Типові випадки співвідношення попиту і пропозиції

1. Пропозиція перевищує попит.

В даному разі на ринку виникає надлишок продукції, бо її більше, ніж покупці можуть купити (Q2 > Q1). Ціна товару починає знижуватись, відповідно знижується пропозиція товару, а попит зростає. Ситуація на ринку прямує до точки рівноваги А з ціною Р3 і кількістю Q3.

2. Попит перевищує пропозицію.

В даному випадку на ринку виникає дефіцит продукції, бо її кількість менша, ніж кількість, яку хочуть купити покупці (Q1 < Q2). Ціна товару починає збільшуватись відповідно збільшується і пропозиція, а попит зменшується. Ситуація прямує до точки рівноваги А з ціною Р3 і кількістю Q3.

3. Попит дорівнює пропозиції

У цьому випадку кількість продукції, яку продавці готові продати і кількість продукції, які покупці здатні купити, – рівні. На ринку не існує ні надлишку, ні дефіциту.

 

Сутність ціни розкривається для розвитку товарного виробництва і ринкових відносин власними функціями:

– інформаційна;

– стимулююча;

– сапуюча;

– розподільна.

Сутність ринку розкривається через його функції:

– регулююча;

– стимулююча;

– розподільча;

– відтворювальна.

Загальними умовами виникнення ринку є:

– суспільний поділ праці;

– економічна відокремленість виробників;

– приватна власність.

Умовами формування і ефективного функціонування є:

– наявність суб’єктів ринкових відносин, які будучи економічно і юридично незалежними можуть вступати у рівноправні відносини з приводу купівлі–продажу;

– свобода підприємництва та вільний рух капіталів і товарів;

– вільний доступ виробників до економічних ресурсів та інформації;

– конкуренція – наявність конкурентного середовища;

– вільне ціноутворення;

– плюралізм форм власності та господарювання їх рівноправність;

– економічна демократія;

– обмежена регулююча роль держави.

Конкуренція (to concurred – зіштовхуватись) – економічна боротьба, суперництво між суб’єктами ринкового господарювання за ліпші умови виробництва, купівлі та продажу товарів і послуг. Конкуренція – економічна боротьба між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг за задоволення своїх інтересів, що пов’язані з продажем, виконанням робіт, послуг одним і тим самим споживачам.

Функції конкуренції

1. Стимулююча.

Полягає у тому, що конкуренція сприяє заохоченню тих, хто раціональніше використовує фактори виробництва для найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновітніші досягнення науки і техніки, організацію праці і управління.

2. Сапуюча функція.

3. Розподільча функція (розподіл факторів виробництва, доходів і продукції).

Форми конкуренції

В залежності від співвідношення монополізації та конкуренції виділяють декілька моделей ринку:

– ринок досконалої конкуренції;

– ринок монополістичної конкуренції;

– ринок олігополії;

– ринок чистої монополії.

Класифікація ринків

 

1. Принципи класифікації ринків.

2. Ринок предметів споживання.

3. Ринок засобів виробництва. Загальні проблеми формування цін.

4. Ринок капіталу.

5. Ринок праці.

6. Ринок нерухомості.

7. Проблеми формування ринку праці, землі та капіталів в Україні.

8. Легальний і нелегальний ринки.

 

За різними критеріями розрізняють такі види ринків:

– за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин: ринок предметів споживання, ринок засобів виробництва, ринок капіталу, валютний ринок, ринок інформації;

– за суб’єктами: ринок покупців, ринок продавців;

– за ступенем зрілості ринкових відносин: нерозвинутий, ринок, що формується і розвинутий ринок;

– за ступенем відповідності чинному законодавству: легальний і пільговий;

– за територіально-адміністративною ознакою: місцевий, регіональний, національний, зовнішній;

– за галузями;

– за характером продажу: оптовий і роздрібний ринок.

Типи ринків

1. Нерозвинений.

2. Вільної конкуренції.

3. Регульований.

4. Деформований.

Інший підхід

1. Ринок вільної конкуренції.

2. Ринок монополізований.

3. Регульований.

Інфраструктура ринку

1. Поняття і основи функції інфраструктури ринку.

2. Елементи інфраструктури ринку.

Інфраструктура – це обов’язковий компонент будь-якої цілісної економічної системи. Це сукупність інститутів, що обслуговують ринок і виконують визначені функції по забезпеченню нормального режиму його функціонування. Це різні установи і організації, що обслуговують різні види ринків: створюють умови для ефективного функціонування.

Функції інфраструктури

1. Організаційне формування ринкових відносин.

2. Сприяння учасникам ринку у реалізації їх економічних інтересів.

3. Прискорення ефективності роботи ринкових суб’єктів на основі спеціалізації окремих суб’єктів економіки і видів діяльності.

4. Забезпечення формування економічного і юридичного контролю регулювання ринкових відносин. Існують різні точки зору щодо класифікації ринкової інфраструктури, виділяють: спеціалізовані елементи і загальні.

Спеціалізовані сприяють:

– організаційному оформленню відносин (біржі);

– полегшують реалізацію своїх інтересів (послугові структури – аудиторські фірми, холдінги, страхові компанії).

Загальні елементи опосередковують всю систему ринкових відносин: фінансова система, кредитна, грошова, податкова.

Інфраструктура

1. Організаційно-технічні елементи (біржі, аукціони, ярмарки, виставки).

2. Фінансово-кредитні елементи (податкова система, банки, фінансові установи).

3. Організаційно-дослідницькі і освітні елементи (НДІ, навчальні заклади, патенти, ліцензії).