Довкілля України», розділ «Небезпечні відходи та основні показники»
Таблиця 16 Статистичний збірник «Довкілля України», розділ «Економічний механізм природокористування та основні показники»
Багатоетапний збір статистичних даних про стан довкілля та його об’єкти – одна з особливостей еколого-статистичної інформації. Наприклад, еколого-статистична інформація для розрахунку фактичних і потенційних збитків від забруднення повітряних або водних ресурсів потрібна за певний проміжок часу, що забезпечить не тільки кількісну, але і якісну характеристику збитків. Інформацію про стан довкілля на окремих територіях чи об'єктах, про вплив антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей можна отримати за даними екологічної експертизи а якість довкілля на окремих об'єктах описується в екологічних паспортах підприємства. При державній службі статистики України функціонує відділ статистики сільського господарства та навколишнього середовища, який відслідковує основні показники, які характеризують стан розвитку сільськогосподарської галузі регіону, рибного, лісового та мисливського господарств. Одним із напрямків роботи відділу є екологічна статистика.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 295; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.66.178 (0.094 с.) |